|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
12.10.2019 |
|
| Твір змінено: |
12.10.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Чуян І. Л. Чеська етнічна меншина України: особливості повсякденного
життя, ментальність та соціокультурні трансформації (20 – 30-і рр. ХХ ст.). –
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Національний педагогічний
університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2019.
Зміст анотації
Наукова робота присвячена комплексному та поліаспектному аналізу
ментальності, повсякденного життя та соціокультурних трансформацій чеської
меншини України у контексті політико-економічних перетворень 20 – 30-х рр.
ХХ ст.
Розглянута радянська, українська та зарубіжна історіографія питання
становища чеської меншини України у 20 – 30-і рр. ХХ ст. дозволяє дійти
висновків, що існує велика кількість праць з історії життя чехів в Україні. Однак,
оцінюючи ступінь вивченості проблеми національних меншин та враховуючи при
цьому вклад, внесений дослідниками різних гуманітарних наук, слід наголосити,
що значну увагу науковці надавали економічним, політичних і культурним
аспектам життєдіяльності чехів в Україні. При цьому в історичній літературі та
серед спеціальних робіт проблема повсякденного життя та ментальності чеської
меншини України не знайшла повного розкриття. Лише в останні десятиліття,
коли поступово розпочали утверджуватися модерні теорії вивчення історії,
пріоритети в дослідженні чеської меншини змінилися. Предметом детального
вивчення стала «звичайна» людина, з усіма її матеріальними та духовними
потребами. 3
Основну групу джерел для дослідження повсякденного життя, ментальності
та соціокультурних трансформацій чеської меншини України міжвоєнного періоду
складають архівні документи, більшість яких до наукового обігу було залучено
вперше. Доповнюють архівні джерела опубліковані матеріали та періодика.
Досліджується причини та процес міграції чехів до України у другій половині
ХІХ – на початку ХХ ст. Визначаються особливості адаптації етноспільноти до
життя в нових умовах. Встановлюється чисельність чехів, їх розподіл на території
України, взаємини з оточуючим населенням упродовж 20 – 30-х рр. ХХ ст.
Розглядається устрій чеських громад. Чехи, які мали садиби входили до
складу общини, що здійснювала контроль за поведінкою своїх членів. У чеських
поселеннях скликалися загальні збори громади. Рішення приймалися з
урахуванням думки більшості. Радянська влада, для того аби зламати селянську
ментальність, намагалася обмежити общинне самоуправління. Тому
альтернативою традиційним зборам общини стали зібрання членів сільської ради,
яких обирало місцеве населення з числа кандидатур, що здебільшого пропонувала
влада. Соціальна та майнова диференціація, що існувала у чеському середовищі не
ставала порушником гармонії общинного життя. Проте, під час колективізації
чеська громада зазнала докорінної трансформації: заможні селяни, які мали
найбільше значення в общині зникли з кону сільського життя.
Досліджується сімейне повсякденне життя чеської меншини. Визначаються
мотиви укладання шлюбів у чеських громадах, особливості традиційного
весільного церемоніалу, взаємини між чоловіком та жінкою усередині родини
(зокрема, у сфері розподілу господарських функцій), характер жіночої залежності
від чоловіка та заходи радянської влади, спрямовані на усунення цього явища із
подружнього життя.
Встановлюється матеріальна підноснова повсякденного життя чехів.
Харчування та житло були головними індикаторами рівня та якості життя чеської
меншини. Національні особливості кухні чеських поселенців свідчили про те, що 4
їх кулінарні вподобання залежали від продуктів харчування, які їм вдавалося
здобути в умовах ведення домашнього господарства. Процес споживання їжі
сприяв налагодженню соціальної комунікації. Під час Голодоморів 1921 – 1923 рр.
та 1932 – 1933 рр., раціон чехів значно погіршився, вони змушені були вдаватися
до нестандартних способів здобуття їжі. Досліджується забудова чеських
поселень. Характеризуються особливості облаштування селянського двору у
чеському поселенні: зведення житла, використання будівельних матеріалів,
застосування технік домобудівництва, конструкція та інтер’єр будинків,
розташування господарських споруд. Описується одяг яким користувалися
українські чехи. Протягом досліджуваного періоду повсякденний чоловічий,
жіночий та дитячий одяг чехів мав уніфікований вигляд та за винятком окремих
традиційних елементів у складі жіночого костюму нічим не відрізнявся від
загальноприйнятого в країні.
У контексті дослідження національної самосвідомості українських чехів
аналізується ставлення чехів до національної освіти, становлення мережі чеських
шкіл, організація навчального процесу, проблеми його матеріального і кадрового
забезпечення, уніфікація владою чеського шкільництва. Розглядається ставлення
чехів до релігії та їх участь у церковному житті. Чехи України хоча й не відкидали
віри в Бога, будучи прихильниками православ’я, католицтва та протестантизму,
особливою релігійністю відзначалися. Чехи дотримувалися певних релігійних
обрядів та відзначали церковні свята, але робили це не настільки ревно як
навколишні українські, німецькі та польські громади. Крім того чехи часто
висловлювали лояльність одночасно до двох християнських напрямів, що було
зумовлено формальністю акту їх навернення до православ’я після масового
переселення до України в другій половині ХІХ ст. Що стосуються деструктивних
впливів державної політики на релігійне життя чеської меншини в Україні, то
найбільше більшовицька атеїстична пропаганда позначилася на молоді. Можемо
припустити, що однією з самозахисних реакцій частини чеського населення на 5
негативні наслідки суспільно-економічних трансформацій, що до них вдалася
радянська влада на межі 1920 – 1930-х рр., стало звернення окремих груп
етноспільноти за духовним захистом до церкви. Проте влада, використовуючи у
цей час засоби адміністративного тиску, ліквідувала більшість релігійних громад
до складу яких входили чехи та розпочала використовувати культові споруди для
власних потреб.
