Олена Важеніна » Авторська трансформація загальнонародних фразеологізмів у химерній прозі Євгена Гуцала
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Авторська трансформація загальнонародних фразеологізмів у химерній прозі Євгена Гуцала

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 08.01.2019
Твір змінено: 08.01.2019
Завантажити: pdf див. (2,8 МБ)
Опис: Важеніна О. Г. Авторська трансформація загальнонародних фразео-
логізмів у химерній прозі Євгена Гуцала. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі
спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Донецький національний універ-
ситет імені Василя Стуса. – Вінниця, 2018.

У дисертації виконано комплексний аналіз авторських видозмін фразео-
логічних одиниць у химерній прозі Євгена Гуцала. На об’ємному фактичному
матеріалі (близько 7 тисяч фразеовживань), вибраному з химерної трилогії
письменника «Позичений чоловік», «Приватне життя феномена», «Парад
планет», вивчено й визначено статус фразеологічної одиниці в химерній прозі, її
функції у розкритті авторських інтенцій та особливості взаємодії з контекстом.
Удосконалено термінологійний апарат фразеологічних трансформацій щодо
гіперо-гіпонімної номінації. Розроблено типологію авторських трансформацій із
урахуванням змін структури та/або семантики фразеологізму, упорядковано
прийоми їх авторської реалізації, класифіковано авторські вияви кожного
прийому у досліджуваних текстах, встановлено продуктивність використання та
прагматичний ефект фразеологічних видозмін у химерній прозі Євгена Гуцала.
Досліджено комбінування кількох прийомів авторської трансформації у межах
одного фразеовживання; виявлено і вивчено абсолютні фразеологічні інновації
письменника.
У дисертації підтверджено системний характер авторського фразеотво-
рення, використаного Євгеном Гуцалом у химерній трилогії, розкрито вагомість
значення авторських фразеологічних трансформацій загальнонародної фразео-
логії у жанротворенні, текстотворенні, заголовкотворенні химерної прози.
У вступі подано загальну характеристику роботи: обґрунтовано актуальність
теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет, зазначено
3

матеріал, з’ясовано методи дослідження, висвітлено теоретичне значення, науко-
ву новизну і практичну цінність роботи, схарактеризовано ступінь апробації
результатів дисертації, визначено структуру й обсяг роботи.
Розділ 1 «Теоретико-методологійні засади дослідження фразеологічних
видозмін у тексті» з опертям на праці відомих фразеологів Л. Авксентьєва,
М. Алефіренка, С. Гавріна, В. Жукова, О. Куніна, В. Мокієнка, О. Молоткова,
Л. Скрипник, Г. Удовиченка, Д Ужченка, М. Шанського подає аналіз кваліфі-
каційних ознак ФО й авторську інтерпретацію фразеологічної одиниці, яку
кваліфіковано як текст, що сформований у межах національного дискурсу,
котрий є вираженням особливої ментальності. Використання такого тексту
(фразеологізму) сприяє активізації певних рис мови й потребує особливої
граматики й особливих правил лексики. Саме тому фразеологізм не можна
сприймати як слово чи поєднання слів, а отже, поділяти всі фразеологізми на
словосполучення й речення. Кожний фразеологізм є культурним текстом. До
того ж фразеологізм є результатом процесу інтерпретації дійсності, а не її
номінацією.
Висвітлено історію вивчення видозміни ФО з наголошенням проблеми
індивідуально-авторського використання ФО, скваліфіковано наукові підходи до
вивчення процесів авторської видозміни ФО в лінгвістичній традиції. Зроблено
спробу упорядкувати терміносистему на позначення авторських трансформацій
ФО в художньому мовленні. Розмежовано способи і прийоми авторського
перетворення ФО. Термін прийом трансформації вжито як видовий (гіпонім)
щодо родового терміна (гіпероніма) спосіб трансформації. Аспект дослідження
зумовив необхідність уточнення наявних способів трансформації ФО й запро-
вадження власних термінів на позначення способів трансформації ФО – фразео-
логічна варіація, семантична модифікація і структурно-семантична трансформація.
Описано кваліфікаційні та класифікаційні параметри української химерної
прози, приділено увагу історії виникнення жанру химерної прози, мотивам
4

