Дмитро Усов » Генеза та сутність ідеї суспільної угоди: історико-філософський аналіз
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Генеза та сутність ідеї суспільної угоди: історико-філософський аналіз

Праця
Написано: 2017 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 22.06.2017
Твір змінено: 22.06.2017
Завантажити: pdf див. (2,1 МБ)
Опис: Мета й завдання дослідження обумовлені основною науковою
проблемою – на засадах всебічного та послідовного аналізу найістотніших
історико-філософських експлікацій та вимірів теорії суспільної угоди, в
контексті дослідження дискусій, репрезентованих головними працями
теоретиків сучасного контрактуалізму, виокремити її внутрішній сенс,
основні форми та закономірності розвитку, методологічні засади та
філософсько-антропологічні складові.
В межах реалізації цієї мети перед дисертаційним дослідженням
постали такі завдання:
– здійснити теоретичну реконструкцію еволюції ідеї суспільної
угоди в працях провідних мислителів доби Модерну, що дозволить виявити її
смислову багатовимірність та простежити основні політико-правові та
морально-етичні складові;
– розкрити сутність та методологічний сенс, засадничі поняття та
принципи теорії суспільної угоди Т. Гоббса, Дж. Локка та Ж.-Ж. Руссо як
нового суспільного принципу регуляції людського буття та діяльності,
універсальної форми суспільного буття, засади різних типів організації
державної влади та невіддільних прав людини;
– виявити універсально-демократичний сенс ідеї суспільної угоди
та довести, що в модерній політичній філософії набула подальшого розвитку
теза про інтерес як механізм опосередкування основних вимірів регулювання
поведінки індивіда в суспільному бутті;
– реконструювати логіку г’юмівської критики теорії суспільної
угоди, структуру її аргументації, з’ясувати сутність взаємовідносин
нормативного індивідуалізму Гоббса, нормативно-дескриптивного
комунітаризму Руссо та критичного контрактуалізму Г’юма, а також
виокремити причини актуальності роздумів останнього в контексті новітніх
критичних дискурсів суспільної угоди;
– оприявнити сутність «неметафізичного» контрактуалізму та
засадничі поняття його політичної антропології; визначити основні форми
некласичної теорії суспільної угоди – універсалістську та індивідуалістичну;
– виокремити найбільш евристично потужні сучасні
концептуалізації ідеї суспільної угоди та проаналізувати їх теоретичні
особливості, переваги та обмеження. На цій основі окреслити потенціал,
форми та способи використання ідеї суспільної угоди в сучасному соціально-
філософському та політико-правовому дискурсах;
– визначити сутність «морального контрактуалізму» як форми
розвитку некласичної моделі контрактуалізму в річищі створення нового
концепту суспільної угоди за доби Постмодерну, а також з’ясувати
особливості функціонування ідеї суспільної угоди в сучасній
«комунікативній філософії»;
– розвинути тезу про особливість висхідних принципів концепту
суспільної угоди та притаманної їй інтерпретації взаємин етики та політики
як спроби синтезу двох головних засад розбудови справедливого політичного
устрою: чеснот індивіда та державних інституцій;
– уточнити положення про те, що згода в суспільстві формується
не лише завдяки консенсусу, але й завдяки особистій та колективній
відповідальній турботі про спільні проблеми та потреби в межах насамперед
свого «життєвого світу»;
– розвинути тезу про можливість коригування основних форм
некласичного контрактуалізму завдяки теорії трансцендентальних інтересів
та про значення ідеї суспільної угоди для принципу верховенства права, адже
порядок стає моральним чи справедливим через вкоріненість його у спільну
згоду всіх його учасників;
– уточнити ідею про те, що будь-яка легітимна угода неможлива
без довіри громадян до владних персон та інституцій, довіри витлумаченої в
якості настанови та прагнення до чесної та передбачуваної угоди громадян і
влади.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.