Досліджуються сфери, методи та регіональні особливості виробничої
діяльності чеської меншини, їх участь у таких галузях сільського господарства як
хліборобство, хмелярство, садівництво, тваринництво. Маючи підприємницький
хист, чехи залучали технічні інновації до різних галузей традиційного
сільськогосподарського виробництва. Після запровадження колгоспної системи на
селі організація трудової діяльності чеської меншини УСРР зазнала згубних
трансформацій. Позбавлені значної частини власності та невдоволені своїм новим
статусом «державних селян», чехи спершу не докладали значних зусиль для
налагодження виробничих процесів на усуспільненій землі. Остаточно
переконавшись після Голодомору 1932 – 1933 рр. у неможливості повернення до
свого попереднього становища, чехи розпочали інтенсивно налагоджувати
колгоспне виробництво.
Висвітлюються дозвіллєві практики чеської етноспільноти. Актуальним
способом заповнення чеською громадою дозвілля, що співпадав із реалізацією
функцій зберігання, передачі та розвитку традицій, було спільне проведення усіма
жителями поселення традиційних свят. Святкування передбачало припинення
узвичаєної трудової активності у господарській сфері, виконання обрядів,
проведення церемоній та дотримання різноманітних табу. Одним з помітних
дозвіллєвих явищ міжвоєнного періоду було встановлення більшовиками
календаря «революційних» загальнодержавних свят (Перше Травня, Міжнародний
жіночий день, День Паризької комуни, День повалення самодержавства, Річниця
Жовтня, День Червоної Армії). Радянська влада активно залучала чеську меншину до відзначення цих свят. Порядок здійснення святкових заходів зазвичай
передбачав віддання почестей символам і знакам, які втілювали комуністичну
ідею, пам’яті більшовицьким героям, публічне нагородження осіб, які мали
заслуги перед режимом. Творення радянської святкової обрядовості йшло у розріз
з національними традиціями, адже спостерігалося нігілістичне ставлення до
значної кількості народних звичаїв та відбувалося оголошення їх релігійними й
забобонними. Індиферентне ставлення чеської меншини до відзначення свят, які
запроваджувала радянська влада було ознакою відсутності лояльності до
цінностей, які визначали основу відповідних торжеств. Важливу консолідуючу
роль у житті чеської громади відігравали аматорський театр, музична творчість,
народні танцювально-розважальні гуляння. Активну участь у діяльності
різноманітних музичних і театральних гуртків брала молодь. Дорослі здебільшого
допомагали їх організовувати. Частиною більшовицької політики була реалізація
так званої соціалістичної культурної революції. У зв’язку з цим важливого
значення більшовики надавали політико-виховній роботі, яка, за їх задумом, мала
пронизати дозвілля чеської меншини. Основними культурно-освітніми установами
для мешканців чеських поселень були: робітничо-селянські клуби, хати-читальні,
сільбуди. Основним завданням культурно-просвітницької роботи більшовиків на
межі 20 – 30-х рр. ХХ ст. стало переконання селян у тому, що лише колгоспи
зможуть покращити їх життя та знищити поділ на заможних та бідних. Упродовж
міжвоєнного періоду чехів примушували виписувати радянські газети, які мали
тримати сільське населення в курсі всіх соціалістичних перетворень влади.
Урізноманітненню дозвілля чеської меншини сприяло кіно. У 1930-х рр. у
більшості чеських поселень з’явилося радіо.
Ключові слова: чеська меншина, повсякденне життя, ментальність,
соціокультурні трансформації, радянська влада, Україна, виробнича діяльність,
дозвілля, громада, сім’я, освіта, релігія, житло, одяг, харчування. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..15
ВСТУП....................................................................................................................16
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ..........................................................................21
1.1. Історіографія питання.....................................................................................21
1.2. Джерельна складова проблеми......................................................................37
1.3. Теоретико-методологічна основа дослідження............................................41
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ФОРМУВАННЯ, СОЦІАЛЬНИЙ ПРОСТІР І
МАТЕРІАЛЬНА ПІДОСНОВА ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ ЧЕСЬКОЇ
МЕНШИНИ (20 – 30-І РР. ХХ СТ.)...........................................................................53
2.1. Історичні обставини формування повсякдення чеської спільноти в
Україні.............................................................................................................................53
2.2. Громадські та сімейні відносини у повсякденному житті українських
чехів.................................................................................................................................68
2.3. Матеріальна культура чеської меншини: харчування, одяг, житло...........84
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВСЯКДЕННОГО СВІТОГЛЯДУ
ЧЕСЬКОЇ ЕТНОСПІЛЬНОТИ (1920 – 1930-І РР.)..............................................103
3.1. Соціально-політичні настрої чеської меншини та її адаптація до
радянської дійсності.....................................................................................................103
3.2. Освіта і релігія у повсякденному житті чеської спільноти.......................125
РОЗДІЛ 4. ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ І ВІДПОЧИНОК У
ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ ЧЕСЬКОЇ МЕНШИНИ МІЖВОЄННОЇ
ДОБИ…........................................................................................................................144
4.1. Трудова активність чеської меншини.........................................................144
4.2. Дозвілля чеської спільноти у сфері дії радянської пропаганди................161
ВИСНОВКИ........................................................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ......................185
ДОДАТКИ............................................................................................................219
|
|
|
