НАЦІЯ МАНКУРТІВ або ХТО Ж ТАКІ  Р У С Ь К І?
  
   Олесь Будяк довгий час задавався питанням :в чому ж полягає уся  в е л и ч  та  м о г у т н і с т ь  ,а також першочерговість р у с ь к о ї  культури та р у с ь к о г о язика?Зацікавившись цим питанням автор свого часу почав перечитувати твори одного з засновників концепції"Руського міра" Федора Михайловича Достоєвського.Олесь Будяк встиг прочитати більше десятка творів цього діяча,предки якого проживали на теренах чи то Подільської,чи то Волинської губернії-в різних джерелах по різному зазначається.Головною ознакою творів Достоєвського є опис життя та побуту різних вищих верств населення- представників дворянства та инших їм подібних персонажів.Улюбленою справою його персонажів були різноманітні моральні,духовні пошуки самого себе,сенсу життя та тому подібні дурниці.Щож стосується розпіареного "гуманізму"Достоєвського,то цей "гуманізм"закінчувався коли мова заходила про українців,поляків(мабуть комплекс викликаний походженням промовляв)або представників юдейської нації-особливо сильно презирство та зверхнє ставлення відчувалось коли мова заходила про перших та других.Також особливу увагу я приділив аналізу "Записок писателя":збірки публіцистичних статей для друкованих періодичних видань.В цих своїх опусах Федір Михайлович мав змогу по повній розвернутися та пояснити читачам своє бачення подальшого розвитку їхньої недоімперії і місце в світі яке, на його думку,вона має посісти!Особливу увагу "великий гуманіст"приділяв вивченню  с в о г о  народу:я не міг не зауважити,що відношення дописувача до об'єкта своїх досліджень хоч і не було занадто зверхнім,але відчувалась цілковита окремішність та паралельність.Я б охарактеризував його ставлення до  с в  о г о простого народу,як ставлення добродушного "ліберального"московита до недолугого бесхребетного  м а л о р о с а  з творів Гоголя:такий собі ,знаєте ,нешкідливий беззубий безмізклий звір якому споглядач милостиво надає можливість існувати у своєму вольєрі!Або,ще можна пригадати аналогію з американських фільмів про щасливе життя негрів-рабів на плантаціях південних штатів!Щось таке.
  Як я вже зазначив,в своїх статтях "великий гуманіст"роздивлявся  п р о с т и й народ як зовсім незрозуміле і невідоме явище-як европейський колонізатор роздивлявся тубільців Південної Америки.Подібну аналогію можна знайти в всесвітній історії пригадавши завоювання норманами Британських островів:прибульці поработивши місцеве населення сформували класс дворянства який мав свою окрему чужерідну мову,свої традиції,але паразитував на шиї місцевого населення.До чого я згадав цей приклад?А до того,що за великим рахунком,на теренах сусідньої недоімперії свого часу склалась подібна ситуація.Якщо добряче покопатися в історії сусідньої недоімперії та проаналізувати походження дворянських московитських родів ,то можна зауважити ,що багацько з них має не те що тюркське походження,а навіть чужеземне європейське,або ще якесь.На доказ цього можна зазирнути в московитську вікіпедію і передивитись перелік дворянських прізвищ в алфавітному порядку.Там ви можете зауважити,що не менше 50% це європейські прізвища ,або виражено тюркського походження!Також наявні польські та прізвища козацької старшини,яка свого часу була прирівняна в правах з московитськими боярами.Якщо дріб'язково покопирсатися в походженні цих "дворянських"родів,то випливає ,що левова частина їх засновників отримали цей статус в не такому вже далекому з точки зору історії XVIII або і в XIX столітті за взірцеву службу у війську московських зверхників-так і з'явились дворянські фамілії німецького,шведського та навіть шотландського походження.А якщо взяти до уваги те,що представники "дворянства"укладали шлюби в межах свого кола,то про якусь етнічну близкість до  с в о г о народу говорити не доводиться!Врешті,ким за національністю була збочена цариця Катерина?
