|
| Написано: |
1994 року |
|
| Розділ: |
Художня |
|
| Твір додано: |
27.08.2023 |
|
| Твір змінено: |
27.08.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3 МБ)
|
|
| Опис: |
Чого треба людині щоб вона навіки полюбила свій край, землю, на якій стоїть батьківська хатина, зорі, які заглядають ночами у вікно!
Чого треба людині, щоб у її серці навіки поселилися любов і доброта, всепрощення і злагода з оточуючим світом!
Ні, це не філософські риторичні питання, на які не обов'язково давати відповіді. І виникають вони не на голому ґрунті нейтральних роздумів, а після знайомства з Анною Дущак, яка народилася у простій сільській родині понад річкою-струмочком Дереглусм у селі Тисівцях Сторожинецького району на Буковині. Два десятки літ у полоні прогресуючої хвороби не пропали марно. Фізичні муки, душевні болі породили цілу низку віршів. Свіже, своєрідне, без претензій на оригінальність, світосприймання, збережене у цих поетичних рядках. Зрештою, сама Анничка залишилася у душі тією п'ятнадцятирічною дівчинкою, яка була цілком здоровою і безтурботною, і перед якою лежав цілий світ...
Порівнюючи обидві, помічаєш, що автор вже не просто констатує факти, а ніби веде діалог з власною совістю, власним «я». Зрештою, про це свідчить і назва — «Спитай себе». Можливо, вірші і не є зразком довершеності та досконалості. Але у них — сенс життя.
...А людині треба дуже небагато. Щоб шматочок неба за вікном, далекі зубці лісу на його тлі, в'юнка стежина до порогу. Та щоб у серці — і тіні заздрості до інших чи жалю до себе. І тоді там буде багато місця для любові. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
1. Гріх проти себе (новела) 3
2. Крихти 8
3. Поезія. Вічні істини 9
4. Сорокауст 11
5. Любов в душі лелію 25
Може то наснилось..25
У снах прийду25
На святій моїй безкрайній... 26
Скільки літ спливло 26
Нехай у мене сил... 26
Дощі, дощі, дощі 27
Ви мою душу так от... 27
Як хочеться іти без відочинку 28
С. Д. І. 28
Листя опада 29
Обіцяти нічого не треба 29
Життя мойого виткався сувій 29
На моїм шляху... 30
Ні, не чаклунка я30
Покинув рідний край 30
Чужа земля 31
Самотність відчуваю враз 32
А Всесвіт кличе... 32
І радість, і печаль 33
В. Івасюку..33
Я пам'ятаю все 33
А весна ворожить 34
О, прекрасний, о, чарівний краю! 34
Настане час 35
Не винна я ..35
Україно моя люба 36
Душу біль розрива 36
В полі на трьох межах ...37
Чебрець, чебрець 37
І як відчувалось... 37
Протягаєш руки ти до мене ..38
Задивились верби 38
Увесь світ у мені 39
Сьогодні, може, вас востаннє бачу39
Я стільки чула теплих слів .. 40
Один сезон 40
Бичок зростав 40
Може смішно... .. 41
Опівночі поїзд прошумів 41
Повір, квіти чують 41
Прийшла весна .. 42
Оті часи сніги не заметуть .. 42
Стара, не дужа .. 42
Золотисті лабузини 42
Сонце на схилі .. 43
П. Міхневичу 44
Горять на деревах... .. 44
Знаходить не хотіла б... 44
Тремтіла, непотрібна і тобі .. 45
В цей час хтось робить вірний хід.. 45
Сестра 45
Тихенько падав сніг .. 46
О, як люблю! .. 46
В. Юдіну .. 47
Зима іще відходити не хоче.. 48
Так хочу пірнути у море людське.. 48
Шити! — серце забилось... .. 48
Світ увесь нам сміється 49
Я хочу жити! 49
Я не така .. 50
Весна. Верба вже листя розпустила 50
Він був 50
Весна наша буйноцвітом відпалала 51
О, знаю... 51
Пр. О. Івасюк. 52
У травах, у листі усе потонуло 52
Буду жити.. 52
Промінням сонця . 54
Не кохай, бо я видиво.. 54
Ви кажете, що я жорстока .. 55
У безкрайності немає краю .. 56
Здається, у собі я замикаюсь 56
На всій землі цій 56
Як солодко, Буковино .. 57
Україно моя 58
Ти приймай, яка є 58
У своєму куточку живу 59
Петру Міхневичу 59
Навкруги так затишно.. 60
Відняла доля 60
Таємничий шелест 61
На схилі день .. 61
Вітер б'ється у вікна .. 61
О. П. М. .. 62
Відпалало небо .. 62
Хурделить-мете .. 63
Вже облетіло 63
Боже! Божечку мій! .. 64
Скільки кажу собі 64
Листа мого чекаєш 64
Я по Буську, хоч в думках .. 65
Т. Дишкантові .. 65
йдеш зимовим лісом ... 65
Ти зрозумій 66
Не усміхайтесь .. 66
Не скупися 67
Можливо, тепер .. 67
Про що я тобі можу розповісти .. 67
Нащо тобі .. 67
Я хочу у небо. 68
Моїх віршів . 68
У дивнім краї ... 68
Я від долі не чекаю .. 69
Тихо-тихо... 69
Вона така сумна.. 70
Не дай душі спокою .. 71
Вітер деревам викручує руки 72
Нехай вітер віє .. 72
о, він уже обпік щоку 72
А яблуня під вікнами.. 73
Л. Л. і П. О. 73
Вьі пришли 74
Не люби .. 74
Не виновата я .. 75
Как птице... 75
Не жди меня. 76
Тьі не храни надеждьі.. 76
Капли дождя 76
Не говори високих слов 76
|
|
|
