|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
28.07.2019 |
|
| Твір змінено: |
28.07.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Сюта Г. М. Цитата в українському поетичному тексті ХХ століття:
джерела, прагматика, рецепція. — Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук
зі спеціальності 10.02.01 — українська мова. — Інститут української мови
НАН України. — Київ, 2018.
Виконана дисертація — це комплексне дослідження феномену цитати
як мовно-писемного знака, що фіксує тяглість лінгвокультурних традицій в
українському поетичному тексті ХХ століття.
Уперше в українському мовознавстві запропоновано інтегративну
рецептивно-стилістичну концепцію вивчення поетичного тексту, в якій
ураховано когнітивно-психологічні й соціокультурні чинники його
створення та функціонування. Застосований інтегративний підхід поєднує
теоретико-методологічні засади лінгвопоетики, лінгвопрецедентності,
лінгвосинергетики, а також методи суміжних гуманітарних наук, об’єктом
вивчення у яких є текст (літературознавства, семіотики, феноменології,
рецептивної естетики та поетики тощо). Їх синтезування сформувало
розуміння активної природи твору, комунікативно-прагматичних умов його
розвитку як тексту, а також закцентувало креативну функцію читача, який
моделює зміст твору безпосередньо в процесі читання через власну
інтерпретацію, відповідно до рівня свого інтелектуального та емоційного
досвіду, глибини культурної пам’яті.
Визначено, що для лінгвістики основною одиницею вербалізації
мовно-культурної пам’яті є цитата. У поетичному тексті цитата функціонує
як мовно-писемний знак, що засвідчує історично сформований зв’язок мови
художньої літератури та української літературної мови, фіксує тяглість
лінгвокультурних традицій, акумулює, зберігає та ретранслює
інтелектуально-почуттєвий зміст прецедентних текстів і набуває статусу 3
мовно-естетичного знака, носія культурних знань. Потребою осмислення
названих епістемологічних статусів зумовлена актуальність дослідження.
Спростовано поширену думку про зв’язок явища цитатності лише з
новітньою (переважно постмодерною) культурою текстотворення.
Умотивовано іманентний характер цитатності як понадчасової,
універсальної властивості когнітивно-мовної діяльності людини, що пов’язана
з механізмами словесно-логічної, образної, емоційної, асоціативно-мовної
пам’яті.
Уточнено лінгвістичний зміст терміна цитата, аргументовано його
родовий статус у парадигмі номінацій “чужого слова” й одиниць реалізації
діалогічності в поетичному тексті. Схарактеризовано когнітивно-
прагматичні умови формування, реактуалізації та рецепції цитат.
У контексті з’ясування когнітивних механізмів і чинників упізнавання
цитати схарактеризовано графічні, лексичні та лексико-синтаксичні
метаоператори, що полегшують її ідентифікацію в лінійній структурі нового
авторського тексту.
Обґрунтовано і введено в науковий обіг поняття “цитатний тезаурус”.
Цим терміном означено сформований у процесі пізнання текстів культури,
зафіксований у свідомості мовців, апробований різностильовою,
різножанровою і різночасовою усною та писемною мовною практикою
корпус цитатних висловлень, надслівних образно-смислових єдностей як
вербальних акумуляторів знань про ці тексти.
Поглиблення знань про цитатний тезаурус забезпечили: а) опис джерел
його формування; б) характеристика чинників розвитку, збереження
стабільності чи спричинення змінності; в) систематизація одиниць, які
наповнюють ЦТ, простеження динаміки їхнього соціокультурного змісту й
оцінності.
Визначено, що наповнення цитатного тезаурусу, а також його
стабільність чи змінність пов’язані з такими соціокультурними чинниками:
а) актуалізація / периферизація в лінгвокультурному та інтелектуальному 4
обігові соціуму певних текстів, які стають прецедентними джерелами
цитатності; б) тип панівної ідеології, яка регулює цей обіг; в) загальний
культурно-освітній рівень мовців; г) мода, яка часто визначає суспільний
попит на твори; д) індивідуальні смаки й естетичні та ціннісні орієнтації
авторів і читачів.
Структурну типологію цитат створено за такими критеріями: тип і
спосіб контекстної експлікованості (цитата явна чи прихована; її
супроводжують чи не супроводжують текстові маркери цитатності); формат
відтворення (цитата точна, трансформована, семантична); позиція в
метатексті (цитата епітекстова чи внутрішньотекстова); мовно-структурний
рівень (цитата фоностилістична, словотвірна, лексична); належність до
прецедентного джерела (до якого тексту, дискурсу генетично належить
цитата); контекстне функціональне навантаження.