   Чи не найзатятішим євроінтегратором був царь Петро,який привіз з собов купу іноземних спеціалістів аби збудувати власний флот та власну столицю,які за добру службу і отримували "дворянське"звання та земельні ділянки з кріпаками,а власних бояр піддавав моральним тортурам голячи бороди та обрізаючи довгі широкі рукава їхнього вбрання.Відтяпавши у шведського монарха  добрячий шмат території цар-євроінтегратор почав будувати нову столицю поближче до цивілізованого європейського світу,а в 1721 році перейменував своє Московське царство на "Россію",а себе оголосив імператором і ,власне,з цього року на політичній арені світу і з'явилось це геополітичне утворення зухвало привласнивши собі назву східних слов'ян та нахабно брешучі світу,що саме вони є спадкоємцями київських князів та Візантії,а  не Золотої Орди.
  Також варто знов повернутись до зразків  в є л і к а й  р у с ь к о й літератури та погортати сторінки,наприклад,"Війни і миру"народовця Толстого.Гортаючи сторінки цього  ш е д е в р а,ми можемо побачити,що ледь не добра половина діалогів р у с ь к о г о дворянства відбувається...французькою мовою!Саме так:дворянство розмовляло переважно мовою тодішнього ворога!Чужерідне для цих теренів новоявлене дворянство не поспішало користуватись мовою місцевих тубільців,а за допомогою гувернерів-французів навчало своїх дітей чужоземної мови.Привезені згаданим вишче євроінтегратором царем Петром  натовпи європейських спеціалістів та різного штибу прохіндеїв,які учуяли своїми ласими до вигоди носами перспективи в цій нецивілізованій,але багатій  на ресурси країні і створили новітню аристократію,яка залюбки отримувала тут ресурси,але витрачати їх полюбляла в цивілізованій Європі.
  Якщо ви хочете зі мною посперечатись з цього приводу то скажіть мені ,будь ласка,хто такі Багратіон,Барклай-де-Толлі,барон Врангель врешті-решт?Діячі в є л і к о й  н є д є л і м о й  із суто "руськими" прізвищами та походженням!
  Також повертаючись до творів "великого гуманіста"і погортавши сторінки його "бессмертних творів",можна зауважити ще одну особливість тодішнього міського життя на теренах Московії XIX століття:практично усі ремісники були  н і м ц я м и.Саме так:носіями усіх більш-менш спеціалізованих профессій,що потребували тривалого спеціалізованого навчання були іноземцями.Вони приїздили на ці терени,користуючись відсталістю та архаічністю місцевого народного господарства та займали ці ніші. Цілком зрозуміло,що левова частина цих прибульців залишалась та ассимілювалась на території Московії влившись в спільноту так званого р у с ь к о г о народу.
   Олесь Будяк окрім звички читати книжки,в останні роки здобув ще одне гобі:передивлятись ю-туб.Тож і натрапив він якось на канал "Настоящеє врємя",який знімає свої програми за гроші "Радіо Свобода".Передивляючись передачі та документальні фільми цього псевдоліберального ЗМІ можна побачити реальний стан речей на теренах сусідньої недоімперії.Особливо цікаво передивлятись передачі про віддалені закутки та регіони які досить таки умовно можна віднести до Московії(а до "ісконно руських"земель і поготів!)та спостерігати в якому стані вони наразі перебувають.Передивляючись подібні передачі,Олесь Будяк зауважив,що майже усюди фігурують колишні українці-або діти зсильних українців,або свого часу виїхавші в пошуках кращого життя,або люди з українськими прізвищами.Десь же у Сибіру,або на Байкалі фігурують персонажі з р у с ь к и м и  іменами та прізвищами,але з монголодними рисами обличчя.Усі ці віддалені регіони Московії були слабо заселені різноманітними малими тубільними народами,а більш інтенсивно освоюватися  почали  в часи ГУЛАГу.Після звільнення з ув'язнення та ліквідації цієї диявольської системи покарання багато хто з колишніх в'язнів залишався жити в новозбудованих містах та працювати на підприємствах цих регіонів.Не є таємницею,що левову частину ув'язнених складали вихідці з України,Білорусі,Прибалтики та Польщі.Зазвичай це були люди засуджені за політичними статтями-наскільки це відповідало дійсности наразі складно відповісти,але таким чином сатанинська влада поборювала будь-який супротив своїй диявольській владі та заодно вирішувала питання трудових ресурсів для форсованої індустріалізації "страни совєтів".
