Вікторія Спіцина » Лінгвокультурні та лінгвокогнітивні особливості відтворення концептосфери «влада» у перекладах філософських творів Х. Арендт
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Лінгвокультурні та лінгвокогнітивні особливості відтворення концептосфери «влада» у перекладах філософських творів Х. Арендт

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 15.05.2018
Твір змінено: 15.05.2018
Завантажити: pdf див. (1,7 МБ)
Опис:

2
АНОТАЦІЯ
Спіцина В.Є. "Лінгвокультурні та лінгвокогнітивні особливості
відтворення концептосфери "ВЛАДА" у перекладах філософських творів Х.
Арендт" – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.02.16 «Перекладознавство». – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і
науки України. – Київ, 2018.

У роботі розглянуто філософський дискурс як засіб ідентифікації
концептосфери «ВЛАДА» в текстах оригіналу та перекладу; на матеріалі
текстів філософського дискурсу визначені ключові соціо- та лінгвокультурні
складники концепту «ВЛАДА» та виявлені мовні засоби їхнього відтворення
мовою перекладу; окреслені труднощі, що стоять на заваді адекватному
відтворенню концепту «ВЛАДА» у перекладі та визначені і описані
оптимальні прийоми, засоби та контекстуальні можливості їхнього
подолання; проаналізовані перекладацькі стратегії, які домінують у
перекладах зазначеної концептосфери; з’ясовані мовні та позамовні фактори,
що впливають на вибір тих чи інших стратегій і зазначених тактик перекладу
текстів-ідентифікаторів філософського дискурсу.
Використання різних підходів до вивчення концепту ВЛАДА в
англійській, українській, російській та німецькій лінгвокультурах дозволило
виявити структурно-змістовну специфіку досліджуваного концепту як
одиниці мовної свідомості.
Актуальність роботи визначається такими положеннями: по-перше,
обраний для дослідження концепт входить до числа ключових архетипових
надуніверсалій, вкорінених загальнолюдських буттєвих констант, таких як
життя, смерть, людина, світ, війна, любов, рух і деяких інших, без яких
немислиме більш-менш об'ємне і цілісне уявлення людини про себе і про

3
навколишню дійсність. Влада є однією з фундаментальних категорій буття
сучасної людини, без яких практично неможлива побудова завершеної,
цілісної картини світу жодної з націй. По-друге, в результаті комплексного
вивчення концепту ВЛАДА вирішуються проблеми теоретичного плану:
створення багатоаспектної моделі перекладу різними мовами вербалізованої
форми концепту, що характеризується складною структурно-змістовою
організацією, з виходом на міждисциплінарний рівень.
Актуальність цієї роботи також визначається недослідженістю
перекладу філософського дискурсу та важливістю вивчення його
особливостей, відсутністю комплексних наукових досліджень у галузі
концептуалізації дійсності як характерного явища для філософського
дискурсу, недостатнім ступенем вивченості характеру взаємозв'язку і
взаємозумовленості когнітивних утворень і вербалізації їхніх мовних
структур; потребою в комплексному осмисленні процесів адаптації
когнітивних утворень і вербалізації їхніх мовних структур в тексті оригіналу
та перекладу.
Філософи ХХ ст., зокрема і Ханна Арендт, запропонували варіанти
інтерпретації феномена влади, що дозволило виявити соціокультурну
обумовленість політичних реалій ХХ століття. Одночасно філософ
демонструвала вплив політики на формування культурних реалій епохи.
Теоретичні погляди філософів ХХ ст. справили великий вплив на сучасну
західну філософію і політичну науку, породивши хвилю постійних дискусій.
В Україні переклади робіт Х. Арендт поки що майже не вивчені і вимагають
пильної уваги дослідників.
Теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми дозволяє нам
далі осмислити теорію семантичного поля з точки зору перекладознавства:
концептуальні положення та висновки дисертації дають можливість
визначити особливості та розвиток принципів відтворення концептосфери
«ВЛАДА» у перекладах, що створює належне підґрунтя для аналізу

