Таланчук Петро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Таланчук.
Петро Михайлович Таланчук
Петро Михайлович Таланчук
Петро Михайлович Таланчук
Ректор Київського політехнічного інституту
1987 — 1992
2-й Міністр освіти і науки України
лютий 1992 — 6 липня 1994[1]
Попередник Іван Зязюн
Наступник Михайло Згуровський
Народився 1 липня 1938(1938-07-01) (85 років)
с. Городище-Косівське, Володарський район (Київська область), Київська область, УРСР, СРСР
Відомий як державний службовець, викладач університету
Місце роботи НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Професія інженер-механік
Нагороди Орден Дружби народів
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Заслужений діяч науки і техніки України

Петро́ Миха́йлович Таланчу́к (1 липня 1938, с. Городище-Косівське, Володарський район (Київська область), Київська область, УРСР, СРСР) — український науковець і політик, 2-й Міністр освіти і науки України (1992–1994), президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», дійсний член Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2016)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 липня 1938 року в селі Городища Косівські Володарського району на Київщині в родині селян. Його батько — учасник Другої Світової війни, загинув на фронті. Мати — пенсіонер.

Після закінчення школи Петро Таланчук працював у колгоспі, служив в армії, навчався у військово-морському училищі. Отримав професію інженера в Київському політехнічному інституті (КПІ), в якому пройшов шлях від студента до ректора.

Ініціатор створення Академії педагогічних наук України, член трьох міжнародних академій, автор багатьох запатентованих винаходів та наукових праць (в тому числі і підручників). Обирався депутатом Верховної Ради.

Висував свою кандидатуру під час виборів Президента України в 1994 р. та зайняв останнє місце за кількістю отриманих голосів у першому турі (0,55 % голосів, або ж 143 361 голос).

Наукова діяльність і наукові праці[ред. | ред. код]

Основні напрямки наукової діяльності:

Автор понад 250 наукових праць, серед яких 14 монографій, підручників і навчальних посібників.

Автор 50 свідоцтв та запатентованих винаходів.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 6 липня 1994 року № 367/94 «Про відставку Міністра освіти України П. Таланчука»
  2. ↑ а б Указ Президента України від 7 квітня 2017 року № 101/2017 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2016 року»
  3. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»

Джерела інформації[ред. | ред. код]

Попередник: Міністр освіти і науки України
лютий 1992 — 6 липня 1994 		Наступник:
Зязюн Іван Андрійович
Згуровський Михайло Захарович
Державний Герб України
Державний Герб України
Іван Зязюн (1991–1992) • Петро Таланчук (1992–1994) • Михайло Згуровський (1994–1999) • Валентин Зайчук (1999) • Василь Кремень (1999–2005) • Станіслав Ніколаєнко (2005–2007) • Іван Вакарчук (2007–2010) • Дмитро Табачник (2010–2014) • Сергій Квіт (2014–2016) • Лілія Гриневич (2016–2019) • Ганна Новосад (2019–2020) • Юрій Полюхович (в. о.) (2020) • Любомира Мандзій (в. о.) (2020) • Сергій Шкарлет (2020—2023) • Оксен Лісовий (з 2023)
Емблема Міністерства освіти і науки України
Емблема Міністерства освіти і науки України
Кандидати на посаду Президента України 1994
Прем'єр-міністр
Віцепрем'єр-міністри
Міністри
Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак

Прем'єр-міністр: Леонід Кучма

Перший віце-прем'єр-міністр: Ігор Юхновський (до 1993), Юхим Звягільський (з 1993)

Віце-прем'єр-міністри:

з питань агропромислового комплексу: Володимир Дем'янов
з питань гуманітарної політики: Микола Жулинський
з питань економічної реформи: Віктор Пинзеник
з питань паливно-енергетичного комплексу: Юлій Іоффе
з питань промисловості та будівництва: Василь Євтухов

Міністри:

Внутрішніх справАндрій Василишин
ЕкономікиВіктор Пинзеник
Юрій Банніков
Роман Шпек
Енергетики і електрифікаціїВіталій Скляров
Закордонних справАнатолій Зленко
Захисту населення від наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС		Георгій Готовчиць
Зв'язкуОлег Проживальський
Зовнішніх економічних зв'язківІван Герц
КультуриЛариса Хоролець
Іван Дзюба
Лісового господарстваВалерій Самоплавський
Машинобудування,
військово-промислового
комплексу і конверсії		Віктор Антонов
Молоді і спортуВалерій Борзов
ОборониКостянтин Морозов
ОсвітиПетро Таланчук
Охорони здоров'яЮрій Спіженко
Охорони навколишнього
природного середовища		Юрій Костенко
ПраціМихайло Каскевич
ПромисловостіАнатолій Голубченко
Соціального забезпеченняАркадій Єршов
СтатистикиМикола Борисенко
ТранспортуОрест Климпуш
ФінансівГригорій П'ятаченко
ЮстиціїВасиль Онопенко
Міністр Кабінету МіністрівАнатолій Лобов
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таланчук_Петро_Михайлович&oldid=39723857