Здійснено жанрово-джерельну характеристику цитатних висловлень.
Установлено, що основні прецедентні площини, в які рефлексує культурна
пам’ять поетичної мови, це: а) Біблія, б) світова література, в) українська
література (фольклор, класична, сучасна), г) інтермедіальні сфери (пісенні,
кінематографічні, анімаційні, рекламні тексти, офіційно-ідеологічний
дискурс).
Систематизація інформації про актуальні для українського поетичного
тексту ХХ століття джерела цитатності дала змогу: а) опредметнити
лінгвокультурний розвиток української поетичної мови в тісному й
неперервному зв’язку з національною словесною традицією;
б) продемонструвати максимальну відкритість сучасного поетичного
мовомислення до різночасових і різножанрових пластів української і світової
культури; в) констатувати інтенсифікацію наповнення мови української
поезії ХХ ст. інтермедіальними цитатними одиницями.
Досліджено контекстну прагматику цитатних висловлень. Детально
схарактеризовано основні функції цитати у поетичному тексті: номінативну,
діалогізаційну, ідентифікаційну, композиційно-текстотвірну, змістотвірну 5
(у підтверджувальному й заперечному виявах), експресивно-оцінну та
ігрову. Виявлено неізоморфність поетичної функціональної моделі
цитатності та її функціональних моделей в інших жанрово-стильових
різновидах української літературної мови.
Узагальнено, що створена на підставі формально-структурних,
генетичних, функціонально-прагматичних критеріїв типологія цитат
забезпечує формулювання нових положень, які розвивають теорію цитатності
й становлять методологічне підґрунтя для дослідження цитатних висловлень
як одиниць загальномовного і стильових цитатних тезаурусів.
І загальномовний, і стильовий поетичний цитатні тезауруси — це
репрезентативні лінгвоінтелектуальні зрізи й різновиди етнокультури.
Дослідження змістово-оцінної динаміки цитатних міні-текстів, які
наповнюють ці тезауруси, — новий аспект вивчення історії літературної
мови та художнього стилю.
Відзначено евристичну цінність матеріалу, систематизованого в
покажчику “Цитата в українській поетичній мові ХХ століття: джерела і
тексти”: він фіксує інформацію про авторів, творчість яких є джерелом
активного цитування, і водночас унаочнює тексти поетів, для яких уживання
“чужих слів” стало ідіостильовою нормою.
Увага до історії літературної мови як до історії розвитку
лінгвокультури відкриває перспективу досліджень загальномовного і
стильових цитатних тезаурусів. Їхні складники — цитати є маркерами
історичного, цивілізаційного й соціально-культурного часу в мові.
Ключові слова: діалогічність, мовно-культурна пам’ять, цитатність,
цитата, “чуже слово”, цитатний тезаурус, поетичний текст, рецепція.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП……………………………………………………………………….... 20
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПОЕТИЧНОГО
ТЕКСТУ ЯК ФЕНОМЕНУ ЛІНГВОКУЛЬТУРИ
1.1. Художні тексти vs національна лінгвокультура…………...…
1.1.1. Художній стиль — чинник розвитку літературної
мови………………………………….…………………………..
1.1.2. Літературна норма і стильова художня норма…………
1.2. Лінгвоестетичний феномен текст у некласичних
мовознавчих парадигмах…………..………….………….…….
1.2.1. Текст як об’єкт пізнання в теорії рецептивної
естетики та поетики………………………………..…………..
1.2.2. Текст як об’єкт пізнання в теорії прецедентності…….
1.2.3. Текст як об’єкт пізнання в теорії лінгвосинергетики…
Висновки до Розділу 1………………………………………………...
31
31
39
47
47
65
76
86
Розділ 2. ЦИТАТА І ЦИТАТНИЙ ТЕЗАУРУС У ТЕОРІЇ
РЕЦЕПТИВНОЇ СТИЛІСТИКИ
2.1. Поняття цитата: сучасний зміст, диференційні
термінологічні кореляції………………………….……………
2.1.1. Термін цитата в сучасній лінгвостилістиці та
теорії тексту……..………………………………………………
2.1.2. Цитата в диференційних термінологічних
кореляціях……………………………………………………….
2.2. Лінгвокогнітивні параметри цитатності………..……………..
2.2.1. Лінгвокогнітивні механізми утворення й
реактуалізації цитати…………………………………………...
2.2.2. Цитатність vs діалогічність…………………………...
