В'ячеслав Олександрович Іванов » Політика СРСР щодо Фінляндії у 1939–1944 рр.: історіографія
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Політика СРСР щодо Фінляндії у 1939–1944 рр.: історіографія

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 16.01.2018
Твір змінено: 02.03.2024
Завантажити: pdf див. (1.7 МБ)
Опис: Іванов В.О. Політика СРСР щодо Фінляндії у 1939–1944 рр.: історіографія. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут історії України НАН України. – Київ, 2017.


У дисертації вперше систематизовано й узагальнено праці сучасної вітчизняної, радянської, російської сучасної, зарубіжної історіографії, присвячені дослідженню радянсько-фінляндських взаємовідносин під час Другої світової війни. Визначено внесок та упущення науковців кожного з напрямів у вивчення даної проблеми. В дисертації уперше виокремлено українську складову радянсько-фінляндського протистояння у 1939–1944 рр. Виявлено особливості воєнного протистояння СРСР і Фінляндії в контексті Другої світової війни, що в кінцевому результаті стало основою для створення нової платформи відносин між цими країнами в останній чверті ХХ ст. у історіографічних дослідженнях. Визначено недостатньо вивчені або сфальсифіковані аспекти проблеми, що потребують подальшої наукової розробки, і, таким чином, окреслено перспективні напрями для майбутніх конкретно-історичних досліджень.

У дисертації проаналізовано стан дослідження проблеми на основі наукових надбань історичної науки, критичного переосмислення та узагальнення наявної літератури; в контексті еволюції історіографічного процесу визначено і класифіковано джерельну базу дисертаційного дослідження, обґрунтовано її вірогідність і репрезентативність для досягнення поставленої мети, а також ступінь інформаційної насиченості історіографічних джерел.

Розроблено певні узагальнення щодо здобутків історіографії з даної теми та перспектив дослідження питань, які потребують додаткового опрацювання під кутом зору врахування людського фактору та антропологічно орієнтованої історії.

У дисертації зроблено наголос на виявленні в історіографічних дослідженнях взаємин між Радянським Союзом і Фінляндією під час Другої світової війни, показавши при цьому «український чинник» військово-політичного протистояння між цими двома державами.

Підкреслені в історіографічному ракурсі недостатньо вивчені проблеми участі українців у радянсько-фінляндських війнах 1939–1944 рр. Ці конфлікти, особливо перший, 1939–1940 рр., велися за межами України, однак в ньому брали участь безпосередньо українці, насильно мобілізовані коммуністичним режимом до лав Червоної Армії. Науково обґрунтовано участь української еміграції, очолюваної в Фінляндії офіцером армії Української Народної Республіки Юрієм Горліс-Горським, який бачив можливість організації нового етапу боротьби за українські землі під час «Зимової війни».

У дисертації акцентується увага на вивченні в історіографії радянсько-фінляндських взаємин, які були заплутаними і складними з моменту проголошення Фінляндією незалежності в грудні 1917 р. Відзначається, що дослідження історії політичних перипетій між цими державами почалося фактично відразу після закінчення Другої світової війни і триває до сей день. Дослідники намагалися осмислити і дати оцінку тому, що відбувається, зокрема, аналізували і інтерпретували події «Зимової війни» 1939–1940 рр. і «війни-продовження» 1941–1944 рр. На сьогоднішній день накопичена значна, проте що вимагає систематизації та узагальнення, історіографічна база, представлена науковими розробками фінляндських, українських, радянських, російських пострадянських, англо-американських, німецьких вчених. Дане дослідження сфокусовано на вирішенні безлічі питань, які до сих пір залишаються дискусійними і невирішеними. В історіографічній ретроспективі виявлено, що тільки протягом 1918–1944 рр. між СРСР і Фінляндією сталося чотири військових конфлікти, причому обидва відбулися під час Другої світової війни. У науково-дослідній історіографії більше значно більшу увагу приділено висвітленню «Зимової війни» 1939–1940 рр., А навколо подій 1941–1944 рр. тривають дискусії. Хоча дискусії ведуться і навколо радянсько-фінляндської («Зимової війни») 1939–1940 рр., Потрібно відзначити, що цей військовий конфлікт більш глибоко вивчений в порівнянні з війною 1941–1944 в зарубіжній історіографії, в радянській же і російської пострадянської історіграфіі – незначно: більш ясний акцент в останній робиться на аналізі військової кампанії 1944 року («Десятий сталінський удар» – наступ в Південно-Східній Карелії і на Карельському перешийку в червні-серпні 1944 р.), фінляндської окупації Карелії і Заполяр’я під час «Війни-продовження», боротьбі радянських партизан і підпільників проти німців і фінів, менш значну увагу російські вчені привертають до питаннь, пов’язаних з коллабораціонізмом і антирадянською діяльністю на території Східної Карелії у 1941–1944 рр.

