Олена Ясинецька » Пам'ятки культурної спадщини ХІ–ХІІ ст. у Польщі в контексті її династичних взаємин з Київською Руссю
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Пам'ятки культурної спадщини ХІ–ХІІ ст. у Польщі в контексті її династичних взаємин з Київською Руссю

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 13.10.2019
Твір змінено: 21.10.2019
Завантажити: pdf див. (11,7 МБ)
Опис: Ясинецька О.А. Пам’ятки культурної спадщини XI–XII ст. у Польщі в
контексті її династичних взаємин з Київською Руссю – кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 26.00.05 – «Музеєзнавство.
Пам’яткознавство». – Центр пам’яткознавства Національної академії наук
України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Київ,
2018.
Дисертація є першим комплексним міждисциплінарним науковим
дослідженням, присвяченим пам’яткам культурної спадщини Польщі в контексті
династичних взаємовідносин Київської Русі та Польщі в ХІ–ХІІ ст.
Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в
тому, що:
вперше
- оприлюднено нові для української історіографії дані європейських
дослідників про невідомі, маловідомі та контроверсійні русько-польські
династичні альянси ХІ–ХІІ ст.;
- досліджено значний корпус джерел, у т. ч. іноземних, зокрема й таких, що
не введені до наукового обігу, або опубліковані фрагментарно в інших
контекстах;
- виявлено і вивчено польсько-руські династичні пари ХІ–ХІІ ст. за типом
руська князівна+польський правитель та роглянуто їхні життя та діяльність
у пам’яткознавчому аспекті;
- обґрунтовано оригінальні версії родоводу деяких руських князівен, зокрема,
Добронеги-Марії – дружини правителя Польщі Казимира І Відновителя;
- встановлено і складено список пам’яток ХІ–ХІІ ст. Польщі, з появою та
історією яких повʼязані досліджувані матрімоніальні союзи, і котрі раніше
не розглядалися вченими як пам’ятки польсько-української династичної
історії;
2 - виявлено значну кількість нових об’єктів культурної спадщини,
обґрунтовано їх історичну і наукову цінність як пам’яток історії, за
типологією – пам’ятних місць;
- здійснено систематизацію всіх досліджених об’єктів русько-польської
династичної історії ХІ–ХІІ ст. згідно українського та польського
законодавств, розроблено каталоги їх класифікації за династичними парами,
видами, типами, формами охорони пам’яток у Польщі.
Уточнено:
- дати заснування/спорудження значної кількості об’єктів культурної
спадщини, що вивчалися;
- життєписи кількох династичних пар.
Поглиблено:
- розуміння правових і теоретичних засад пам’яткоохоронної діяльності в
Польщі.
Запропоновано:
- авторську версію родоводу київської князівни Добронеги-Марії († 1087),
дружини правителя Польщі Казимира І Відновителя († 1058);
- авторську дефініцію терміну «Династичний шлюб».
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійно виконаним
дослідженням пам’яток культурної спадщини ХІ–ХІІ ст. у Польщі в контексті її
династичних взаємин з Київською Руссю. Наукові положення, результати і
висновки, винесені на захист, одержані автором самостійно.
Практичне значення дослідження визначається тим, що його висновки та
результати можуть бути використані в узагальнюючих та спеціальних історичних,
пам’яткознавчих, краєзнавчих і генеалогічних працях українських і зарубіжних
науковців; для розробки підручників і навчальних посібників для студентів вузів,
де вивчається історія та теорія культури, краєзнавство, генеалогія,
памʼяткознавство; у лекційних курсах з історії України та історії європейських
держав, зокрема, Польщі; у науково-дослідній, науково-експозиційній та науково-
просвітницький діяльності музеїв і заповідників України та Польщі, які
3
документують історію цих країн періоду ХІ–ХІІ ст. і охороняють нерухомі
пам’ятки зазначеного періоду, дотичні до правлячих русько-польських
династичних пар.
В результаті вивчення стану наукової розробки теми обґрунтовано, що
об’єктами наукових студій були лише окремі її аспекти. Розгляд літератури
здійснено за тематичним принципом. Її систематизовано у дві групи: 1) русько-
польські династичні відносини в системі міжнародних взаємин Київської Русі;
2) пам’ятки та об’єкти культурної спадщини Польщі ХІ–ХІІ ст.; публікації по
кожній з тем – за хронологічним принципом. Згідно з останнім, виділено три
періоди наукової розробки тем: дорадянський (ХVІІІ–поч. ХХ ст.), радянський
(1920–1980-ті рр.), сучасний (1990–2010-ті рр.). У кожному періоді окремо
опрацьовано доробок українських і зарубіжних учених. Ще одну групу
публікацій, незалежну від основної тематики дисертації, складають теоретичні,
науково-методологічні та інші пам’яткознавчі праці сучасних українських і
польських учених.
