| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЧАСТИНА ПЕРША
Його королівська величність Випадок
Розділ перший, у якому автор дає кілька порад, як стати щасливцем, а також як можна керувати цілком випадковими обставинами 4
Розділ другий, з якого ми довідуємось, як його королівська величність здобував незвичайні успіхи в різних галузях науки, техніки і літератури 6
Розділ третій, у якому автор дає кілька порад, як стати винахідником, і водночас радить не ставитися до цих порад занадто серйозно 11
Розділ четвертий, у якому мовиться про те, як треба дивитися, щоб бачити, а також що спільного має оса з папером, павутина з мостом, а муза з вугільною шахтою 14
Розділ п’ятий, у якому, між іншим, мовиться про користь від купання, про одне історичне шахрайство, про натхнення, віщі сни та інші не менш дивні речі 19
Розділ шостий, з якого ми довідуємось, чому його королівська величність завдячує значною частиною своєї слави, і робимо першу спробу скинути цього монарха з трону 23
Розділ сьомий, у якому роль його королівської величності Випадку обмежується настільки, що хоч-не-хоч таки доведеться скинути його з трону 26
ЧАСТИНА ДРУГА
Про трьох нащадків скляної кулі
Розділ перший, у якому ми вирушаємо до стародавньої Олександрії, щоб стати свідками народження праматері численних винаходів 32
Розділ другий, у якому з’являється перша «вогненна машина», а один талановитий винахідник дістає за свою ідею добрячого прочухана 35
Розділ третій, з якого ми дізнаємося, як пробували додати один до одного і що з цього вийшло 37
Розділ четвертий, у якому розповідається про те, як одного винахідника «продали в неволю», як пошили в дурні зажерливих підприємців, а також як один кінь працює «на всіх парах», а пара - як восьмеро коней 40
Розділ п’ятий, у якому мовиться про незвичайного лікаря, що нікого не залікував, і про художника, що з порожніми руками пішов від Наполеона 44
Розділ шостий, у якому розповідається про двох панів «Ф», одного сміливця, який їде до Нью-Йорка, і про перший пароплав, який пливе через Атлантичний океан 47
Розділ сьомий, з якого випливає, що ніщо на цьому світі не вічне, і в якому гидке каченя дощенту розбиває своїх білокрилих суперників 50
Розділ восьмий, у якому підтверджується давнє прислів’я, що панська ласка ненадійна, через що прадід автомобіля мандрує на звалище 56
Розділ дев’ятий, із якого ми довідуємося про те, як точилася боротьба між кінними диліжансами і шляховими локомотивами 58
Розділ десятий, у якому розповідається про те, як новий винахід посприяв остаточній поразці шляхових локомотивів 62
Розділ одинадцятий, із якого ми довідуємося про те, як автомобіль став на рейки і що з цього вийшло 66
Розділ дванадцятий, у якому розповідається про «страхітливі лиха», що їх мала спричинити залізниця, а також про перше змагання паровозів 70
Розділ тринадцятий, у якому розповідається про те, як «залізні коні» завойовують увесь світ, а один «залізничник» перемагає могутній флот і видирається на найвищі гірські вершини 74
Розділ чотирнадцятий, у якому розповідається про різні божевільні залізничні ідеї, а наприкінці ми назавжди прощаємося з дідусем паровозом 77
ЧАСТИНА ТРЕТЯ На вагу золота
Розділ перший, у якому автор у складних роздумах про алхімію подає непохибний рецепт добуття філософського каменя і легкого «виробництва» золота 80
Розділ другий, який підтверджує незаперечну істину, що негоже хвалитися тим, чого не вмієш, і розповідає про одного алхіміка, який потрапив з вогню в полум’я 81
Розділ третій, у якому мовиться про користь від напудрених перук і про те, як «біле золото» заповнило скарбницю Августа Сильного, а наш алхімік дістав винагороду за свій винахід 84
Розділ четвертий, із якого ми довідуємося, скільки коштує виробничий секрет, як скляні ґудзики замінили золоті монети і як французький дипломат керував економічною диверсією у Венеції 86
