Юрій Фігурний » Етнокультурні та етногенетичні студії Володимира Барана
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Етнокультурні та етногенетичні студії Володимира Барана
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
31.01.2019 |
|
| Твір змінено: |
31.01.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2 МБ)
|
|
| Опис: |
УКРАЇНОЗНАВСТВО. Номер 3 (68). 2018
У статті проведено аналіз етнокультурної та етногенетичної проблематики у наукових працях В. Барана, опублікованих ним у 1991–2017 рр. Виявлено, що руйнація СРСР й існування суверенної України позбавили науковців тоталітарного ідеологічного тиску і дали можливість їм досліджувати будь-які наукові проблеми й отримувати незаангажовані висновки. Обґрунтовано, що розбудова Української держави, її політичної, економічної, культурної, військової, освітньої, наукової та інших сфер супроводжувалася низкою об’єктивних і суб’єктивних проблем, зокрема недофінансуванням і зміною державницьких пріоритетів, всі ці пострадянські реалії, з одного боку, відкидали науку й науковців на маргінес суспільно-політичного життя на зламі тисячоліть, з іншого – змушували їх приймати нестандартні рішення, які в підсумку сприяли позитивній динаміці розвитку української гуманітаристики. Показано, що, враховуючи ці обставини, В. Баран розпочав плідну співпрацю з Інститутом українознавства Київського університету імені Тараса Шевченка (який у 2000 р. трансформувався у Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України і Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та з іншими науковими інституціями, наслідком якої стали відмова вченого від підтримки ним заідеологізованого концепту про так звану давньоруську народність та формування власного бачення українського етногенетичного процесу. Доведено, що внаслідок понад чвертьстолітньої наукової праці в умовах Української держави В. Баран створив унікальну етногенетичну теорію походження слов’ян та творчо обґрунтував і розвинув започатковану ще М. Грушевським ранньосередньовічну концепцію походження українського народу. Виявлено, що етногенетичні й етнокультурні студії В. Барана у пострадянській Україні, позбавлені радянської заідеологізованості й зашореності, набули довершеності й системності осмислення, завдячуючи цьому, вони стали міцним і надійним підґрунтям для побудови авторських моделей слов’янського й українського етногенезу. |
|
|
|
|
Пов'язані автори:
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
