Новини сайту
Сторінки:  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

У листах читачі найчастіше запитують нас про те, як у «Чтиво» смотужки додати нові твори (або відсутні формати для вже наявних творів). На жаль, наразі читачі не мають змоги самотужки додавати книги безпосередньо до бібліотеки, однак вихід з цієї ситуації є — докладніше читайте у довідковій статті «Як додати твір до бібліотеки?»

Раді повідомити, що наша тека поповнилася ще одним твором, люб’язно наданим самим автором. Це монографія Тетяни Володимирівни Бовсунівської «Когнітивна жанрологія та поетика». Дякуємо авторці та сподіваємося, що таких пропозицій від авторів у майбутньому буде все більше.

«Можу пояснити, чому я пішла на таку жертву - віддала  бесплатно книгу, яка добре продається. Вся справа в тому, що продається вона тільки на  університетській розкладці, решта наукового народу не має можливості її прочитати. Проте, на мій погляд, ідеї, які там викадені, мають змінити мислення наукове в Україні, посприяти перетворенню печерного націоналіста на інтелектуального. Наше літературознавство давно стало химерним, воно не сприймається на Заході, воно користується термінологією або доморощеною, або  відомих критиків одіозного ряду як то Дерріда, Бланшо, Женнетт... Термінологія класичного  західного літературознавства нам не відома. Моя ж книга написана з виразною західною орієнтацією, при чому, на неодізних авторів. Там наводиться, наприклад,  шкала модусів, прийнятних на Заході, екскурси у теорію сюжету, образу, жанру з більш чітким  розгалуженням понять, ніж до цього існувало в нашому літзнавстві. Дуже хочу витягнути  Україну з того наукового болота, в якому вона потопає.» Т.Б.

Слово авторові:

«Сім воріт» – перша в Україні інтерактивна електронна книжка. Її не буде надруковано на папері. Ну хіба – комусь зручніше роздрукувати її на принтері і читати в такий спосіб – я не проти, друкуйте і читайте.

А ще читати її можна і з екрану, і з «читалки», і слухати аудіо-версію. Але найголовніше – саме версія з картинками, формат pdf, тому що досі електронними книжками називали просто відскановані і викладені в мережу тексті. Друзі (і недруги), ви були неправі. Подивіться і переконайтеся, справжня електронна книжка – це зовсім не те.

Ну і крім того – там про шумерів. Адже сюжети шумерського епосу можна зустріти в казках та літературі багатьох народів. Там іще багато цікавого, але анотацію можете почитати за тим самим посиланням, я переказувати не буду.

Крім дуже рекомендованого PDF, книга доступна в кількох інших форматах.

Аудіо-версію книги можна отримати на сайті «Автура».

Подякувати Олені можна в її блозі на УП.

Сьогодні в бібліотеці з’явилися два такі твори:

Юрій Щербак «Чорнобиль»

Роберт Пітер Ґейл, Томас Гаузер «Останнє попередження»

Дякуємо за підготовані твори читачеві Сергієві Тищенку, котрий свою роботу з оцифрування творів присв’ятив ліквідаторам аварії на ЧАЕС.

Ось як описують проект litplayer автори:

Сайт litplayer охоплює твори, передбачені програмою з курсу української літератури для п'ятих – десятих класів загальноосвітньої школи: оповідання, новели, романи та поезії кращих українських авторів; зразки усної народної творчості. Збірка містить майже дев'яносто годин звукозапису. Твори начитані професійними акторами та подаються без скорочень. У якості додатку до збірки включені біографії та портрети авторів.

В якості тестової спроби, яка в подальшому може переродитися у підпроект бібліотеки, пропонуємо усім охочим читачам долучитися до оцифрування книг.

Наразі пропонується декілька вже відсканованих книг, які потребують додаткової обробки FineReader'ом та/або іншими програмами. З усіма подробицями можна ознайомитися у відповідній темі форуму. Там же прошу задавати питання й висловлювати свої думки стосовно розвитку цього починання.

В ході засідання громадської гуманітарної ради Президент України В. Янукович озвучив бажання створити державну повномасштабну електронну бібліотеку (по суті — електронний архів): «давайте створимо ресурс, на якому у відкритому доступі буде представлено все найважливіше, що створене на нашій землі впродовж віків. Давайте доповнимо його тим, що впродовж 20 років продукувалося науковими інститутами та театрами, видавництвами і студіями звукозапису. Давайте відкриємо людям те, що зберігається в запасних фондах музеїв, одним словом все те, що було видане і зроблено митцями і самотужки, і за сприяння держави. Давайте започаткуємо рух зі створення культурної матриці, що дасть можливість пізнати культурну Україну».


Було також наголошено на тому, що даний проект повинен розвиватися як громадська ініціатива.

В стислі терміни ряд відомст повинно внести пропозиції щодо створення та розвитку інфраструктури для реалізації цього проекту, тож незабаром зможемо побачити наскільки балачки пересікаються з ділом. Відкритим залишається також питання щодо узгодження викладення матеріалів у вільний доступ з авторами та іншими правовласниками цих матеріалів, адже знаємо, що найчастіше саме правовласники є тією ласою до грошей перепоною, яка часто не дає об'єктам інтелектуальної власності вільно поширюватися серед широких мас громадськості.

P.S. Хотілося б вірити, що це починання не перетвориться на такий же фарс, як електронні підручники від Міносвіти.

Сторінки:  1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8