  Кілька років тому,один мій приятель,Віталій Євгенович,порадив мені почитати книгу Володимира Білінського "Країна Моксель",що я і зробив з великим інтересом.Звичайно сприймати написане як абсолютну істину я не можу,бо пан Білінський не є профессійним істориком і більшість описаних подій не мають достатнього наукового обґрунтування,але диму без вогню не буває.Тут варто пригадити иншу книгу-вже московитського дослідника,також не профессійного історика,відомого свого часу письменника,що написав цілий цикл книжок про бравого феесбешника Піранью Алєксандра Бушкова.Мова йде про книгу"Рассія каторой нє била".Ця книга потрапила в руки Олеся Будяка дуже давно коли він ще зовсім був шмаркатим дитваком.Письменник-дослідник в хронологічному порядку намагався розвінчувати історичні міфи,що вкорінилися в офіційну історію цього геополітичного мутанта:наскільки адекватно це в нього вийшло питання риторичне,але показово,що самі московити не мали(і не мають) одностайної думки стосовно притримання офіційної ліній історичної науки.В цій своїй праці п а н Бушков активно розвінчує міф про татаро-монгольське  і г о на теренах сучасної Московії та Київської Русі.Мені запам'ятався його тезіс про те,що писати про багатотисячні натовпи войовничих  азіятів можуть лише кабінетні вчені які ніколи в сідлі не сиділи і не уявляють як це умовне військо виглядає,скільки різної амуніції кожен воїн мав з собов тягнути в похід на додатковій коняці та як непогано такий табун витоптує навколо себе ґрунт знищуючи таким чином їжу для коней.Можна ,звичайно,перевести стрілки на місцеве населення яке мало забезпечувати харчами і коней і вояків,але чи багато в ті часи було того населення,яке мало примітивне господарство і чи здатно воно було прогодувати стотисячну орду?В своїй книзі Бушков намагається довести,що насправді ніякої орди не було,а були конфлікти між князями.Як доказ він наводить відомости про те,що в похованнях знаходили залишки вбрання,зброї,прикрас то що з ознаками притаманними для р у с ь к и х князів.Тут варто зазначити,що Бушков як і переважна більшість московитів не є якимсь винятком в сприйнятті історії рідної йому недоімперії і тому в своїй книзі намагається закріпити усю уявну велич своєї батьківщини та свого недонароду.Тим не менш,в своїй праці він намагається поставити знак рівності між місцевими князьками та Золотою ордою та довести,що це і було правдиве "іго".Пишучі цю статтю,Олесь Будяк трохи заглибився в тему і почав шукати потрібну інформацію в інтернеті,особливо цікаво послухати коментарі самих московитів стосовно цієї теми.Тож автор знайшов на ю-тубі московитський канал радіопередач присвячений історії :Sinus.В одній передачі,присвяченій взаєминам між стародавньою Московією та Золотою ордою,один їхній науковець наголошував,що "іґо",це не є щось негативне,бо воно не тільки брало,але щось і забезпечувало:наприклад модель управління.
  Тож якщо добре зануритись в історію,то можна віднайти багато відомостей про те,що насправді ніякого "іґа"насправді і не було,а було існування такої собі держави зі зверхниками тюркського походження та простим населенням ,що уявляло з себе букет різноманітних фінно-угорських племен,яких імперські історики вирішили долучити до східних слов'ян.
  Я вже згадував про велику кількість серед руського дворянства представників з німецькими прізвищами.Дивуватись нема чому якщо зазирнути в історію створення цього геополітичного мутанта.Найвидатнішими монархами у руських монархістів та шовіністів важаються євроінтегратор кримсько-татарського походження цар Петро який,власне,і почав створювати міф про велику державу та започаткував традицію запрошення іноземних спеціалістів,та цариця-німкеня Катерина II,яка окрім того,що під час заколоту усунула,а потім знищила власного чоловіка,злягалась з конем,також доклала зусиль для закріплення в свідомости холопів цієї легенди та створення наукового обґрунтування існування імперії.Для цього за її часів було створено спеціальну коміссію по переписуванню історії на чолі з таким самим німцем-істориком.Взагалі,якщо так придивитись уважно,то створюється враження,що саме німці стояли у створення цього державного утворення з усіма його міфами і цей історичний зв'язок між двома державними утвореннями відчувається впродовж новітньої історії тому і нема чого дивуватись тим політичним іграм в піддавки які влаштовують новітні демократи(а вчорашні націонал-соціалісти) у своїх стосунках з нащадками Золотої орди.
