«Архівна справа»

«Архі́вна спра́ва» – спеціальне наукове неперіодичне (книга 1), а згодом періодичне науково-популярне видання (від книг 2–3), присвячене історії, теорії, практиці архівної справи. Виходило в 1925–1931 роках у Харкові. Друкований орган Центрального архівного управління (ЦАУ) УСРР. 1931 року виходив під назвою «Радянський архів». Усього вийшло 21 число (в 17-ти книгах) накладом 750–1400 примірників.

Редколегію очолював завідувач ЦАУ, до її складу за час існування журналу входили Д. Багалій, В. Веретенников, М. Гливенко, Ф. Герасименко, Є. Іванов, М. Рубач, С. Семко-Козачук, О. Сенченко, С. Тетін, Р. Шпунт. Автор. колектив: О. Барабашов, В. Барвінський, О. Водолажченко, Я. Жданович, В. Максаков, В. Міяковський, В. Нікітін, О. Оглоблин, В. Романовський, К. Харлампович, П. Федоренко, І. Шабатін, М. Яновський та ін.

Журнал висвітлював питання теорії та методики архівної справи, торкався архівного життя в СРСР і за кордоном, подавав відомості про діяльність центральних і місцевих архівних управлінь, приділяв увагу бібліографічній інформації, мав консультаційний відділ. У книгах 2–4 друкувався з окремою пагінацією археографічний додаток – «журнал в журналі» – «Червоний архів» (редколегія: Д. Багалій, В. Веретенников, Є. Іванов, М. Рубач), де публікувалися переважно матеріали з дореволюційної історії України.