|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
20.10.2020 |
|
| Твір змінено: |
20.10.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Брус М. П.
Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування : монографія. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. 440 с.
ISBN 978-966-640-468-1
Монографія «Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування» –
комплексне дослідження історії загальних назв жінок, що охопила етапи зародження категорії
жіночості, становлення на власній лінгвальній основі, формування на різних часових зрізах і
функціонування впродовж писемного періоду розвитку української мови. Науково-теоретичними
засадами передбачено з’ясування проблеми історичного вивчення фемінітивів, застосування
методики лексичного, словотвірного, функціонального аналізу, діахронного і синхронного підходів,
обґрунтування низки лінгвістичних понять і термінів. Схарактеризовано категорію жіночості від
витоків до виникнення власної писемності, книжності й державності, простежено її у взаємозв’язку
з розвитком граматичних категорій особи, істоти, роду. Засвідчено фемінітиви
спільноіндоєвропейського походження, проаналізовано непохідні й похідні назви жінок, що
сформувалися в праслов’янський період і збереглися в українській писемній мові. Системно
досліджено фемінітиви давньоукраїнської, староукраїнської, нової і сучасної української мови,
відзначено їхні лексико-семантичні, структурно-словотвірні і функціонально-стилістичні ознаки,
статичні й динамічні явища на кожному історичному етапі, установлено закономірності розвитку
фемінітивної підсистеми української літературної мови.
Пропоноване дослідження дає змогу усвідомити своєрідність вияву категорії жіночості як
власне лінгвального феномену, а також як ареального, соціолінгвістичного,
лінгвокультурологічного явищ.
Для науковців, викладачів філологічних дисциплін, редакторів, журналістів, студентів та
вчителів. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Передмова 5
Розділ 1. Науково-теоретичні засади дослідження
загальних жіночих номінацій у сучасному мовознавстві 10
1.1. Проблема історичного вивчення фемінітивів 10
1.2. Теоретико-методологічні положення й підходи
до з’ясування проблем фемінітивотворення 26
1.3. Принципи діахронного і синхронного аналізу
найменувань осіб жіночої статі 43
Розділ 2. Формування субстантивів із фемінітивним
значенням у дописемний протоукраїнський період 53
2.1. Зародження лінгвальної категорії жіночості 53
2.2. Фемінізація в спільнослов’янській лексичній системі 66
2.3. Способи деривації фемінітивів у праслов’янській мові 73
Розділ 3. Основні закономірності розвитку загальних
жіночих назв у писемний український період 89
3.1. Фемінітиви в українській мові ХІ – ХV століть 89
3.2. Фемінітиви в українській мові ХVІ – ХVІІ століть 109
3.3. Фемінітиви в українській мові ХVІІІ – ХІХ століть 139
3.4. Фемінітиви в українській мові ХХ століття 171
3.4.1. Лексико-семантична організація жіночих номінацій 171
3.4.2. Структурно-словотвірна класифікація назв жінок 203
3.5. Фемінітиви в українській мові ХХІ століття 231
3.5.1.Сучасні лексико-словотвірні фемінітивні процеси 231
3.5.2. Функціональні особливості жіночих найменувань 258
3.5.3. Відображення фемінізації в офіційно-діловій сфері 285
Розділ 4. Фемінітиви в ареальному, соціокультурному
та лінгвокультурологічному вимірах 296
4.1. Етнолінгвістична характеристика назв жінок 296
4.2. Соціолінгвістична інтерпретація фемінітивів 311
4.3. Лінгвокультурологічна оцінка найменувань жінок 324
Висновки 333
Список наукової літератури 356
Перелік використаних джерел 405
Пам’ятки української мови 405
Твори української літератури 419
Лексикографічні праці 430
Умовні скорочення 438
|
|
|