  Але повернемось ближче до нашої доби-копирсатись в історії невдячна справа,бо літописи завжди переписуються придворними літописцями з огляду політичної ситуації та точки зору зверхників,тож марна справа шукати абсолютну істину.

  Олесь Будяк колись дивився дурнуватий фантастичний американський фільм про пригоди міжгалактичного найманця Ріддіка опонентом якого була якась імперія,представниками якої були навернені незрозумілим способом військовополонені,які відрікшись від попереднього життя та своєї сутності перетворювались на вірних зазомбованих адептів цієї імперії!
  Нічого не нагадує?Якщо пригадати історію(хто вчив звісно),або книжки,фільми про козацьку добу,то можна пригадати згадки про  я н и ч а р і в:турецьких воїнів вихованих в ісламських традиціях з дітей поневолених народів.Позбавлені власних традицій,пам'яті про родину ,народ,батьківщину вони ставали найзапеклішими та найлютішими борцями з християнами!
  Саме таке у мене враження про сучасних руських.Нещодавно Павло Казарін випустив блог в якому розбирався щож наразі об'єднує сучасну недоімперію?Він дійшов висновку,що сучасних руських об'єднує аж ніяк не національна ідея-косоворотка з лаптями та кокошником не є у московитів в тренді зате їх об'єднує спільна віра в велич та воєнну міць сучасної Московії.Пам'ятаєте як на початку цього століття телеетер наших каналів почали засмічувати дебільнуваті серіяли московського виробництва про подвиги та звершення різноманітних мілітарних формувань та з'єднань на службі у Московської держави?Московський кінематограф поступово з плацдарму створення непересічного просунутого кінопродукту перетворився на конвеєр по виробництву низькосортного примітивного пропагандистського кіношлаку.Але цей шлак дієво діє на мізки та самооцінку представників умовного р у с ь к о г о  народу:нехай ми живем в напівзогнилому дерев'яному бараці з аварійним клозетом на вулиці,але зате наша армія з нашими "Іскандерами" в змозі перетворити Сполучені Штати Америки на ядерне звалище!Тут нам на допомогу знов може прийти канал "Настоящеє время"з його серією безцінних документальних свідчень справжньої величі сусідньої недоімперії.
  Але повернемось до теми моєї оповіді.Так щож уявляють із себе сучасні представники р у с ь к о г о народу?Знаєте,аналізуючи події новітнього часу і ролі зіграні в них представниками згаданого умовного н а р о д  у,Олесь Будяк все більше переконується,що насправді  ніякого р у с ь к о г о народу як національного утворення насправді не існує,а існує спільнота денаціоналізованих позбавлених власних традицій представників різних народів.Про етнічну відмінність руської верхівки і простого народу я вже розповідав на початку статті:очолюваний татарською верхівкою улус під впливом європейських авантурників(переважно німців)почав вдавати з себе хритиянську європейську державу з претензією на велич.
  Якщо повернутись в не такий вже далекий 2014 рік і пригадати хто приїхав захищати р у с ь к о мовне населення Донбасу від прав людини та зайвого майна,то одразу пригадуєшь місцевий непотріб невизначеної національної приналежности,грізних північно-кавказьких горців,що виглядали немов мавпи зза бортів вантажівок та регулярні московські частини укомплектовані азіятами-самі р у с ь к і прийшли захищати братів по крові!
