Ігор Гирич » Українська історична та суспільно-політична думка Наддніпрянщини національно-демократичного спрямування (середина ХІХ - початок ХХ століття)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Українська історична та суспільно-політична думка Наддніпрянщини національно-демократичного спрямування (середина ХІХ - початок ХХ століття)

Дисертація
Написано: 2015 року
Розділ: Історична
Твір додано: 22.04.2024
Твір змінено: 22.04.2024
Завантажити: pdf див. (2 МБ)
Опис: Мета й завдання дослідження. На основі історіографічних джерел та
документів, що стосуються суспільно-політичної діяльності чільних
представників української історіографічної думки з’ясувати, як суспільно-
політичні переконання цих осіб відбилися в концептуальних висновках їхньої
наукової творчості. Завданням дисертанта також було дослідження
інтелектуальної історії, національної ідеології, працю в цій царині
українських інтелектуалів кінця ХІХ – ХХ ст. У зв’язку з цим у дисертації
поставлено наступні завдання:
– З’ясувати стан наукової розробки теми, концептуальні основи та
фактологічні пріоритети історіографії, виявити та проаналізувати стан
джерельної бази, визначити методологічні засади дослідження.


8



– Проаналізувати українофільський етап національно-визвольного руху
та показати його інтелектуальні здобутки для розвитку українського
суспільства.
– З’ясувати, якими рисами народницький націонал-демократичний
напрям, представлений В. Антоновичем і О. Кониським, відрізнявся від
українофільської ліберальної наддніпрянської історіографії та
суспільної думки, представленої передусім авторами журналу
«Киевская старина», знаковими фігурами якого були В. Науменко і
О. Лазаревський; проаналізувати українську суспільно-політичну
думку другої половини ХІХ ст..
– Проаналізувати ідеї автономізму-федералізму, окремішності в
українській суспільній думці другої половини ХІХ – початку ХХ
століття шляхом здійснення порівняльного аналізу та персональної
представленості (В. Антонович, М. Драгоманов, українські
консерватори: М. Славінський, П. Стебницький).
– Охарактеризувати національно-демократичний консервативний напрям
та його репрезентантів: Є. Чикаленка, В. Леонтовича.
– Окреслити основні засади молодоукраїнського напряму: національно-
демократичного та соціал-демократичного центризму виразниками
якого були С.Єфремов і А.Жук; дослідити громадську діяльність
С.Єфремова на тлі всеукраїнського суспільного руху кінця ХІХ –
початку ХХ ст., з’ясувавши джерела формування суспільно-політичних
поглядів останнього; проаналізувати причини зародження та етапи
функціонування теоретичного напрямку в середовищі ортодоксальної
української соціал-демократії, який представляв А. Жук,
проаналізувавши становлення самостійницької ідеології в середовищі
УСДРП, в якому він відігравав провідну роль та узагальнити як
політична діяльність в рамках РУП-УСДРП відобразилася в його
науково-дослідній праці над написанням історичних нарисів з історії
визвольного руху в Україні початку ХХ ст.


9



– Охарактеризувати надпартійний гурток політиків та істориків-
концептуалістів, які склали ядро гурту Вільна Україна, що пропагував
будівництво не класового, а органічного багатостратифікованого
суспільства (1909-1912);
– Вивчити вплив ідеології В. Липинського на А. Жука, взаємини
останнього з політиками ортодоксального марксизму російського типу:
Л. Юркевичем, М. Поршем, а також молодоукраїнською групою
УСДРП та есерів: В. Степанківським, М. Залізняком, В. Кушніром;
– Запропонувати нову класифікацію українського історіографічного
процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначити, які нові ментальні
установки в національному питанні виникли в другій половині ХІХ
століття і чим вони відрізнялися від староукраїнської свідомості еліти;
– Показати, яким чином інтелектуалами формувалася колективна
історична пам’ять, як ключовий чинник національної свідомості.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.