Олександр Денисенко

Денисенко Олександр Володимирович народився 5 вересня 1958 р. м. Київ

Освіта

Закінчив три курси факультету кібернетики Київського державного університету ім. Т.Шевченка у 1978 році.

Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії ім. С. Герасимова акторське відділення, майстерня С.Ф.Бондарчука у 1981 році.

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва (КДІТМ) ім. І. Карпенка-Карого режисерське відділення ігрового кіно, майстерня М.С. Іллінського

Як актор, знявся у таких художніх фільмах:

1. 1968 р. — х/ф “Совість” реж. В. Денисенко, спільне виробництво Учбової студії КДІТМу та кіностудії ім.О.Довженка, роль – маленький заручник. Фільм одержав приз на І-му Всеукраїнському фестивалі ім. І. Миколайчука у 1991 р.

2. 1981 р. — х/ф “Високий перевал” (дві серії), реж. В.Денисенко, виробництво кіностудії ім. О.Довженка. Фільм одержав ІІ-й приз на Всесоюзному кінофестивалі у м. Таллінн у 1982 році. За роль міліціянта Гарвасія Доцьо одержав Приз за кращу чоловічу роль на міжнародному фестивалі “Молодість-82” та Почесну грамоту Верховної Ради УРСР.

3. 1982 р. — х/ф “Казки… казки… казки… Старого Арбату” /за п’єсою Олексія Арбузова/, реж. Савва Куліш, виробництво кіностудії “Мосфільм”, гол. роль – Толстячок.

4. 1982 р. — х/ф “Сльози крапали”, реж Г. Данелія, виробництво кіностудії “Мосфільм”, роль – жених Саша Єрмаков.

6. 1983 р. — х/ф “Легенда про княгиню Ольгу” /2 серії/, реж Ю.Іллєнко, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, гол. роль – Князь Ігор. Фільм одержав Почесний приз на Всесоюзному кінофестивалі у 1984 році у Києві.

7. 1983 р. — х/ф “Провал операції “Велика ведмедиця”, реж. А.Буковський, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, гол. роль – Іван Нечай. Фільм одержав премію КДБ СРСР у 1984 році.

8. 1983 р. — “Раптовий викид”, реж. Б. Івченко, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, гол. роль — гірський рятівник Сергій. Фільм одержав Приз глядацького жюрі на республіканському фестивалі у м. Жданов, 1983 р.

9. 1984 р. — х/ф «У привидів у полоні», реж. А.Іванов, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, гол. роль – Іван Чепіков. За цю роль я одержав Премію за кращу чоловічу роль на VIII республіканському фестивалі у м. Хмельницькому у 1985 році.

10. 1984 р. — х/ф “Скарга”, реж. Т.Золоєв, виробництво Одеської кіностудії, друга роль – хірург Олександр Куриленко.

11. 1984 р. — х/ф “Очікування”, реж. Б.Нікольський, гол. роль – лейтенант Василь.

12. 1985 р. — д/ф “Земля” /4 частини, за однойменним романом О.Кобилянської/, реж. П. Фаренюк, виробництво “Укркінохроніки”, гол. роль – Михайло.

13. 1986 р. — х/ф “Весела сімейка”, виробництво Одеської кіностудії, реж. В.Казачков, роль — міліціонер Жук.

14. 1987 р. — телефільм “Поети Відродження”, реж. В.Гребєнніков, виробництво “Укртелефільм”, гол. роль – Родченко.

15. 1988 р. — х/ф “Помилуй і прости”, реж. О.Муратов, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, гол. роль – Едік.

16. 1990 р. — х/ф “Українська вендетта”, реж В.Крайнєв, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, гол. роль – Гордій.

17. 1993 р. — науково-пізнавальний фільм /2 частини/ “…І почалася революція”, реж. О.Денисенко, виробництво Національної кінематеки України, еп. роль — фотограф.

18. 1995 р. — х/ф “Острів любові”, реж О.Бійма, виробництво “Укртелефільм”, роль – Владислав Михайлович.

19. 1996 р. — х/ф “Тарас Шевченко. Заповіт”, реж. С.Клименко, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, роль – Григорій Кошиць.

20. 2004 р. – х/ф “ Троянський Спас», реж. О.Денисенко, виробництво кіностудії ім. О.Довженка, головна роль – Варениця.

Як кінорежисер, зняв такі фільми:

1988 р. – “Що записано у книгу життя”, дебютний фільм за мотивами однойменного оповідання М. Коцюбинського /4 частини/. Диплом лауреата Всесоюзного фестивалю “Дебют” м. Москва, 1989 р.

