|
Написано: |
2014 року |
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
16.01.2015 |
|
Твір змінено: |
16.01.2015 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(7.6 МБ)
|
|
Опис: |
Висвітлюються й аналізуються дослідницькі практики та тексти відомих
українських істориків ХІХ–ХХ ст., зокрема В. Антоновича, Д. Бантиша-Каменського, М. Грушевського, М. Драгоманова, О. Компан, М. Костомарова, Б. Крупницького, П. Куліша, О. Лазаревського, В. Липинського, М. Максимовича, М. Маркевича, О. Оглоблина, М. Слабченка, С. Томашівського, Ф. Шевченка, М. Яворського.
Для науковців, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться українською історіографією. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
До читача
РОЗДІЛ І. СТИЛЬ МИСЛЕННЯ — МЕТАФОРА ТА ПОНЯТТЯ
1.1. Теорії «стилів мислення» та їх походження
1.2. У радянському інтелектуальному просторі
1.3. На пострадянських теренах
1.4. Поняття «стиль мислення» та інші інструменти
РОЗДІЛ ІІ. ПІЗНЬОПРОСВІТНИЦЬКЕ ІСТОРІОПИСАННЯ
ТА ПОЧАТКИ РОМАНТИЗМУ (Д. БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ, М. МАРКЕВИЧ)
2.1. «Свій» серед «чужих». Малоросійська візія
Д. Бантиша-Каменського у світлі українсько-російського культурного перехрестя
2.2. «История Малой России» Д. Бантиша-Каменського та її конструкція
2.3. «Чужий» серед «своїх». Д. Бантиш-Каменський в українській та російській історіографічній рецепції
2.4. М. Маркевич як перехідний тип історика
2.5. Архітектоніка «Истории Малороссии» М. Маркевича
2.6. Раціоналізм versus романтизм. Два конфлікти у творчості М. Маркевича
РОЗДІЛ ІІІ. СВІТ РОМАНТИЧНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ
(М. МАКСИМОВИЧ, М. КОСТОМАРОВ ТА П. КУЛІШ)
3.1. М. Максимович — природник на полі соціогуманітаристики
3.2. Фрагмент як форма мислення. Стильові та жанрові виміри студій М. Максимовича
3.3. Конструкція історичного часу у текстах М. Костомарова
3.4. Між достовірним та уявним. М. Костомаров як історик-художник
3.5. Історія як сюжет. Представлення образу Б. Хмельницького в однойменній монографії М. Костомарова
3.6. Історія як міф. «Гетьман-відступник» у сприйнятті М. Костомарова
3.7. Від романтичного козакофільства до раціоналістичного культурництва. П. Куліш у 1840-і — на початку 1860-х років
3.8. Ревізіоністський поворот 1870-х–1880-х років. Позитивізм у пізньоромантичній рецепції П. Куліша
РОЗДІЛ ІV. НА КУЛЬТУРНИХ ТЕРЕНАХ «ПЕРШОГО» ПОЗИТИВІЗМУ
(В. АНТОНОВИЧ, М. ДРАГОМАНОВ)
4.1. «Культ» громади в історичному письмі В. Антоновича
4.2. Типологічний метод у дослідницьких практиках В. Антоновича
4.3. Поняття «поступ» у термінологічному апараті М. Драгоманова
4.4. Компаративізм як вислід космополітизму.
Порівняльно-історичний метод у студіях М. Драгоманова
РОЗДІЛ V. «КРИТИЧНИЙ» ПОЗИТИВІЗМ І ЙОГО СОЦІОЛОГІЧНІ,
НЕОКАНТІАНСЬКІ ТА ВІТАЛІСТИЧНІ РЕВІЗІЇ.
МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСИ» (М. ГРУШЕВСЬКИЙ)
5.1. «Органічна цілість», «колесо еволюції» та факторний підхід у дослідницьких стратегіях М. Грушевського
5.2. «Народна маса» — старий / новий герой,
або модернізація наративу М. Грушевського
5.3. Традиція й Революція у великому тексті М. Грушевського
РОЗДІЛ VI. НЕОРОМАНТИЧНА ХВИЛЯ (С. ТОМАШІВСЬКИЙ, В. ЛИПИНСЬКИЙ)
6.1. Образ як метафора. Українська минувшина
у галицькій апології С. Томашівського
6.2. Символічне та Типологічне в історичному
письмі С. Томашівського
6.3. «Велика людина», культ героїв та символістська естетика у репрезентації В. Липинського
6.4. Ірраціоналізм, соціологізм та «органічна сполука» у концептуалізації В. Липинського
|
|
|