2.2.3. Лінгвокогнітивна природа цитації в контексті
проблеми запозичення і впливу. Цитування і плагіат………..
2.3. Впізнавання цитати. Текстові маркери цитатності………..….
2.4. Цитатний тезаурус у системі понять рецептивної стилістики
2.4.1. Обґрунтування й верифікація поняття цитатний
тезаурус…...…………...…….………………………………….
2.4.2. Джерела формування цитатного тезаурусу…………….
89
89
98
105
106
111
114
125
137
137
146
18
2.4.3. Стабільність і динамічність у розвитку цитатного
тезаурусу………………………………………………………..
Висновки до Розділу 2………………………………………………...
154
160
Розділ 3. СТРУКТУРНО-ТЕКСТОВІ ПАРАМЕТРИ ЦИТАТ В
УКРАЇНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ ХХ СТОЛІТТЯ
3.1. Критерії типологізації цитат…………………………………...
3.1.1. Критерій “експлікованість”……….….….………..……..
3.1.1.1. Експліковані цитати…………………………….
3.1.1.2. Імпліковані цитати……………………………...
3.1.2. Критерій “формат відтворення”…………….…………...
3.1.2.1. Точні цитати.........................................................
3.1.2.2. Трансформовані цитати.......................................
3.1.3. Критерій “мовно-структурний рівень”............................
3.1.3.1. Фоностилістичні цитати………………………..
3.1.3.2. Словотвірні цитати……………………………..
3.1.3.3. Лексичні цитати………………………………...
3.1.4. Критерій “мова відтворення”. Іншомовні одиниці в
цитатному поетичному тезаурусі……………………………….
3.1.4.1. Латинськомовні та грецькомовні цитати…….............
3.1.4.2. Англомовні цитати……….…….………………….…
3.1.4.3. Франкомовні, німецькомовні, польськомовні
цитати………………………………………………….
3.1.4.4. Російськомовні цитати……………...………………..
Висновки до Розділу 3………………………………………………...
163
165
166
173
176
177
182
192
193
199
202
207
207
213
215
217
222
Розділ 4. ПРЕЦЕДЕНТНІ ДЖЕРЕЛА ЦИТАТНОСТІ В
УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕТИЧНІЙ МОВІ ХХ СТОЛІТТЯ
4.1. Біблія як джерело цитатності.….………….………….………..
4.2. Тексти світової літератури як джерело цитатності.….……......
4.2.1. Цитати з античних текстів………….……….…………..
4.2.2. Цитати з текстів європейської літератури……………...
4.2.3. Цитати з текстів американської літератури…….………
4.2.4. Цитати з текстів російської літератури……….………...
4.3. Тексти національної літератури як джерело
цитатності………………………………….……………………
4.3.1. Цитати з фольклорних текстів…………………………..
4.3.2. Цитати з творів Тараса Шевченка..……………………...
225
244
247
250
258
260
269
269
281 19
4.4. Інтермедіальні сфери як джерела цитатності…..…….….……
4.4.1. Цитати з мови музичного мистецтва…………………….
4.4.2. Цитати з мови кінофільмів та анімаційних фільмів……
4.4.3. Цитати з мови реклами………………………………......
4.4.4. Цитати з офіційно-ідеологічного дискурсу...…………..
Висновки до Розділу 4………………………………………………..
318
321
325
327
328
333
Розділ 5. ФУНКЦІЇ ЦИТАТИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ
ТЕКСТІ ХХ СТОЛІТТЯ
5.1. Сучасні підходи до визначення функцій цитати в мові і в
тексті……………………………………………………………
5.2. Загальні та спеціальні функції цитати в українській
поетичній мові ХХ ст. …………………………………………
5.2.1. Номінативна функція цитати..……………..…................
5.2.2. Ідентифікаційна функція цитати………………………..
5.2.3. Діалогізаційна функція цитати………………………….
5.2.4. Композиційно-текстотвірна функція цитати…………...
5.2.5. Змістотвірна функція цитати……………………………
5.2.6. Експресивно-оцінна функція цитати…………………...
5.2.7. Ігрова функція цитати.…………..…………….………...
Висновки до Розділу 5………………………………………………...
337
344
345
349
355
359
366
379
384
388
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...… 391
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЇХ УМОВНИХ
ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………………………………….
397
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…..…………………………..... 403
ДОДАТОК А. Цитата в українській поетичній мові ХХ століття:
джерела і тексти………..………………….………..…………………..…….
441
Додаток Б. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………..
532
|
|
|
