Ігор Волошин » Українська сільськогосподарська кооперація «Добробут»: створення та виробничо-торговельна діяльність (1924–1929 рр.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Українська сільськогосподарська кооперація «Добробут»: створення та виробничо-торговельна діяльність (1924–1929 рр.)

Дисертація
Написано: 2019 року
Розділ: Історична
Твір додано: 19.05.2019
Твір змінено: 12.01.2024
Завантажити: pdf див. (2 МБ)
Опис: Волошин І.В. Українська сільськогосподарська кооперація «Добробут»: створення та виробничо-торговельна діяльність (1924–1929 рр.) – кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – Черкаський державний технологічний університет; – Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2019.


У дисертації шляхом комплексного аналізу історичних джерел, а також здобутків історіографії з’ясовано характер діяльності, основні цілі та конкретні заходи, здійснювані Всеукраїнською спілкою м’ясної і молочної кооперації «Добробут» в умовах нової економічної політики.

Об’єктом дослідження є спеціалізовані сільськогосподарські кооперативні товариства та союзи в Україні (1924–1929 рр.).

Предметом дослідження виступає процес створення та організаційно-виробнича діяльність спеціалізованої м’ясо-молочної кооперації «Добробут в умовах нової економічної
політики.

Методологія дослідження спирається на загальнонаукові, філософські, історичні, економічні та статистичні принципи і підходи.

В дисертації було використано такі загальнофілософські методи, як діалектичний, аналітичний, інтуїтивний, феноменологічний.

При написанні дисертаційного дослідження автор послуговувався загальнонауковими методами дедукції та індукції, принципами науковості, історизму, всебічності, системності та об’єктивності, які перебувають у нерозривній діалектичній взаємодії. Застосування цього інструментарію у процесі написання роботи допомогло у визначенні найбільш оптимальних методологічних засад.

При розкритті теми для повноти і достовірності при вирішенні поставлених завдань ми застосовували порівняльний і проблемно-тематичний аналізи джерельної бази історіографії, що дало можливість визначити внутрішні закономірності та діалектику їх розвитку в світлі кількісно-якісних змін.

Одним із стрижневих методів при написанні дисертації був, насамперед, порівняльно-історичний метод. За його допомогою вдалося встановити конкретні пізнавальні цілі наукового пошуку, які визначили коло джерел та особливості застосування методології. Варто відмітити, що порівняльно-історичний метод є універсальним інструментарієм історика, оскільки допомагає встановити конкретно-історіографічний факт для подальшого спрямування наукової роботи в потрібне русло.

Використання проблемно-хронологічного методу дало змогу автору простежити особливості історіографічного процесу в ретроспективній площині від 1920-х рр. до сучасності. Його застосування стало важливим елементом при роботі з цілісними блоками історіографічної літератури й допомогло при синхронізації різносторонніх аспектів розкриття досліджуваної проблематики.

Допоміжну функцію у дисертаційному дослідженні виконує ретроспективний метод, використання якого дало можливість абстрагуватись від сьогодення і заглибитись у атмосферу 1920-х рр. Було виділено найхарактерніші риси та закономірності змін у аграрному секторі економіки України періоду нової економічної політики, які безпосередньо та опосередковано впливали на ступінь розвитку продуктивних сил сільського господарства УСРР.

Таким чином, у дисертаційній роботі використовуються як власне історичні, так і загальнонаукові методи. Поєднання зазначених вище методів та принципів історичного пізнання дало змогу комплексно розкрити дослідницькі завдання, пролити світло на важливі сторінки вітчизняної аграрної історії ХХ ст.

Отже, історичні методи та принципи в дисертаційній роботі використовуються комплексно, у відповідності з поставленими цілями та завданнями. Такий підхід пояснюється складністю обраної теми та особливостями здійснення історіографічного аналізу, який вимагає застосування серйозного методологічного інструментарію в контексті синтезу і порівняння необхідних пізнавальних технологій для здійснення конкретних наукових висновків і узагальнень.

Теоретико-методологічна основа дисертації в кінцевому підсумку сприяла об’єктивному висвітленню малодосліджених і нерозкритих аспектів проблеми. На основі використання сучасної методології та відходу від марксистської парадигми історичного розвитку вдалося виокремити історіографічні надбання про розвиток продуктивних сил українського села доби непу, показати глибинну різнобічність та суперечливість поглядів щодо цієї проблематики у працях різних історіографічних періодів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: показано й доведено значну організаційну й інноваційну роль Всеукраїнської спілки скотарської і молочної кооперації «Добробут» у розвитку українського тваринництва в роки нової економічної політики; висвітлено діяльність спілки «Добробут» з розбудови мережі м’ясо-молочних кооперативних товариств та їх союзів; доповнено й уточнено: раніше отримані відомості щодо участі спілки «Добробут» в експорті тваринницької продукції; важливу роль «Добробуту» у підвищенні культури селянського тваринництва та товарності селянських господарств; набуло подальшого розвитку: дослідження історії вітчизняного тваринництва у роки нової економічної політики; узагальнення становища тваринницької галузі на середину 1920-х рр. і розкриття поглядів сучасників на шляхи підвищення її товарності.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційної праці полягає в тому, що фактологічний матеріал, основні положення, висновки і узагальнення, що містяться у дослідженні, значно розширюють нинішні наукові знання з аграрної історії України 1920-х рр. Результати роботи можна залучити до написання спеціальних і узагальнювальних наукових праць з історії нової економічної політики в Україні, історії сільськогосподарського виробництва та аграрної історії взагалі, а також для розробки конкретних проблем соціально-економічного характеру. Здобуті висновки та фактичні матеріали стануть у нагоді при підготовці спеціальних лекційних курсів для студентів, які навчаються на факультетах історичного, економічного та сільськогосподарського профілів.

Висновки дослідження можуть бути використані при укладанні урядових програм національного та регіонального рівнів з питань аграрної та фінансової політики.


Ключові слова: нова економічна політика, експорт, інтенсифікація сільського господарства, м’ясо-молочна галузь, селянське господарство, сільськогосподарська мережа «Добробут», скотарство, спілка.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.