Володимир Гуцул » Довгий меч № І – 418 з колекції Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького у світлі «Декламації» Йоганеса Ліхтенауера та її коментаторів
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Довгий меч № І – 418 з колекції Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького у світлі «Декламації» Йоганеса Ліхтенауера та її коментаторів
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2025 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
05.07.2025 |
|
| Твір змінено: |
05.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(661.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 1 (52), 2025
Основне завдання статті полягає у дослідженні функціональних та конструктивних особливостей довгого
меча № І – 418 з колекції Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Згідно даних книги надходжень
Закарпатського краєзнавчого музею меч І – 418 був знайдений 1956 р. в Ужгороді на вул. Собранецькій у будинку
під 9 номером. Предмет кородований, скоріше за все певний час перебував в землі, тому можна висувати
обережне припущення про його локальне побутування. Загальна довжина предмету 122,7 см, вага 1745 г. Точка
балансу знаходиться на відстані 15 см від хрестовини. Меч І – 418 є так званим «довгим мечем» типу XVIa, за
типологією Еварта Окшотта. Цей тип меча з’явився в Західній і Центрально-Східній Європі в першій третині
XIV ст. як продукт реакції тогочасних мілітарних технологій на появу латного обладунку, вдосконалення і
поширення тактики пішого бою в обладунку та кризу рицарської тактики кінного бою. Численні конструктивні
аналогії меча І – 418, що походять з Чеського королівства доби правління Люксембургів дозволяють датувати
меч другою половиною XIV – першою половиною XV ст., та припускати його німецьке або богемське
походження. Аналіз функціональних особливостей меча І – 418, здійснений на підставі фехтбуху Штаремберга
(Cod.44.A.8) або так званого «кодексу Петера з Данцигу», наштовхує на висновки про його багато-
функціональність та здатність до виконання широкого спектру фехтувальних прийомів як пішого, так і кінного
бою. Меч, попри значні розміри та вагу, відмінно збалансований. Порівняно значна ширина клинка при
субтильному перетині дозволяла завдавати ефективні січний та рубляче-ріжучий удар. Виразне вістря меча
І – 418 забезпечувало ефективність при колольному ударі. Судячи з лінзовидної заточки обох лез основне
призначення меча І – 418 полягало у прониканні крізь багатошаровий тканинний та кольчужний обладунок, в
пізньосередньовічній Центрально-Східній Європі популярний серед нижчих прошарків мілітарної спільноти. Але
при потребі з мечем І – 418 можна було ефективно протидіяти і противнику у «плитах» або білих латах,
оскільки баланс та конфігурація клинка передбачає точні колольні удари в слабі місця такого обладунку (зорові
та дихальні отвори шолому, плечові вирізи кіраси, долоні, пах тощо З огляду на таку універсальність мечі типу
XVIa, подібні предмету І – 418, були широко розповсюджені посеред мілітарних спільнот Центрально-Східної
Європи доби Пізнього середньовіччя.
Ключові слова: довгий меч, фехтувальний трактат, європейські бойові мистецтва. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
