Критичне правознавство. Монографія

В с т у п……………………………………………………………………………………6

Розділ 1. Прогрес науки замість її достовірності……………………………………18

1.1. Теорії достовірності наукового пізнання та очевидності істини……………..18
1.1.1. Пошук «архімедової опорної точки пізнання»…………………………………………. 20
1.1.2. Принцип достатнього обгрунтування наукового пізнання……………………………..22
1.1.3. Критична перевірка теорій замість їх достовірного обґрунтування…………………...24
1.1.4. Класична теорія пізнання: істина очевидна……………………………………………...26
1.1.5. Інтелектуалізм та емпіризм: протилежності й подібності………………………………28
1.2. Прогрес науки………………………………………………………………………33
1.2.1. Проблема прогресу науки – фундаментальна проблема теорії пізнання……………..33
1.2.2. Прогрес науки – це проби та усунення помилок………………………………………..34
1.2.3. Критерій прогресу науки. Несумісність із ймовірністю теорій………………………...35
1.2.4. Наука – це прогрес від менш глибокої проблеми до більш глибокої проблеми………37

Розділ 2. Основні проблеми теорії пізнання…………………………………………40
2.1. Проблема індуктивної логіки……………………………………………………...41
2.1.1. Принцип індукції - нездоланні логічні суперечності…………………………………….41
2.1.2. Проблема індукції та теорія пізнання, притаманна здоровому глузду………………….43
2.1.3. Відмінність між психологією пізнання та логікою пізнання…………………………….43
2.1.4. Переформулювання та розв’язання логічної проблеми індукції………………………...45
2.2. Проблема меж наукового пізнання………………………………………………..48
2.2.1. Проблема критерію меж наукового пізнання……………………………………………..48
2.2.2. Позитивістський критерій меж наукового пізнання……………………………………...50
2.2.3. Спростовність - критерій меж наукового пізнання……………………………………….52

Розділ 3. Розуміння науки та її об’єктивності…………………………………………54

3.1. Проблема погрішимості наукового знання……………………………………….54
3.1.1. Ідея про погрішимість знання……………………………………………………………….54
3.1.2. Теорія знання, заснована на здоровому глузді……………………………………………..57
3.1.3. Вчення про погрішимість знання……………………………………………………………60
3.2. Об’єктивність науки…………………………………………………………………..61
3.2.1. Методологія «критичного розуму» проти логічного позитивізму………………………...61
3.2.2. Наукова об’єктивність та суб’єктивна впевненість………………………………………...63
3.2.3. Об’єктивність вчених…………………………………………………………………………65
3.2.4. Соціологія науки щодо об’єктивності вчених………………………………………………66

Розділ 4. Характеристика теорії досвіду…………………………………………………68

4.1. Теорії науки……………………………………………………………………………..68
4.1.1. Теоретична система досвіду: перевірка науковості………………………………………...68
4.1.2. Суворо універсальні та чисельно універсальні теорії………………………………………69
4.1.3. Універсальні та індивідуальні поняття………………………………………………………70
4.1.4. Суворо універсальні та суворо екзистенційні теорії………………………………………..71
4.2. Спростовність…………………………………………………………………………...73
4.2.1. Перевірюваність теорій є їх спростовність…………………………………………………....74
4.2.2. Визначення теорії досвіду (спростовної теорії)…………………………………………….75
4.2.3. Спростовність теорій та їх спростування……………………………………………………76
4.2.4. Спростовність теорій та їх несуперечливість……………………………………………….77
4.3. Проблема емпіричного базису наукових теорій……………………………………78
4.3.1. Базисні висловлювання та їх призначення…………………………………………………..79
4.3.2. Чуттєвий досвід як емпіричний базис. Трилема Я.Фріза…………………………………...80
4.3.3. Відносність базисних висловлювань. Розв’язання трилеми Я.Фріза………………………81
4.3.4. Застосування теорії: вирішення та виправдання……………………………………………..82
4.3.5. Аналогія із процедурою суду присяжних……………………………………………………..83
4.4. Підкріплення наукових теорій………………………………………………………..85
4.4.1. Дедуктивна перевірка теорії: четвертий шлях……………………………………………….85
4.4.2. Терміни «підкріплення», «ступінь підкріплення» теорії……………………………………87
4.4.3. Підкріплюваність, перевірюваність та логічна ймовірність………………………………...87

Розділ 5. Методології сутностей, цілостей та визначень……………..........................90

