Довідка » Бібліотека » Чому "Чтиво", а не "Читво"?
додати сторінку до вибраного 

 

Чому «Чти́во», а не «Читво́»?

 

 

Нас часто запитують чому бібліотека називається «Чти́во», а не «Читво́». Багато хто думає, що слово «чт́иво» — це калька з російської, а от «читво́» — справжнє українське слово, а отже бібліотеку слід негайно перейменувати.

 

Твердження, що слово «чти́во» не українське чи неоукраїнське є абсолютно безпідставним. Якщо відкинути особисті переконання та погляди і заглянути до Академічного тлумачного словника (1970-1980) та похідного Великого тлумачного словника сучасної української мови (уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел, 2005), то можна знайти значення слова «чти́во»:


ЧТИВО, -а, с., розм. 1. збірн. Книги, твори для читання. 2. Читання, читка.

 

Натомість слова «читво́» у словнику немає, що дає цілком обґрунтовані підстави вважати, що слово «читво́» є або локальним діалектизмом, або дуже рідковживаним і тому до словника воно не потрапило. Або ж про нього просто забули.

 

Отже, вживання для назви бібліотеки саме слова «чтиво» є цілком логічним і виправданим. Назва і надалі залишатиметься такою ж, як є зараз.

 

 

P.S. Крім того, звідки така впевненість, що «чтиво» — це калька з російської. Як відомо з історії, в часи Русі культурно-просвітницьким центром був Київ, звідки освіта розповсюджувалася на інші підлеглі Русі землі чи сусідні князівства. Пізніше, на початку XVIII ст., освіту в Московії (прародичці РФ) впроваджували українські випускники Києво-Могилянської академії. Тому чиїм насправді є слово «чти́во» — це питання, над яким Вам варто задуматися.