Відверто про Клавдію

Книга мало того, що документальна, то ще й досить дивна з точки зору компонування тексту. Досить динамічна, насичена подіями і персонажами перша частина. З претензією на сенсаційність, бо описує історію серійних убивств, які, мабуть, для далекої тогочасної Колумбусчини справді були непересічними подіями). Можливо, декілька десятиліть тому це був гострий сюжет про серійних убивць, але на цей час це читається як набір кліше з численних голлівудських детективних фільмів. Але динаміка і дивацтва головної героїні все ж тримають читача сторінка за сторінкою.
Друга частина книги - це стрімке провалля переважно нудних описів про людину, в якої довго намагаються випитати правду і яка щоразу вигадує нові історії. Опис автора в стилі ходив-питав-перепитував більше схожий на монолог на кухні. Хоча друга частина містить цікаві подробиці з передісторії героїні, але переважно до скреготу зубів нудна. І динаміка з'являється вже на останніх сторінках, коли автор розкриває основну таємницю книги - як все було насправді.
Окремо варто відмітити досить точний, але складний для сприйняття переклад. Довгі складнопідрядні речення важко засвоюються.
В підсумку можна сказати, що сюжет досить цікавий, але його виклад - провальний. Чи можна було викласти цю документалістику захоплливіше сказати важко. Але книга зовсім не дотягує до інших книг цього ж автора.