Ярослав Грицак » «Яких-то князів були столиці в Києві?..»: до конструювання історичної пам'яті галицьких українців у 1830-1930-ті роки
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
«Яких-то князів були столиці в Києві?..»: до конструювання історичної пам'яті галицьких українців у 1830-1930-ті роки
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2001 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
11.09.2012 |
|
| Твір змінено: |
15.07.2025 |
|
| Завантажити: |
doc
див.
(152 КБ)
doc.zip
(39.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Україна Модерна. Число 6/2001
## Анотація
Стаття Ярослава Грицака "„Яких-то князів були столиці в Києві?..”: До конструювання історичної пам’яті галицьких українців у 1830 - 1930-ті роки" досліджує формування модерних націй через призму культурологічних підходів. Автор аналізує поширення імен давньоруських київських князів, таких як Ольга, Володимир та Ярослав, серед галицько-руського проводу як інструмент конструювання нової історичної пам'яті. Це дослідження дозволяє зрозуміти механізми маніпуляції колективними ідентичностями та визначити межі їхньої ефективності у процесі націєтворення.
## Огляд основних думок
* Сучасні інтерпретації формування націй зміщуються від соціологічних до культурологічних підходів, зосереджуючись на творенні національних символів та "винайденні традицій".
* Стаття використовує практику надання дітям імен давньоруських київських князів (Ольги, Володимира, Ярослава) як приклад свідомого формування історичної пам'яті серед галицьких русинів.
* Ці князівські імена відображають ключові моменти існування Київської Русі, зокрема її хрещення та період військово-політичної могутності.
* З прийняттям християнства відбулося витіснення автохтонних "руських" імен на користь "грецьких" (християнських), що співпало із поступовим завмиранням пам’яті про Київську Русь до XVIII століття.
* Відродження інтересу до історії Київської Русі та її князів відбулося на межі XVI-XVII століть завдяки національно-культурному руху та релігійному конфлікту часів Контрреформації.
* Неоднозначність ранньомодерного національного руху відобразилася на відродженій історичній пам'яті про Київську державу: нове покоління діячів наголошувало на зв'язку між Козацькою Україною та "нацією Володимира", але за потреби могли будувати зв'язок і з Московською Руссю. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
