| Опис: |
Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2015. — Вип. 43. — 374 с.
Слов‟янське православне населення північно-східної Угорщини проживало у чотирьох комітатах
(жупах): Ужанській, Угочанській, Березькій і Марамороській. У другій половині XV ст. вищевказані
території знаходилися у складі Угорського королівства. Король Матяш Корвін підтримував
православ‟я, що підтверджують видані ним грамоти у 1458, 1479 та 1488 рр. У середині XV ст. на
територію Верхньої Угорщини проникає гусизм. Саме православних розглядали, як допомогу у
боротьбі проти гуситів. У 1490 р. до влади в Угорщині приходить династія Ягеллонів. Король
Владислав ІІ Ягеллон теж підтримував православ‟я, видавши декілька грамот та декретів у 1491, 1494
та 1498 рр., що підтверджували права православного духовенства та монастирів (Мукачівського і
Грушівського). Династія Ягелоннів вбачала у православних підтримку у боротьбі як проти поширення
ідей реформації, так і проти турецької небезпеки. Після поразки під Могачем у 1526 р. територія
Мукачівської єпархії була розділена на дві частини і потрапила під владу Габсбургів та Трансільванії.
Почався процес латинізації, окатоличення, наступу на права та свободи православного населення і
духовенства.
Ключові слова: північно-східна Угорщина, Верхня Угорщина, комітати, Ужанський комітат,
Угочанський комітат, Березький комітат, Марамороський комітат, Мукачівська єпархія, Грушівський
монастир, Белградська митрополія, пресвітер, гуситський рух, “Община братів чеських”, династія
Ягеллонів, династія Корвінів, Матяш Корвін, Владислав ІІ Ягеллон. |