  Знаєте,цікавлячись історією у Олеся Будяка склалось враження,що ту слов'янську складову в умовний р у с ь к и й народ внесли не якісь міфічні прадавні східні слов'яни,що вирішили відшукати "Землю обетованну"та покинувши благодатні землі сучасної України рушили болотами в бік Білого моря,а денаціоналізовані українці,білоруси та тіж самі поляки.Про козацьку старшину я згадував,але не варто забувати і про умовну українську інтеллігенцію,яка мала русифікуватися,щоб мати можливість займатись науковою діяльністю,літературною,зрештою отримати вищу освіту не можна було рідною мовою!Не варто забувати,що ще наприкінці XVIIIстоліття,початку XIX терени сучасної України(переважно Півдня) московські поміщики почали частково заселяти своїми кріпаками.Тут виникає цікава ситуація:ми ж не знаємо звідки їх привозили і ким вони себе важали до того як приїхали на наші терени!
   Один мій старший товариш з яким працювали на копальні,оповідав про свої пригоди в лавах риболовного флоту Совєцького союзу.Під час зупинок та перебування в іноземних портах ці моремани "страни совєтов"активно штурмували портові кнайпи,порнокінотеатри,борделі.Місцеві ж їх всіх важали р у с ь к і м і - українців, молдованів,болгарів,білорусів іноземці називали однією назвою.Тут випливає ще одна цікава деталь на яку мало хто звертає увагу:Р У С Ь К И М И дуже часто стають десь за межами Московії!
  Якщо знов зазирнути в не надто віддалену історію і дріб'язково покопирсатися в історії Донбасу,то можна дізнатися,що цей, як деякі персонажі наголошують "ісконна руській"регіон ,тривалий час немав вкоріненого населення:в сільській місцевости постійно проживало українське населення,а серед маргінального денаціоналізованого міського пролетаріату відбувалась постійна плинність кадрів.Ряди пролетаріату зазвича й поповнювали вихідці з теренів сучасної Московії,які ворогували з автохтонними мешканцями краю та вели доволі марґінальне існування.Плинність кадрів була зумовлена важкими умовами праці та життя,різноманітними епідеміями,а в період Червоного терору массовим винищенням ворогів народу.Тож і не було населення промислових міст і селищ однорідним і постійним.Але було денаціоналізованим як і населення инших індустріальних міст.Вже після закінчення Другої світової війни,заради відбудови довоєнного потенціалу і розгортання нових підприємств,"страна совєтів"почала більш відповідально відноситись до забезпечення пролетаріату умовами проживання тож і почала будувати житлові мікрорайони в які нескінченним потоком ринулись натовпи колишніх в'язнів,або просто незрозумілого народу з теренів теперішньої недоімперії,а вже їхні нащадки массово бігали на той так званий р е ф е р е н д у м та верещали,що Донбас "ісконна руськая"земля!
  Не можна сказати,що усі приїзжі були по походженню умовними московитами-зовсім ні.Насправді це були люди різних національностей,але позбавлені національної ,історичної пам'яті та традицій,вірувань та,(головне!)-МОВИ,вони являли собов доволі усереднену сіру массу,яку і можна назвати homo soveticus.Що означає цей термін спитаєте ви,і до чого він до р у с ь к и х?А до того:в Совєцькому союзі існувала тенденція і мета стерти усі численні національности та на основі їх створити безлику сіру массу позбавлену національної свідомости,традиції,вірувань,мови,а разом з тим моральних принципів та гідности.Але:це ж в "странє совєтів" говорили про Совєцький союз та совєцьку людину-весь світ же називав це геополітичне утворення "Россія",а усіх мешканців р у с ь к и м и!Насправді після 91го року у московських пропагандистів пройшов ребрендинг понять:замість совєцької людини всі стали руськими,замість комуністичної ідеології дістали московське православіє,замість КҐБ стало ФСБ.
   В 91 році начебто та сатанинська,неприродня імперії большевіков розпалась,але метастази р у с ь к о г о міра якими є носіями умовної р у с ь к о ї  культури лишились практично на всіх теренах окупованих Імперією зла.Звідти і проблеми з руською ватою в Прибалтиці,на нашому Півдні та Сході,в 90ті роки в Казахстані.