Розділ п ’ятий, у якому ми двічі подорожуємо до Південної Америки, щоб познайомитися там із незвичайним деревом, сльозами якого «плачуть» також плащі й калоші 89
Розділ шостий, у якому гевеї плачуть, бачачи, до якого лиха вони призвели; псевдовчений призводить до розорення однієї з найбільших держав світу, а потреба ще раз стає матір’ю винаходу 91
ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА Великі непорозуміння
Розділ перший, у якому йдеться про індіанців, турків та арабів, про королів і географів, а також про перипетії трьох плавучих домовин та їхніх капітанів 96
Розділ другий, з якого ми довідуємось, як Колумб «заблудився» між трьох островів, а оголошений кінець світу не відбувся 101
Розділ третій, у якому Колумб робить другу спробу знайти те, чого ніколи не знайде, а папа Александр VI виступає в ролі посередника 103
Розділ четвертий: в Індійському океані з’являються перші каравели з Європи, а віце-король Вест-Індії по зертається на батьківщину як звичайнісінький злочинець 105
Розділ п’ятий, з якого ми довідуємося, чому Америка не називається Колумбією і яка користь від читання календаря 107
Розділ шостий, з якого ми довідуємось, як Тор- десільяський договір спровокував Магеллана розпоча ти експедицію, котра довела, що земна куля - це... куля 111
Розділ сьомий, з якого стає зрозуміло, чому деякі європейські держави вирішили «допомогти» Іспанії у здійсненні географічних відкриттів 115
Розділ восьмий, у якому один «королівський пірат» вирішує поєднати приємне з корисним; ми довідуємося також про те, чому він змушений був повторити подвиг Магеллана 117
Розділ дев’ятий, з якого ми довідуємося про одного підстаркуватого ідальго, котрий вирушив на пошуки джерела вічної молодості, й що з цього вийшло 121
Розділ десятий, у якому розповідється про те, як шукали країну «позолоченого короля» 123
Розділ одинадцятий, у якому мовиться про кілька інших малих і великих непорозумінь 127
ЧАСТИНА П’ЯТА
Калейдоскоп відкриттів і винаходів
Розділ перший, у якому ми беремо участь в одній історичній битві, а також знайомимося з різними видами «допотопних» телеграфів 132
Розділ другий, у якому ми стаємо свідками затримання жорстокого вбивці, погоні за потягом і народження азбуки Морзе 134
Розділ третій, у якому з’являються незвичайні морські змії; Англія й Америка намагаються подати одна одній руку через Атлантичний океан, а перша телеграма облітає земну кулю 137
Розділ четвертий, у якому розповідається про те, як намагалися виявити «душу» в бурштину й магніту і як звичайнісінька жаба допомогла здійснити важливе відкриття 140
Розділ п’ятий, у якому прилад Вольта викликає лавину нових відкриттів і дві «душі» нарешті зливаються в одну 143
Розділ шостий: викликана в попередньому розділі лавина котиться далі з неослабною швидкістю, а «грозовідмітник» виголошує історичні слова 146
Розділ сьомий, у якому ми знайомимося з винаходом, який ще й досі чекає на свого маестро 149
ЧАСТИНА ШОСТА Фабрика винаходів
Розділ перший, у якому ми вирушаємо в поїздку приміським потягом, щоб ближче познайомитися з перспективним хлопцем, який згодом стане одним із найбільших винахідників в історії 156
Розділ другий, у якому з’являється перша в світі фабрика винаходів, а ми знайомимося з одним дитячим віршиком й асистуємо при народженні штучного сонця 159
Розділ третій, у якому після багатьох перипетій нарешті «винайдено» лампочку, яка розпочинає боротьбу з газовим освітленням, а пан Ауер фон Вельсбах переважує шальку терезів перемоги то на один бік, то на другий 163
Розділ четвертий, у якому ми намагаємося підбити більш-менш ретельний підсумок діяльності першої «фабрики винаходів» та її засновника 165
Розділ п’ятий, у якому ми спостерігаємо подальший розвиток «фабрик винаходів» і довідуємось про перипетії різних патентів, а також про те, як винаходи «кладуть під сукно» 168
Розділ шостий, з якого ми довідуємося, чим можна було замінити скляне намисто і як винаходи продають, купують і... крадуть 171
|