4
перекладу відповідних одиниць та дає змогу охарактеризувати особливості
мовного відтворення концепту ВЛАДА в філософському дискурсі.
Результати дослідження становлять внесок у вивчення засад перекладу
текстів філософського дискурсу, зокрема – у дослідження прийомів
перекладу мовних одиниць, що репрезентують концептосферу «ВЛАДА» в
творчості Х. Арендт.
Вивчення структури зазначеного концепту відображає певні явища
категоризації буттєвих феноменів кількох етносів з точки зору філософії,
визначає особливу актуальність для перекладознавства, когнітивної
лінгвістики, етнолінгвістики, етнокультурології та соціолінгвістики, оскільки
для адекватного міжкультурного спілкування необхідно мати уявлення не
тільки про особливості буття етносу, мовою якого відбувається комунікація,
але і про ту концептосферу, яка знаходить своє вираження в лексико-
семантичній системі певної мови. Аналіз змістових компонентів мовної
свідомості представників різних лінгвокультурних спільнот дозволяє виявити
специфіку мовного побутування ментальних утворень, які вербалізуються в
різних культурах еквівалентними лексемами.
Метою дослідження є з’ясування мовних втілень і концептуальних
вимірів філософського дискурсу Ханни Арендт з точки зору особливостей їх
перекладу, його лінгвокультурних особливостей, а також аналіз
перекладацьких стратегій, прийомів і засобів при відтворення концептосфери
«ВЛАДА» різного ступеня спорідненості і типологічної близькості
європейськими мовами, які є виразниками відмінних політико-філософських
традицій, у перекладі.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено цілісний
теоретичний аналіз проблеми відтворення авторського оригінального тексту
філософського дискурсу в перекладі кількома мовами; у контексті
перекладознавчого дослідження розроблено модель опису та відтворення
соціально значимого, складного за структурно-змістовою організацією концепту,

5
що включає лексико-семантичний, культурологічний та експериментальний
аспекти, а також включає особливості їх відтворення цільовою мовою; уточнено
зміст поняття «концептосфера «ВЛАДА», «ментальна картина світу»,
«філософський символ», «лексико-семантичне поле» з точки зору
перекладознавства; доповнено змістовий компонент перекладацьких стратегій
для досягнення адекватності перекладу тексту філософського дискурсу;
подальшого розвитку дістали теоретичні та методичні положення щодо
перекладу текстів філософського дискурсу та відтворення концепту ВЛАДА
цільовими мовами.
У дослідженні були використані такі лінгвістично-перекладознавчі
методи і прийоми: індуктивний, дедуктивний, теоретичного моделювання, а
також лінгвістично-перекладознавчі методи і прийоми: структурно-
семантичний та дескриптивний методи, компонентний аналіз та
контекстуальний аналіз, методи зіставного лінгвостилістичного та
перекладознавчого аналізу, загальнонауковий метод моделювання, котрий
було використано для моделювання концептосфери «ВЛАДА» різними
мовами, а також такий метод лексико-семантичного дослідження у цілях
перекладу, як метод словникових дефініцій. Залучення цих методів
дозволило визначити та підтвердити виявлені тенденції перекладацьких
стратегій і тактик відтворення концептосфери «ВЛАДА» у перекладах
різними мовами. Це дало також змогу комплексно проаналізувати і
особливості перекладу відповідних текстів як мовно-семантичних втілень
феномену філософського дискурсу ХХ ст.
Концептуальні положення та висновки дисертації дають можливість
визначити особливості та розвиток принципів відтворення концептосфери
«ВЛАДА» у перекладах, що створює належне підґрунтя для аналізу
перекладу відповідних одиниць та дає змогу охарактеризувати особливості
мовного відтворення концепту ВЛАДА в філософському дискурсі.
Результати дослідження становлять внесок у вивчення засад перекладу

6
текстів філософського дискурсу, зокрема – у дослідження прийомів
перекладу мовних одиниць, що репрезентують концептосферу «ВЛАДА» в
творчості Х. Арендт.
Теоретична значимість пов'язана з подальшим осмисленням теорії
семантичного поля з точки зору перекладознавства: ЛСП моделюється з
урахуванням лексико-семантичних і граматичних параметрів як гетерогенна
структура, пронизана горизонтальними і вертикальними зв'язками. В основі
ЛСП – структура, що описує позамовну ситуацію взаємин суб'єкта та об'єкта
влади. Концептуальні положення та висновки дисертації дають можливість
визначити особливості та розвиток принципів відтворення концептосфери
«ВЛАДА» у перекладах, що створює належне підґрунтя для аналізу
перекладу відповідних одиниць та дає змогу охарактеризувати особливості
мовного відтворення концепту «ВЛАДА» в філософському дискурсі.
Результати дослідження становлять внесок у вивчення засад перекладу
текстів філософського дискурсу, зокрема – у дослідження прийомів
перекладу мовних одиниць, що репрезентують концептосферу «ВЛАДА» в
творчості Х. Арендт.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріали,
основні положення та висновки можуть бути використані у розробці
нормативних і спеціальних курсів із теорії та практики перекладу, фахового
перекладу, редагування перекладу, порівняльної стилістики української та
англійської мов, української та німецької мов, а також для підготовки
відповідних підручників та посібників. Дослідження може
використовуватися перекладачами-практиками для збагачення їхнього
арсеналу методів і прийомів перекладу філософських текстів, оскільки в
ньому описані стратегії і тактики, що їх можна застосовувати для здійснення
адекватного перекладу.
Нами визначено, що семантичний переклад полягає в якомога повній
передачі контекстуального значення елементів вихідного тексту в одиницях