У дисертації проведено комплексне історико-пам’яткознавче дослідження
нерухомих об’єктів культурної спадщини Польщі як пам’яток історії русько-
польських династичних взаємин ХІ–ХІІ ст.
Здійснений аналіз вітчизняної та зарубіжної історіографії дозволяє дійти
висновку, що досліджувана проблематика не знайшла комплексного та
узагальненого висвітлення у науковій літературі. Насамперед це стосується
пам’яткознавчої складової дисертації. Пам’ятки культурної спадщини Польщі
ХІ‒ХІІ ст., до фундації, відновлення та функціонування яких причетні русько-
польські династичні пари визначеного періоду, ніколи не ставали об’єктами
спеціальних наукових студій.
Джерельна база дослідження включає писемні, речові та зображальні
матеріали. Основну їх частину складають писемні джерела – вітчизняні літописні
зведення та європейські, зокрема польські, середньовічні джерела ‒ латиномовні
хроніки, анали (рочники). Для вивчення речових джерел було здійснено натурні
обстеження та фотофіксацію цілого ряду пам’яток і нерухомих об’єктів
4
культурної спадщини Польщі ХІ–ХІІ ст. Дослідження та осмислення великого
корпусу джерел дозволило досягти об’єктивності та неупередженості у
висвітленні багатьох проблемних і спірних питань по темі дисертаційної роботи,
ввести до широкого наукового обігу значну кількість маловідомих джерел.
Вивчено особливості міждержавних взаємовідносин Київської Русі та
Польщі в історичних умовах ХІ–ХІІ ст. та окреслено значення матримоніальних
союзів у цих стосунках. Визначено провідну роль русько-польських династичних
взаємин у загальному контексті європейської шлюбної політики київської княжої
родини ХІ–ХІІ ст.
Досліджено і здійснено класифікацію 25 русько-польських династичних
союзів ХІ–ХІІ ст. Приведено аргументи на користь вірогідності дискусійних
матримоніальних альянсів. Виокремлено та систематизовано за хронологією 15
русько-польських династичних альянсів за типом: руська князівна+польський
правитель.
Аналіз культурної спадщини Польщі ХІ–ХІІ ст. дозволив визначити 77
об’єктів, до фундації, відновлення та функціонування яких причетні русько-
польські династичні пари. 44 з них внесені до Реєстру нерухомих пам’яток
Польщі. Встановлено 33 нових об’єкта, обґрунтовано їхню історичну і наукову
цінність як пам’яток культури. Розроблено авторську типологічну класифікацію
зазначених об’єктів за династичними парами, яка дає підстави стверджувати, що
до фундації, відновлення та функціонування багатьох об’єктів причетна не одна, а
декілька династичних пар досліджуваного періоду.
Здійснено класифікацію об’єктів русько-польської династичної історії за
видами та типами згідно українського законодавства і пам’яткознавства. За
видовою приналежністю всі об’єкти є пам’ятками історії, значна їх кількість –
комплексні, оскільки поєднують в собі, щонайменше, дві видові ознаки. За
типами 27 об’єктів належать до споруд, 16 – до комплексів (ансамблів) та 34 – до
пам’ятних місць.
Класифікація пам’яток за територіально-адміністративним поділом дала
змогу прослідкувати їх локалізацію на території 9 з 16 сучасних воєводств
5
Польщі, що доводить провідну роль цих регіонів для Давньопольської держави та
особливо активну культурну діяльність окремих династичних пар – правителів
зазначених князівств.
Класифікація пам’яток за формами охорони в Польщі дозволила
встановити, що 44 пам’ятки, включені до Реєстру, охоплені, щонайменше, двома
формами охорони – встановлення охорони на місцевому рівні господарювання та
внесення до Реєстру нерухомих пам’яток. Окрім того, 12 об’єктам, які
представляють особливу цінність, присвоєно охоронний статус «пам’ятка історії».
П’ять із досліджених пам’яток додатково перебувають під такою формою
охорони як «створення культурного парку».
В усіх розроблених класифікаційних каталогах, що відповідають не лише
правовим засадам охорони та збереження пам’яток у Польщі, а й меті
дисертаційного дослідження, втілено авторський підхід до визначення об’єктів
культурної спадщини як пам’яток польсько-рускої династичної історії.
Ключові слова: культурна спадщина, нерухомий об’єкт культурної
спадщини, пам’ятка культурної спадщини, охорона культурної спадщини,
династичний шлюб, Київська Русь, Польща.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.