  Готуючи цю статтю Олесь Будяк прочитав не одну статтю та прослухав не одне інтерв'ю істориків ,переважно московських,бо потрібно аналізувати умовні першоджерела.Зі здивуванням я дізнався,що в недоімперії вчені змінюють концепцію трактування періоду так званого татаро-монгольського "іґа"і те,що багато тамтешніх істориків доволі неоднозначно відносяться до того трактування яке було в совєцькій історичній науці.Також було цікаво послухати одного історика який оповідав про організацію завойовницьких походів Золотої Орди:він зауважив,що в лавах кочівників також перебували представники поневолених народів-мордва,мокша!До того ж відмітив особливу жорстокість та кровожерливість перших.Взагалі,треба зазначити,що умовні т а т а р и  є також представниками доволі різних по походженню поневолених народів,що прийняли іслам і тепер приймали участь в походах Орди.Але я знов заглибився в історію.
  Щож я хочу донести своєю писаниною?Я хочу донести те,що сучасний умовний р у с ь к и й не є представником якоїсь окремої національности,а швидше змарґіналізований, денаціоналізований та здеградований продукт ,що виробляв Совєцькій союз під час свого існування і продовжує виробляти його правоприємниця Московія,яка час від часу міняючи назву насправді не змінює своєї диявольської сутности!
  Багато хто,звісно,почне зі мнов сперечатися,але скажіть мені,будь ласка,ким був за походженням кумир ватних ідіотів Йосип Джуґашвіллі?Ким були за національністю провідники большевиків Бройнштейн та Ульянов?Звідки родом був герой анекдотів Леонід Ілліч Брежнєв,а також посіпаки ВВХ Ґлазьєв та Матвієнко?Чи знаєте ви ім'я при народженні Владислава Суркова?Тож бо й воно:цією недоімперією завжди керували чужинці які і створювали міф про її велич в своїх корисних цілях даби добре закріпитись поближче у корита,а історію "вєлікай нєділімой"московська історична наука вивчає в контексті імперії та династій,а не з точку зору історії нації і тамтешні історики самі про це зауважують.
  Що ж стосується моєї тези про те,що р у с ь к и м и стають переважно за межами  їхнього відведеного Богом ареалу проживання,то автор спілкуючись в реальному житті з представниками цієї,прости Господи,діаспори,зауважив,що якщо покопирсатись трішки в родоводі піддослідних екземплярів то обов'язково знайдуться сліди чи то мордви,чи то башкір,або і взагалі молдован чи болгар.Треба зауважити,що  свого часу з Півночі,Забайкалья,Сибіру,Казахстану  приїхало і багато нащадків репресованих українців,які позбавлені здорового нормального національного та мовного середовища  виросли правдивими манкуртами та яничарами які важають тепер себе р у с ь к и м и і є чи ненайзатятішими захисниками р у с ь к о г о язика та прихильниками очільника "дружньої"держави(мова звісно йде про ВВХ).Тут хочу зауважити,що терени Далекого Сходу,Колими,Якутії,Хабаровського краю чи Камчатки Олесь Будяк аж ніяк не важає "ісконна руськімі "землями і ,наскільки знає,ще в XIX столітті для заселення царат відправляв туди українців.Теж саме відбувалась і з землями Північного Казахстану,куди окрім козаків та москалів було виселено і багато українців,які з часом втратили свої національні традиції,мову і інтегрувавшись з москалями тепер є ярими прибічниками р у с ь к о г о міра.Тут варто пригадати,що в 90ті роки влада Казахстану також мала проблеми з цими песиголовцями,які робили сепаратистські рухи (невдало)і одним з їхніх лідерів був р у с ь к и й шовініст із суто "руським"прізвищем ...Казімірчук!Це ще раз доказує,що нема більш затятих послідовників аніж нещодавно навернені.
   Терени Далекого Сходу та Сибіру великі та неосяжні і можуть прихистити фактично всіх тих індивідуумів,що важають себе р у с ь к и м и та от біда:не надто вони хочуть туди забиратися щоб не терпіти утиски та приниження від тих народів чиї терени вони засмічують своєю присутністю!Тому і досі вперто зазнає гонінь та не хоче вчити державну мову р у с ь к а вата де-небудь в Латвії,яро підтримують збройну агрессію Московії проти України та анексію Криму поволзькі німці,що виїхали на історичну батьківщину,але за своєю сутністю ними не є,а є агрессивними манкуртами які самі не можуть визначитись з власною національною приналежністю.