|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
01.04.2020 |
|
| Твір змінено: |
01.04.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(17.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Демедюк Ю. Г. Православні церкви України у Одеській,
Миколаївській та Херсонській областях 1991 – 2010 років:
інституалізаційний та громадсько-політичні аспекти. – На правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – Одеський національний
університет ім. І. І. Мечникова; Київський університет імені Бориса
Грінченка. – Київ, 2020.
У роботі висвітлені особливості процесу становлення і розбудови
Православних Церков України у національній та регіональній площинах
упродовж 1991-2010 рр.; визначені основні етапи та напрями їх громадсько-
політичної діяльності та взаємин з державними органами влади;
відображено особливості відродження УАПЦ в Україні упродовж ХХ ст. та
розбудови церковних структур на загальнодержавному та регіональному
рівнях; розкрито процес утворення УПЦ МП та особливості її
інституалізації в південноукраїнських єпархіях; простежено специфіку
становлення та розвитку УПЦ КП у національному та регіональному
контекстах; визначено основні тенденції взаємин загальнодержавних та
місцевих органів влади з Православними Церквами України; проаналізовано
зміст і основні проблеми міжконфесійного спілкування Православних
Церков на території Миколаївської, Одеської та Херсонської областей;
досліджено основні етапи в громадсько-політичній діяльності Православних
Церков України.
Доведено, що упродовж 1991-1994 рр. розпочався перший етап
державно-церковних взаємин, які здебільшого стосувалися процесу
повернення державою культового майна Церквам, виділення ділянок під
церковну забудову та зміни податкової політики по відношенню до
релігійних організацій. У цей період спостерігався політичний аспект 3
започаткуванням співпраці духовенства з державою, який проявлявся в
представництві релігійних діячів у представницьких органах державної
влади та місцевого самоврядування.
Другий етап державно-церковної співпраці (1994-2004 рр.) позначився
соціально-політичним спрямуванням. Подальший розвиток отримало
вирішення проблеми передачі культового майна та виділення земельних
ділянок під церковне будівництво, що було започатковано упродовж
попереднього етапу. У цей же час спостерігалась політизація контактів
духовенства з органами місцевої влади на тлі міжцерковного протистояння,
яке мало певний ідеологічний підтекст. Часто конфлікти Церков
використовувались як інструмент політичної боротьби. Зокрема, УПЦ
(Московського Патріархату) проявляла проросійську орієнтованість і
займала непримириму позицію по відношенню до інших конфесій. Одеська
єпархія УПЦ на чолі з Агафангелом (Саввіним) була постійним ініціатором
конфліктів на території області, зумовлених суспільними і громадсько-
політичними аспектами її діяльності.
Упродовж третього етапу (2005-2010 рр.), на тлі невирішених до кінця
питань стосовно передачі культового майна та виділення земельних ділянок
під церковне будівництво, спостерігалась активізація громадсько-
політичного аспекту в контексті державно-церковних стосунків на території
Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному
з’ясуванні процесу інституалізації Православних Церков України та їхніх
взаємин з державними органами влади у справах релігій в
загальнодержавному та регіональному рівнях у період 1991-2010 рр., що
вперше стало предметом спеціального дослідження. В ході підготовки
дисертації здійснено евристичну роботу, в результаті якої виявлено
неопубліковані джерела в архівних установах України, переважна більшість
яких уводиться до наукового обігу.
Уперше запропоновано новий концептуальний підхід дослідження
інституалізації Православних Церков України шляхом висвітлення цих
процесів в державній і регіональній площинах та порівняння становища цих
Церков в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях; здійснено
комплексне дослідження особливостей державно-церковних взаємин на
регіональному рівні; визначено етапи і основні напрями участі
Православних Церков України у громадсько-політичному житті Одеської,
Миколаївської та Херсонських областей; дістало подальший розвиток
дослідження взаємовідносин Православних Церков України на державному
та місцевому рівнях; з’ясування специфіки формування державних органів у
справах релігій; уточнено і доповнено хронологію розвитку суб'єктів
державно-церковних взаємин.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
тому, що вони значно розширюють спектр наукових знань з церковної
історії України. Основні результати, узагальнення та положення дисертації
можуть стати підґрунтям для подальших наукових розробок проблеми
діяльності Православних Церков України у 1991-2010 рр. у контексті
інституалізації та громадсько-політичної діяльності. Вони можуть бути
використані в загальних лекційних курсах, при написанні підручників з
історії України, церковної історії та релігієзнавства у закладах вищої освіти.
Висновки дисертаційної роботи можуть бути враховані державними
органами влади та керівництва відповідних єпархій в процесі формування
державно-релігійної політики та духовного розвитку.
Ключові слова: Православна Церква України, Українська
Православна Церква, Українська Автокефальна Православна Церква, органи
місцевого самоврядування, Одеса, Миколаїв, Херсон, державно-церковні
взаємини. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………12
ВСТУП …………………………………………………………………………13
Розділ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія ………….………………………………………………........18
1.2. Аналіз джерельної бази …………………………….……………………31
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження …….…………………….37
Розділ 2. ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ УКРАЇНИ
НА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ РІВНЯХ
2.1. Відродження УАПЦ: національний процес та регіональна специфіка..45
2.2. Трансформація УПЦ та рефлексія в південнозахідних єпархіях.………64
2.3. Утворення УПЦ КП та її утвердження в південно-західних областях
України…………………………………………………………………………..84
2.4. Правові аспекти функціонування церковних інститутуцій в Україні…96
Розділ 3. ПРАВОСЛАВНІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ
ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ: ЕТАПИ ТА НАПРЯМИ
3.1. Суспільно-політичний аспект державно-церковних взаємин на етапі
становлення Православних Церков України (1991-1994 рр.) ……………110
3.2. Особливості державно-церковної співпраці в південно-західних
областях України упродовж 1994-х – 2004 рр. ……………………………134
3.3. Громадсько-політичний аспект державно-церковних стосунків у
Одеській, Миколаївській та Херсонській областях 2005-2010 рр.………156
3.4. Проблеми міжцерковних взаємин та перспективи об’єднання
Православних Церков України……………….................................................167
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………187
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………229
|
|
|
