| Опис: |
Гошко Т. Вількири як джерело до історії міст на землях Корони Польської / Т. Гошко // Україна в Центрально-Східній Європі. - 2021. - Вип. 19-20
Анотація. Вількири (міські статути) були нормативними актами
місцевого значення, які приймалися для регулювання поточних проблем у
містах. Вони зберігали чинність лише у тих містах, де були прийняті, і
мали вищу силу, ніж загальні норми права. За межами міста дія прий-
нятого там вількиру припинялася. Міські статути ухвалювались або самою
радою, або радою і лавою, або магістратом спільно з громадою чи пред-
ставниками станів, з цехмістрами тощо; все залежало від важливості
прийнятого вількиру. Іноді вони, особливо на перших етапах існування
самоврядних міст, підтвержувалися королем чи власником. Вількири часто
були фіксацією у писаному праві елементів звичаєвого права, однак вони не
тотожні до звичаїв. Хоч з правового боку передбачалося видання вількирів
лише щодо тих питань, які не регулювалися нормами німецького права, але
часто на практиці це положення порушувалося, і вількири дублювали окремі
загальні правові норми. Після прийняття зміст вількира оголошувався
міщанам і набував чинності.
Тематично вількири міст були дуже різноманітними. Вони регулювали
питання податків, дотримання чистоти у місті, заборони азартних ігор,
зокрема, гри в кості, носіння міщанами зброї, успадкування майна після
смерті одного із членів подружжя тощо. Вількири багатьох міст регла-
ментували антипожежні заходи, питання виробництва, продажу та спо-
живання алкогольних напоїв, зокрема, пива, адміністрування та устрою
міста. Окремо варто виділити вількири, які належать до категорії сумп-
туарних, тобто запроваджували обмеження на одяг, їжу, предмети роз-
коші. Вількири є важливими джерелами для вивчення пізньосередньовічного
і ранньомодерного міста, оскільки стосувалися найрізноманітніших аспек-
тів життя міської громади.
Ключові слова: вількири, Корона Польська, кодекси права, сумптуарні
закони, антипожежні приписи, пиво, Львів, Краків, Дрогобич. |