У дослідженні також аналізується питання, коли і за яких обставин Фінляндія вступила в Другу світову війну, і чи можна розглядати фінляндсько-радянське збройне протистояння 1941–1944 рр. («Війна-продовження») як окремий конфлікт.

У дисертації виявлено обставини, при яких, як вважають українські, фінляндські, англо-американські та німецькі фахівці, зима 1939 р. є часом вступу Фінляндії в Другу світову війну. Цій точці зору протистоїть аналогічна версія, яку розробляли радянські і російські пострадянські історики. Ці вчені вказують на червень 1941 р. коли Фінляндія виступила проти СРСР на боці нацистської Німеччини. Розкрито, що відповідно не існує і чітко визначеної концепції щодо виходу Фінляндії з Другої світової, адже радянська, сучасна російська і частково фінляндська історіографічні школи вважають, що це сталося у вересні 1944 р., а не в травні 1945 р., як стверджують німецькі та англо-американські дослідники. Також в дисертації підкреслено, що між нацистською Німеччиною і Фінляндією стався військовий конфлікт в жовтні 1944 р. – травні 1945 рр., метою якого було оволодіння північною територією Фінляндської республіки – Лапландією, окупованій за наказом Адольфа Гітлера німецько-нацистськими військами.

У дисертації викладені чинники щодо участі рядових-українців в числі військовослужбовців Червоної Армії під час військових операцій радянсько-фінляндської («Зимової війни») 1939–1940 рр. в аналізі праць українських істориків, політологів, журналістів, фахівців з історії Другої світової війни і військової реконструкції. Підкреслюється чисельність протиборчих сторін, характер умов військових дій, морально-психологічна, етнополітична ситуації, які безпосередньо впливали на рядових українців, що воювали за наказом радянського тоталітарного режиму проти європейської демократичної країни взимку 1939–1940 рр. Показані в освітленні історіографічних праць військові дії часів «Зимової війни» в районі Салла, Петсамо, Колла, Суомуссалмі, Толваярві, Келія, Тайпале, Раатська дорога, Сума, Кухмо, Хонканіемі.

Аналізуються і розслідуються причини поразки і полону українських військовослужбовців 44-ї і 70-ї стрілецьких дивізій, розгромлених фінляндськими військами, внаслідок чого розгорнулася наукові дискусії між українськими і російськими сучасними істориками. Показується участь і доля українських військовополонених під час «Зимової війни» в науковому висвітленні праць української та зарубіжних історіографічних традицій.

Розглядається з критичної точки зору позиція радянської історіографії, яка не вважає війну 1939–1940 рр. між СРСР і Фінляндією частиною Другої світової війни.

Також, в критичному ключі, виявлено, що російська пострадянська історіографічна думка визначає події «Зимової війни» як окремий збройний конфлікт між Радянським Союзом і Фінляндською республікою, який не є частиною Другої світової війни – аналогічно військовій кампанії на території Монголії (р. Халхін-Гол ).

Показано з точки зору історіографічного ракурсу думку радянської, російської пострадянської і зарубіжних історіографічних традицій щодо наукового процесу вивчення подій війни між Радянським Союзом і Фінляндією в 1941–1944 рр. на тлі німецько-радянської війни 1941–1945 рр. Розглянуті і досліджені питання участі фінляндських військ в наступі проти Червоної Армії і Флоту в Заполяр’ї, Карелії, Інгерманландії, окупації цих територій і їх доля до 1944 р., участь фінляндських військ в блокаді Ленінграда, Мурманська і Полярного під час кампаній 1941–1944 рр., висвітлені дискусійні питання, пов’язані з політичними і ідеологічними подіями і процесами радянсько-фінляндських відносин повоєнного часу, що надають безпосередній вплив на науково-дослідний процес щодо даної проблеми.

Переосмислено низку оцінок, стереотипних тверджень, висновків, концептуальних підходів у вітчизняній, радянській, російській сучасній, зарубіжній і історіографії, виявлено і спростовано ряд фактологічних та аналітичних розбіжностей стосовно дослідження численних аспектів проблеми. Розкрито важливе значення найновіших досліджень щодо цієї проблематики, які ще не піддавалися історіографічному аналізу.


Ключові слова: СРСР, Фінляндія, 1939–1944 рр., історіографія, Друга світова війна, радянсько-фінляндська («Зимова») війна 1939–1940 рр., фінляндсько-радянська («Війна-продовження») війна 1941–1944 рр., історичні дослідження, історіографічний процес.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.