Богдан Войтов » Рецепція ренесансних ідей у релігійно-філософських поглядах Касіяна Саковича
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Рецепція ренесансних ідей у релігійно-філософських поглядах Касіяна Саковича

Дисертація
Написано: 2020 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 23.05.2020
Твір змінено: 23.05.2020
Завантажити: pdf див. (979,6 КБ)
Опис: Войтов Б. І. Рецепція ренесансних ідей у релігійно-філософських
поглядах Касіяна Саковича. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських
наук за спеціалізацією 09.00.01 «Релігієзнавство» (031 – Релігієзнавство). –
Національний університет «Острозька академія», Острог, 2020.
У дисертаційній роботі вперше повністю опрацьовано творчий спадок
К. Саковича, а також детально досліджено рецепцію ренесансних ідей його
релігійно-філософських поглядів. Уточнено тезу щодо позитивного
сприйняття К. Саковичем ідей гуманізму та мислителів доби Відродження,
намагання наблизити українську культуру до західної, піднести її
філософський рівень.
Вказано, що Ренесанс мав великий вплив на розвиток релігійно-
філософської думки українських мислителів та соціокультурний розвиток
України, а також на творчість та погляди К. Саковича.
Проте вплив Ренесансу на творчість та діяльність К. Саковича, а також
відображення у творчості ренесансних ідей не знайшло належного вивчення
та осмислення серед дослідників. Вивчення цієї проблеми уможливить
осмислення впливу Ренесансу на соціокультурний розвиток України. Таке
осмислення дає можливість не лише розглянути особливості розвитку
релігійної й філософської думки України, а й зрозуміти, як Ренесанс
безпосередньо чи опосередковано вплинув на українську культуру і
ментальність, а також на творчу діяльність К. Саковича.
Визначено мету й завдання, його об’єкт і предмет, методи дослідження,
а також показано наукову новизну.
У першому розділі дисертації проаналізовано літературу, що має
відношення до діяльності та творчого спадку К. Саковича, а також
літературу, в якій проводиться аналіз культурних, суспільних та релігійних 3
поглядів українських мислителів того часу. Констатовано, що ґрунтовних
досліджень про рецепцію ренесансних ідей у релігійно-філософських
поглядах К. Саковича немає.
Також у цьому розділі охарактеризовано джерельну базу, що була
використана при написані роботи. До неї належать передусім твори, написані
К. Саковичем, а також твори, які писалися його опонентами. До авторів цих
творів належать Пахомій Война-Оранський, Ян Дубович, Петро Могила.
У другому розділі розглянуто діяльність К. Саковича як представника
ренесансного гуманізму та відображення ренесансних ідей у його творі
«Вірші на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича
Сагайдачного, гетмана войска его королевской милости запорожского».
У цьому розділі показано, що в зазначеному творі простежується
наслідування автором філософсько-естетичних поглядів мислителів
античності. Антична спадщина відіграла вагому роль у процесі розробки
мислителем гуманістичної проблематики, а саме сенсу людського буття,
самопізнання, ідеалу людської особистості. Мислитель у «Віршах на
жалісний погреб… Петра Конашевича-Сагайдачного» визначив для себе
Античність та Ренесанс культурними пріоритетами. Також показано, як К.
Сакович у цьому творі інтерпретує проблеми смерті та безсмертя,
використовуючи ренесансні мотиви. У «Віршах на жалісний погреб… Петра
Конашевича-Сагайдачного» спостерігаємо поєднання ренесансного
розуміння безсмертя, яке досягається за допомогою славетних справ, із
розумінням християнським. Для того, щоб досягти безсмертя, потрібно
віднайти свій шлях служіння Богові й Вітчизні, не втрачати лицарських
чеснот, здобути славу.
У третьому розділі дисертації розглядаються філософські праці
мислителя «Аристотелівські проблеми…» і «Трактат про душу…» та їх
ренесансні мотиви.
Твір «Аристотелівські проблеми…» викладав передові на той час ідеї, а
саме звертав увагу на тілесну природу людини. У ньому автор подав бачення 4
людської природи, спираючись на філософські ідеї Аристотеля, а також на
свій безпосередній досвід. Твір належить до кращих зразків ренесансного
аристотелізму. К. Сакович зробив поворот до аристотелівського трактування
людської сутності.
Якщо в «Аристотелівських проблемах…» при розгляді питань людини
і душі, їхнього співвідношення говориться переважно про особливості
функціонування тіла людини, то в «Трактаті про душу…» йдеться про те, що
душа є об’єднанням матеріальних та психічних явищ. Вона постає як
самоіснуюча субстанція, яка є безсмертною. Від античних уявлень про душу
К. Сакович запозичив аристотелівське розуміння душі як форми органічного
тіла і платонівське – як самосутності.
У четвертому розділі увага зосереджена на релігійно-філософські
поглядах К. Саковича, висвітлених у його полемічних творах уніатського та
католицького періодів.
У полемічних творах уніатського періоду К. Сакович намагався
пропагувати своєрідне ренесансне «просвітлення», що виражалося в захисті
ним григоріанського календаря та критиці різноманітних «абсурдів», які
характеризували православну і уніатську обрядовість. Погляди миcлитeля
викликaли нecпpийняття з бoку пpaвocлaвних кoнcepвaтopiв, кoтpi
opiєнтувaлиcя нa cвятooтцівську тpaдицiю. Тoму пo-cвoєму лoгiчним
видaєтьcя пepeхiд К. Caкoвичa з тaбopу пpaвocлaвних у тaбip унiaтiв, a пoтiм
– pимo-кaтoликiв. Для К. Caкoвичa унiaти з їх пpoзaхiднoю культуpнoю
opiєнтaцiєю, нe кaжучи вжe пpo pимo-кaтoликiв, були бiльш близькими, нiж
пpaвocлaвнi тpaдицioнaлicти.
Католицький період у творчості К. Саковича є найбільш плідним. У
той час була опублікована низка його полемічних творів, які критично
висвітлювали проблеми в тогочасному релігійному житті. Із творів К.
Саковича цього періоду зрозуміло, наскільки глибоко він переймався
проблемою конфесійної консервативності як православних, так й уніатів.
Розпочавши з розгляду проблеми календаря, він завершує критикою 5
консервативності в церковному житті, яка, на його думку, шкодить не тільки
самій Церкві, а й українському народові. У найбільш відомому його творі
«Перспектива…» автор пocтaє кpитикoм пpaвocлaвних тa унiaтiв,
вiдoбpaжaючи шиpoкe кoлo нaйгocтpiших тoгoчacних пpoблeм.
Також відстоюючи ідею єдності всіх християн, К. Сакович вважав, щo
мiж кaтoликaми тa пpaвocлaвними icнує мaйжe цiлкoвитa узгoджeнicть в
догматичній сфері, близькими вони є і в сфері обрядовій. А вiдмiннicть
пoлягaє лишe у двoх пoзицiях: у питaнні пpo схoджeння Cвятoгo Духa тa
пpимaт Пaпи Римського.
Завершується дисертаційне дослідження висновками, які відповідають
поставленій меті й завданням.
Ключові слова: антична філософія, ренесанс, унія, православний
консерватизм, братський рух, аристотелізм, полемічна література.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.