| Опис: |
Повість «Розкаяний Мельмот» була опублікована в травні 1835 року. За життя письменника перевидавалася неодноразово, в 1845 р. була включена в XIV том «Людської комедії», в І том «Філософських етюдів».
Ідейно-тематичний мотив повісті взято з роману ірландського письменника Ч. Матьюрена «Мельмот-блукач», який вийшов у 1820 р. і вже наступного року з'явився у французькому перекладі. Цей один з найкращих готичних романів справив велике враження на Бальзака, і він неодноразово до нього звертався, починаючи з ранніх романів першої половини 20-х рр. і кінчаючи пізніми, такими, як «Пишнота і злиденність куртизанок». Але, як це завжди бувало у Бальзака, мотив вічного блукача, який одержав надприродну могутність ціною запродання своєї душі дияволові, був, підданий кардинальному переосмисленню.
«Матьюрен,— іронічно писав Бальзак,— виявив здоровий розум, відмовившися привести свого героя в Париж; але дивно, що цей напівдемон не здогадався відправитися туди, де на одного, що відмовляється від могутності, знайшлися б тисячі, що її прагнуть». У повісті Бальзака дія переноситься в Париж, і він розповідає, що там трапляється з душею, яка опиняється на біржі й стає товаром. І якщо у Матьюрена герой сто вісімдесят років шукав собі замісника, який би згодився продати душу нечистій силі за земні блага, то в Бальзака охочих знаходиться більш ніж досить, і операції припиняються лише тоді, коли виникає сумнів, що душа щось коштує, коли вона, так би мовити, досить швидко втратила обмінну вартість. |