5.1. Методологія сутностей………………………………………………………………….90
5.1.1. Походження методології сутностей…………………………………………………………...92
5.1.2. Методологія сутностей та методологічний номіналізм……………………………………...93
5.1.3. Доктрина сутностей: остаточне пояснення…………………………………………………...96
5.2. Методологія цілостей……………………………………………………………………97
5.2.1. Критика інтуїтивного проникнення в цілості…………………………………………………97
5.2.2. «Інтелектуальна інтуїція сутностей» або «чиста феноменологія»………………………....100
5.3. Методологія визначень………………………………………………………………….101
5.3.1. Аристотелеве розуміння наукового методу та прогресу науки……………………………..101
5.3.2. Науковий погляд щодо визначень……………………………………………………………..107
5.3.3. Критика дискусій про слова……………………………………………………………………109
5.4. Методології сутностей, цілостей та визначень: негативні наслідки……………...109
5.4.1. Західноєвропейське континентальне правознавче мислення………………………………..109
5.4.2. Українське правознавче мислення…………………………………………………………….112

Розділ 6. Методологія як теорія правил наукового методу…………………………….119

6.1. Теорія правил наукового методу……………………………………………………….119
6.1.1. Проблема методології науки……………………………………………………………………119
6.1.2. Ідея методологічних правил…………………………………………………………………….123
6.1.3. Необхідність методологічних вирішень……………………………………………………….124
6.1.4. Аргументи проти методології як емпіричної науки…………………………………………..125
6.1.5. Методологічні правила як угоди……………………………………………………………….127
6.1.6. Методологія «критичного розуму» - основа міждисциплінарних досліджень……………..131
6.2. Єдність методу науки…………………………………………………………………….134
6.2.1. Походження критичної традиції та методу науки…………………………………………….134
6.2.2. Проблема єдності методу природничих та гуманітарних наук………………………………135
6.3. Критичний метод науки…………………………………………………………………137
6.3.1. Критичний метод науки: стислий опис………………………………………………………..138
6.3.2. Критичний метод науки: детальний опис……………………………………………………..139
6.3.3. Метод, науковий метод та його результат…………………………………………………….143
6.3.4. Критичний науковий метод в правознавстві…………………………………………………. 144

Розділ 7. Діалектичне мислення………………………………........................................146

7.1. Проблеми діалектичного мислення……………………………………………………146
7.1.1. Діалектика як теорія проб та усунення помилок……………………………………………147
7.1.2. Діалектика як теорія історичного розвитку мислення……………………………………….150
7.1.3. Діалектика та формальна логіка: роль суперечностей……………………………………...152
7.2. Гегелівська діалектична логіка……………………………………………………....156
7.2.1. Діалектична опозиція антираціоналізму Канта………………………………………………157
7.2.2. Безпідставне поєднання діалектики та логіки………………………………………………..158
7.2.3. Застосування діалектики до «світу в цілому»………………………………………………...160
7.2.4. Гегелівська філософія тотожності: абсурдність та неймовірність…………………………..161
7.3. Марксистська діалектична логіка…………………………………………………….162
7.3.1. Теоретична функція діалектичної логіки……………………………………………………..163
7.3.2. Ідеологічна функція діалектичної логіки……………………………………………………..164
7.3.3. Психологічна функція діалектичної логіки…………………………………………………...165
7.3.4. Марксистська діалектична логіка: негативні наслідки………………………………………166

Розділ 8. Істина та правдоподібність………………………………………………………..169

8.1. Теорія абсолютної, об’єктивної істини………………………………………………..169
8.1.1. Теорія об'єктивної істини: відповідність фактам……………………………………………..171
8.1.2. Філософія критеріїв істини……………………………………………………………………..173
8.2. Правдоподібність - наближення до істини……………………………………………176
8.2.1. Істина та зміст теорії……………………………………………………………………………178
8.2.2. Ступінь правдоподібності теорії…………………………………………………………….....181
8.2.3. Істина й правдоподібність як цілі………………………………………………………………182

Розділ 9. Мета, завдання, шлях науки………………......................................................184

9.1. Мета науки……………………………………………………………………………......184
9.1.1. Пояснення - теоретичне завдання науки………………………………………………………186
9.1.2. Формулювання передбачень – практичне завдання науки…………………………………..187
9.1.3. Завдання та мета науковця……………………………………………………………………..189
9.1.4. Шлях науки………………………………………………………………………………………191

В и с н о в к и…………………………………………………………………………………..194

С п и с о к б і б л і о г р а ф і ч н и х п о с и л а н ь…………………………………......208