Іван Білик

БІЛИК Іван Іванович (н. 17.01.1929) – письменник, журналіст, перекладач. Народився в с. Градизьк (нині селище міського типу Глобинського р-ну Полтавської обл.) в селянській родині. Викладав у сільську школу. Від 1956 почав друкуватися. По закінченні факультету журналістики Київського унституту, де вчився 1956–61, працював у редакціях газети «Робітнича газета», «Молодь України», «Літературна газета». Від 1967 – член Спілки письменників СРСР. Після публікації роману «Меч Арея» (1972) І.Білика звільнено з роботи, а «ідейно хибний» твір вилучено з бібліотек, ще не продані екземпляри пущено під ніж. Протягом 5 років І.Білик поневірявся без роботи. Тим часом «Меч Арея» видано у Великій Британії, США і Канаді. Справа І.Білика набула небажаного для радянської влади розголосу; тоді терміново було опубліковано роман І.Білика «День народження Золотої Рибки» (1977) про будівництво ГЕС, шкідливої для навколишнього середовища; автора прийняли на редакторську роботу в журнал «Всесвіт». Перу І.Білика належать також романи «Танго» (1968; про життя української еміграції), «Земля королеви Мод» (1982), «Похорон богів» (1986; про Київську Русь 9–10 ст.), «Дикі білі коні» (1989; про похід перського царя Дарія I в Скіфію у VI ст. до н.е.), «Золотий Ра» (вільний переказ «Історій» Геродота, Державна премія України ім. Т. Шевченка, 1992), «Не дратуйте ґрифонів» (1993, Всеукраїнська премія ім. М.Старицького), «Яр» (про боротьбу українських націоналістів за державність, який близько 30 років пролежав у шухляді) та «Цар і раб» (про стародавніх скіфів). Переклав понад 20 романів болгарських письменників (А.Гуляшки, Б.Райнова, П.Вежинова та ін.).

Літ.: Климишин М. Роман «Меч Арея» на славу України. «Визвольний шлях», 1978, № 2; Письменники Радянської України. 1917–1987. К., 1988; Кравченко І. Іван Білик і його роман «Похорон богів». «Вітчизна», 1988, № 5; Славинський М. Добриня, Володимир та інші… «Київ», 1988, № 2; Могиленко А. Чтоб кесарево не было безбожным. «Радуга», 1992, № 1–2; Михайленко А. Відтворювати історичне обличчя України. «ЛУ», 1996, 18 квіт.; Чикирисов Ю. Незвичний автограф. Там само, 1996, 25 квіт.

Г.П. Герасимова.

Джерело біографії