1989 р. – як режисер-постановник відновлював і здійснював перемонтаж і озвучування художнього фільму свого батька Народного артиста України Володимира Денисенка “Совість”. Виробництво кіностудії ім. О.Довженка. Фільм одержав приз на І-му Всеукраїнському фестивалі ім. І.Миколайчука у 1991 році, а також був показаний поза конкурсом на міжнародних фестивалях у Туріні, Монт-Реалі та Гонг-Конзі.

1993 р. – зняв три науково-пізнавальні фільми по дві частини кожен з циклу “Невідома Україна”: “5-й рік: Пробудження”, “…І почалась революція”, “Повіяв вітер січовий”. Виробництво Національної кінематеки України.

1996 р. – зняв повнометражний /5 частин/ документальний фільм “Замість Бога”, виробництво телекінокомпанії “Просвіта-TV”.

2004 р. – автор сценарію та режисер-постановник повнометражного комедійного фільму “Троянський Спас” (участь у міжнародному фестивалі «Любуске лято фільмове», м. Лагов, Польща і у фестивалі «Кіно-Ялта», 2004 р.)

2006 р. – режисер документального фільму «Два літа Чехова» (30 хв.) ТРК «ГЛАС»

Як театральний режисер:

1998 р. — поставив виставу “Акт-Академія” за власним сценарієм. Виробництво театральної компанії “Українське об’єднання артистів” за участі Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

2002 р. — поставив виставу за п’єсою Едуардо де Філіппо у власному перекладі “Різдво у домі Куп’єлло” (Національний театр ім. І.Франка)

Як письменник:

1989 р. - перша публікація повісті «На шляху підземної ріки» (у співавторстві з Аллою Тютюнник) у літературному альманахові «Романи і повісті» ; друга публікація у журналі “Київ” (1990. — Ч.9)

Оповідання «Душа ріки» опубліковане у 1993 р. у газеті «Слово».

Повість “Глина” (чорний бурлеск з краплиною поганства) опублікована у журналах “Українські проблеми” (1994. — Ч.3: перший розділ) та “Київ” (1996. — Ч.1-2: обидва розділи).

Повість “Потяг” опублікована у “Кур’єрі Кривбасу” (1997. — Ч. 85-86).

Оповідання “Запах зломленої квітки” опубліковане у “Кур’єрі Кривбасу (1994. — Ч.17).

Оповідання “Залізна баба” опубліковане у газеті “Нєзавісімость” українською мовою (14 червня 1996 р.).

Роман «МІСТИЧ» опублікований у «Кур’єрі Кривбасу” у 2001 р.

Роман «Комедія інстинкту» опублікований у «Кур’єрі Кривбасу” у 2003 р.

Комедійна п’єса “Травень-вересень» опублікована у «Кур’єрі Кривбасу” у 2006 р.

П’єса О.Денисенка “Оксана” про останні роки життя і таємницю смерті Т.Шевченка опублікована у “Кур’єрі Кривбасу” (2002. — Ч.148) та вийшла у збірнику п’єс “Наша драма” у 2002 році. За цією п’єсою була поставлена вистава у Національному театрі імені Івана Франка у березні 2003 року.. У “Кур’єрі Кривбасу” поміщено уривок з його роману “Комедія інстинкту” (1999. — Ч.119-120).

Оповідання “Душа ріки” перекладене німецькою мовою й видрукуване в антології “Die Stimme des Grases” (2000).

У 2008 р. вийшла у Літературній аґенції «Піраміда» вийшла друком книга вибраних творів під назвою «Душа ріки».

На початку 2009 р. у видавництві «Грані-Т» вийшла друком книга «Сердечний рай, або Оксана» про останні роки життя Т.Шевченка, у основу якої покладено текст п’єси «Оксана» О.Денисенка, а також опубліковано невідомі документи з життя Т.Шевченка та коментарі істориків, мистецтвознавців та діячів культури. Книга Олександра Денисенка "Сердечний Рай... або Оксана" одержала друге місце на VI-му Міжнародному конкурсі книги у Москві у номінації "Співдружність".

У 2010 р. вийшов І-й том роману-фентезі «Межник» у видавництві «Грані-Т».

Відзнаки:

Приз за кращу чоловічу роль на фестивалі “Молодість” (Київ, 1982).

Диплом фестивалю «Дебют» за режисуру (Москва, 1989 р.).

У 2009 році О.Денисенко за кіносценарій Оксана одержав ІІ-премію всеукраїнського літературного конкурсу "Короноація слова".

Заслужений діяч мистецтв України (2004 р.).

Творчий статус:

З 1984 року член Спілки кінематографістів України.

Член «Асоціації українських письменників» з 1996 року та член Конфедерації драматургів України з 2001 року.