Оксана Альошина » Практика проведення народних читань православними братствами Волинської та Київської губерній (друга половина ХІХ ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Практика проведення народних читань православними братствами Волинської та Київської губерній (друга половина ХІХ ст.)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
03.01.2024 |
|
| Твір змінено: |
03.01.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(317.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2021. – Вип. 2 (45).
Метою статті є аналіз специфіки організації та проведення релігійно-моральних читань і бесід православними церковними братствами на території Волинської та Київської губерній. З’ясовано, що вся робота з організації читань регулювалася «Правилами для проведення народних читань у губернських містах». В цьому документі чітко фіксували вимоги, яких необхідно було дотримуватися особам чи товариствам, які організовували читання. Міністерство народної освіти встановило перелік визначених періодичних видань, котрі можна було використовувати під час цих заходів. Влаштовувати народні читання дозволяли після отримання дозволу від попечителя навчального округу та за попередньою домовленістю з місцевим губернатором. Окремо у статті розкрито головні аспекти роботи православних братств у справі організації та проведення позабогослужбових народних читань. На прикладі окремих церковних братств показано особливості їх підходу до планування, організації та влаштування релігійних бесід, з’ясовано результати проведеної роботи. Встановлено, що представники церковних братств формували перелік визначених та узгоджених тем публічних лекцій, використовували допоміжні засоби візуалізації та ілюстративний матеріал для кращого запам’ятовування почутого. Звернуто увагу на те, що виголошені доповіді, в основному, висвітлювали засади православного віровчення: релігійно-моральні читання проводили з просвітницькою метою, для підняття освіченості місцевого населення, а також популяризації та утвердження ідей православ’я. Визначено, що у практиці проведення народних читань прослідковувався і агітаційний аспект, оскільки члени братств прагнули застерегти місцеве православне населення від католицького впливу. Також передбачалося здійснювати роз’яснювальну роботу проти розповсюдження окремих протестантських течій. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