звернення письменників до нього, проаналізовано літературознавчі й лінгвіс-
тичні праці, у яких розглянуто визначальні риси цього жанру на образно-
змістовому й мовно-стильовому рівнях, проаналізовано химерну трилогію
Євгена Гуцала як кульмінацію химерної течії в українській літературі.
Обґрунтовано думку про те, що трансформацію загальнонародної фразео-
логії у химерних романах Євгена Гуцала потрібно розглядати не як окремі
стилістичні прийоми, а як важливу ознаку мовленнєвої організації химерної
прози письменника, спрямовану не стільки на конкретизацію, розвиток чи
поглиблення змісту химерної прози, скільки на підкреслено експериментальну
«гру» з названими мовними одиницями, яка естетизує висловлення, химеризує
авторську оповідь, художньо увиразнює й насичує зміст тексту.
Виявлено й вивчено абсолютні фразеологічні інновації письменника, що не
мають узуального відповідника, основна ознакою яких є непохідність. Вста-
новлено, що оказіональні ФО пов’язані з сюжетом тексту і мають тісний зв’язок
з контекстом, функціонують переважно в одиничному комунікативному акті,
лише в тому контексті, у якому виникають. Ядро оказіональних ФО становлять
фраземи й тавтологічні фразеологічні вирази, периферію – компаративні
звороти, перифрази, афоризми.
Окремий підрозділ присвячено методам і методикам аналізу видозмінених
фразеологічних одиниць з обґрунтуванням застосовуваних методів дослідження.
Розділ 2 «Структурно-семантична трансформація фразеологічних одиниць
у химерній трилогії Євгена Гуцала: прийоми реалізації, авторські вияви,
функційна мотивація» присвячений детальному розгляду способу структурно-
семантичної трансформації, що виявлюваний у 10 прийомах, які розподілені за
трьома групами: прийом якісної зміни ФО (субституція компонентів ФО);
прийоми кількісної зміни фразеологізмів (поширення фразеологічної одиниці,
усічення фразеологічної одиниці, фразеологічний натяк, розгорнута метафора,
контамінація, відфраземна деривація); прийоми структурної зміни ФО – фразео-логічна інверсія, синтаксична трансформація, дистантне розташування компонен-
тів фразеологічної одиниці). У дослідженні встановлено високу продуктивність
у текстах химерної прози Євгена Гуцала таких прийомів структурно-семантичної
трансформації: субстантивації компонентів ФО, поширення компонентного
складу ФО, фразеологічного натяку й широку палітру їх авторських виявів.
У розділі 3 «Семантична модифікація фразеологічних одиниць у химерній
трилогії Євгена Гуцала: прийоми реалізації, авторські вияви, функційна моти-
вація» розглянуто систему прийомів семантичної модифікації, що реалізована
через 8 прийомів. Встановлено високу частотність таких прийомів семантичної
модифікації, як: зміна модальності, компаративація фразеологічної одиниці,
подвійної актуалізація.
На ґрунті аналізу фактичного матеріалу в дисертації поглиблено кваліфі-
кацію спектру традиційних прийомів розглянутих способів трансформації
фразеологізмів індивідуально-авторськими прийомами Євгена Гуцала. Систему
прийомів структурно-семантичної трансформації доповнено групою прийомів
структурної зміни ФО (прийоми синтаксичної трансформації, фразеологічної
інверсії, дистантного розташування компонентів ФО), а систему прийомів семан-
тичної модифікації розширено прийомами компаративації, атрибутивації й
адвербіалізації фразеологічної одиниці.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, спосіб трансформації фразеологізму,
прийом трансформації фразеологізму, конвергенція, узуальна фразеологічна
одиниця, оказіональна фразеологічна одиниця.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
Пов'язані автори:
Гуцало Євген
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.