Оксана Анатоліївна Іваненко » Єврейська громада та розвиток освіти в Київському навчальному окрузі на початку ХХ ст.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Єврейська громада та розвиток освіти в Київському навчальному окрузі на початку ХХ ст.
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
25.03.2020 |
|
| Твір змінено: |
25.03.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(450.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 28: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.: Інститут історії України НАН України, 2019.
Cтаття присвячена висвітленню особливостей культурно-просвітницької діяльності єврейської громади в Київському навчальному окрузі на початку ХХ ст. через призму документів Центрального державного історичного архіву України м. Києва. На основі сформованої історіографічної бази відкривається можливість розвинути вивчення культурного життя євреїв на українських теренах за рахунок аналізу й запровадження до наукового обігу нових фактографічних матеріалів. Дослідження просвітницької діяльності єврейського населення сприяє глибшому розумінню процесів взаємодії різних культурних традицій і ролі етнічних громад у розвитку Наддніпрянської України на початку ХХ ст. На сучасному етапі актуальність етнонаціональних студій підсилюється їхньою суспільно-політичною значимістю задля пошуків механізмів розв’язання проблем, пов’язаних із загостренням міжнаціональної і міждержавної конфронтації, посиленням ксенофобських настроїв, міжрелігійними й міжконфесійними конфліктами, нівелюванням принципів толерантності й верховенства права. На початку ХХ ст. специфіка культурно-освітнього життя євреїв на теренах Київського навчального округу визначалася особливостями їхнього правового статусу, взаєминами з органами влади Російської імперії, і насамперед – державною політикою, що накладала обмеження на громадянські й політичні права, розвиток міграційних і комунікаційних процесів, територіальне розміщення, можливості здобуття освіти і професійної самореалізації, збереження традиційної духовної культури єврейського населення. За умов посилення асиміліціоністських процесів, поглиблення проблем культурного розвитку, самоідентифікації і соціальної інтеграції євреїв посилювалося значення освітньо-виховної сфери як інструмента передачі молодому поколінню сукупності життєво важливих знань і практичних навичок, що відкривали можливості, з одного боку, збереження традиційних іудейських цінностей, а з іншого – соціально-демографічної та економічної адаптації на теренах Російської імперії. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
