Андрій Темченко » Звуконаслідування півня і ворона в обрядовій культурі слов'ян (на матеріалі лікувальних текстів)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Звуконаслідування півня і ворона в обрядовій культурі слов'ян (на матеріалі лікувальних текстів)

Стаття
Розділ: Наукова
Твір додано: 12.03.2018
Твір змінено: 22.03.2018
Завантажити: pdf див. (595.5 КБ)
Опис: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль: Видавництво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2016. – Вип. 1. – Ч. 3.


У статті розглянуто семантику образів півня і ворона як складової частини міфологічної бінарності «життя / смерть». У цьому аспекті утворюються смислові ланцюжки: півень / сонце → світло → тепло → ранок → пробудження → воскресіння → весна → розмноження → весілля → червоний колір; ворон – втілює діаметрально протилежні ознаки. Звідси голос півня відганяє / знищує нечисту силу / хворобу / смерть, знаком якої часто виступає ворон. Разом з тим, опозиція «півень / ворон» не завжди перебуває в зоні очевидної конфліктності. В окремих контекстах спостерігається спільність їх рис. Мова йде про називання ворона «куркою», що передбачає нівелювання його надприродних / містичних властивостей, зокрема зведення образу хижака-смерті до рівня жертви. Іншою паритетною ознакою є віщі якості обох птахів, зокрема півень асоціюється із смертю, коли його поведінка є аномальною, що спонукало до виконання обряду «присікання». В окремих аспектах ворон сприймається як «перевернута» проекція півня, тому ворон «знає» причину хвороби і може її «вигребти», «виклювати». Відповідні мотиви зустрічаються в магічних практиках північних шаманів.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.