Великий день інків [Вогонь на вершині Комо]

Українські літературні герої нарешті вирушили за океан, у далекі краї, де серед тропічної природи на них чигає небезпека. Для покоління дітей, зачеплених війною, та романтиків, яким хронічно не вистачало пригодницьких книжок, повість стала неочікуваним сюрпризом. Неперевершені малюнки Георгія Малакова надали сюжету екзотичного графічного втілення та кінематографічності.
Українська експедиція прибуває в Ріо-де-Жанейро. У її складі: етнограф Василь Крутояр та його син Олесь, біолог Кирило Бунч та географ Ілля Самсонов. У планах – етнографічні дослідження на річці Оріноко. У столиці Бразилії українських мандрівників атакують місцеві журналісти, які (за радянським стандартом) шукають лише сенсації, зневажливо називають індіанців дикунами. «Запевняю вас, сеньйори, що дикуни мають у своїх серцях більше гуманізму, ніж деякі джентльмени», – ставить на місце буржуазних писак Василь Крутояр. Однак вони розповідають про голландського вченого Ван-Саунгенлера, який вирушив літаком у найглибші джунглі досліджувати флору та фауну і зник. До завдань експедиції додається ще одна – пошук колеги науковця.
Також до них завітала сеньйора Ернестіна Коельо: «Я прийшла застерегти вас: країна, в яку ви їдете, страшна країна. Декому не до вподоби мандрівка радянських вчених у нетрі верхнього Оріноко, бо там чиняться недобрі справи».
Українці літаком дістаються до вигаданої країни Бенісуарії і на маленькому пароплаві рушають вгору річкою: «Кораблик ішов попід самою стіною тропічного лісу. Неприступні береги мовчазно пропливали мимо. Велетенські дерева, що скидалися на страхітливих велетнів, простягали над водою віти. Хвилинами здавалося, що суденце ось-ось зачепиться об них бортом».
Через кілька днів плавання індіанці на пірогах атакують корабель і намагаються хмарою стріл зупинити його. Після невеликої сутички нападники відступають. «Здається, ці дикуни давненько чекали на нас», – говорить хтось із екіпажу. Увечері того ж дня на шляху трапляється напівзатоплений корабель із убитими та пораненими, який до того ж несподівано загорається.
Експедиція сходить на берег і в нетрях на шляху до гори Комо потрапляє під перехресний вогонь: у джунглях йде боротьба між повстанцями проти диктатури, індіанським племенем апіака на чолі з вождем Ганкауром та загонами поліцейського комісара Себастьяна Олів’єро. Вогонь на вершині Комо стає сигналом до загального повстання проти диктатора генерала Батіса (тут прочитуються тогочасні революційні події на острові Куба).
Попри «червоний відтінок» змісту повість можна поставити в один ряд із творами Жуля Верна чи Еміліо Сальгарі. Пізніше книгу під назвою «Великий день інків» кілька разів перевидавали в Україні та інших республіках СРСР для нових поколінь юних читачів.