7
мови перекладу. Процес семантичного перекладу філософського тексту являє
собою природну взаємодію двох стратегій: стратегію орієнтування на спосіб
вираження, що є прийнятий в мові, і стратегію оріентування на збереження
особливостей вихідної форми вираження.
Комунікативний спосіб перекладу полягає у виборі такого виду
передачі вихідної інформації, який дозволяє отримати перекладний текст з
адекватним вихідного впливом на реципієнта. Комунікативний переклад
враховує (програмує) прагматику одержувача; даний спосіб перекладу на
нашу думку є оптимальним для філософських текстів
На відміну від способу перекладу, метод перекладу є не об'єктивно
існуючої закономірністю, а створеною перекладачем цілеспрямованою
системою взаємозалежних прийомів, що враховує вид і способи перекладу
(метод смислового аналізу, метод трансформацій).
Для перекладу філософського тексту з числа факторів, що визначають
вибір стратегії перекладу, найбільше значення мають мета перекладу, тип
тексту, що перекладається і характер передбачуваного рецептора перекладу.
Універсальність і варіативність елементів перекладацької стратегії, її
гнучкість і ефективність дозволяють перекладачеві систематизувати відомі
йому перекладацькі рішення, не обмежуючи при цьому число нових рішень,
що є доречними саме для філософських текстів
Процес же відтворення концептосфери «ВЛАДА» філософського
дискурсу в перекладах в цілому слід розглядати як операцію рішення
проблем. Ухвалення того або іншого рішення перекладачем обумовлюється
характером вирішуваної проблеми, ступенем ризикованості того чи іншого
рішення та його вплив на сприйняття читачами, межею достатності пошуку
інформації (дослідження філософського напряму та думки автора),
залежністю наступних рішень від попередніх.
Будь-яка лексема філософського тексту може представляти явні чи
приховані перекладацькі проблеми, серед яких є типові, що мають відносно

8
стандартні рішення, і унікальні, оказіональні, авторські вербалізовані
концепти, що вимагають для свого відтворення зміни відомих прийомів або
пошуку абсолютно нових.
Під час перекладу філософських текстів Х. Арендт можна виділити два
основних типи перекладацьких проблем: 1) проблеми розуміння оригіналу;
2) проблеми передачі цільовою мовою. Стратегії перекладачів, відповідно,
варіюються в залежності від того, вирішуються проблеми розуміння або
проблеми передачі – це може бути стратегічно обумовлена форенізація чи
доместикація або ж спрощення тексту задля просвіти читача перекладу.
Аналіз можливостей відтворення саме концепту «power» у
досліджуваних лінгвокультурах доводить, що, з урахуванням того, що цей
концепт не має однозначної відповідності, відтворення його в перекладі
зачіпає не саму понятійну базу, а емотивні начала, актуалізовувані в мові
опосередковано. Через розбіжності концептуальних систем мов порушуються
внутрішні зв'язки між окремими смислами цього концепту, в результаті чого
емотивна лакуна його еквівалентів заповнюється або компенсується тим,
чого немає у вихідній культурі (так, наприклад, це негативні асоціації з
поняттям «влади», які з’являються в українськомовних та російськомовних
читачів).
Таким чином, вважаємо за доречне підкреслити, що за можливості
перекладач має добирати прямий відповідник ключовому концепту. Зокрема:
Power – Macht – влада – власть; Strength – Stärke – могутність – мощь;
Violence – Gewalt – насильство – насилие; Authority – Autorität – авторитет
– авторитет; Force – Kraft – сила – сила.У випадку часткової
еквівалентності перекладач має схилятися до генералізації чи конкретизації
для адекватного сприйняття перекладу читачами. І у випадку повної
відсутності репрезентантів цільовими мовами перекладач має
використовувати свій творчий потенціал, керуючись ідеєю закладеною
філософом та прагматикою філософської мови перекладу. Ключові слова: переклад, концептосфера «ВЛАДА», ментальна
картина світу, філософський символ, лексико-семантичне поле.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.