Галина Салата » Науково-освітня діяльність професора Л.Д. Проскурякова (1858–1926 рр.) в контексті розвитку архітектури мостів (кінець ХІХ – перша чверть ХХ ст.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Науково-освітня діяльність професора Л.Д. Проскурякова (1858–1926 рр.) в контексті розвитку архітектури мостів (кінець ХІХ – перша чверть ХХ ст.)

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 12.10.2019
Твір змінено: 12.10.2019
Завантажити: pdf див. (8,5 МБ)
Опис: Салата Г.В. Науково-освітня діяльність професора Л.Д. Проскурякова
(1858–1926 рр.) в контексті розвитку архітектури мостів (кінець ХІХ – перша
чверть ХХ ст.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». – Національна наукова
сільськогосподарська бібліотека НААН, Київ, 2018.

Дисертаційна робота є комплексним науково-історичним дослідженням
життя та діяльності видатного вченого, педагога, мостобудівника
Лавра Дмитровича Проскурякова (1858–1926 рр.), у якому на основі
використання різнобічної бази джерел і новітніх методологічних підходів,
проаналізовано особливості науково-організаційних і методологічних засад
розвитку вітчизняної архітектури мостів, які сформувалися під впливом
суспільно-політичних і теоретико-методологічних факторів.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлена цивілізаційним,
науковим і громадським значенням постаті Л. Д. Проскурякова у залізничній
справі кінця ХІХ – першій чверті ХХ ст., відсутністю в історії науки і техніки
спеціального комплексного дослідження його наукової, освітньої,
організаційної та адміністративної діяльності, необхідністю відтворення
максимально об’єктивного життєпису вченого, аналізу його творчого
доробку. Висвітлено стан і форми наукового супроводу ведення залізничного
мостобудування та пошук нових способів його структурної побудови.
Розкрито специфіку моделювання її управлінських і координуючих функцій.
Лавр Дмитрович Проскуряков – професор, інженер, педагог, новатор у
галузі будівельної механіки, мостобудівник, послідовник Д.І. Журавського і
сучасник В.Г. Шухова, його учнями були вчені зі світовим ім’ям: Є.О. Патон,
І.П. Прокофьєв, М.М. Філоненко-Бородич, П.А. Веліхов, П.Я. Каменцев та
ін. У золотій скарбниці інженерної думки Л.Д. Проскурякова – інноваційні 3


проекти будівництва залізничних мостів, що вражають своєю архітектурною
естетикою, легкістю конструкцій на візуальному й практичному рівнях.
Л.Д. Проскуряков – педагог, який на власному прикладі і законах
дидактики впроваджував інновації у галузі будівельної механіки, на лекціях
студентам, у спілкуванні з колегами і однодумцями та був непересічною
особою в історії світової науки і техніки. Л.Д. Проскуряков перший у Європі
відмовився від проектування складних за конструкцією і розрахунками
решіткових мостових ферм. Л.Д. Проскуряков спроектував і розробив
параболічні й полігональні статично визначені мостові ферми з
шпренгельною решіткою, запропонував консольні й аркові ферми для
залізничних мостів.
Розглянута історіографічна література та джерельна база стосовно
життя та діяльності Л.Д. Проскурякова засвідчує, що з різних причин творча
спадщина вченого не була предметом системного і цілісного історико-
наукового дослідження, яке синтезувало б внесок ученого у розвиток світової
науки і культури. Історіографічна традиція зафіксована в монографіях,
статтях, біографічних нарисах. Нерідко вона носить характер
фрагментарності дослідження, епізодичності огляду найвідоміших праць
вченого, обмеженості у висвітленні його історичних поглядів, відтінок
невизначеності або розбіжності позицій щодо внеску Л.Д. Проскурякова у
розвиток світової транспортної науки.
Потребам глобальних соціально-економічних перетворень наших днів,
необхідності звуження недослідженого поля в історії національної науки, а
також відсутності фундаментальних історично-наукових досліджень, які
синтезовано відображали б роль Л.Д. Проскурякова у розвитку світової
транспортної науки, зумовлено вибір теми нашої дисертації.
Л.Д. Проскуряков ставив за мету вирішити такі проблеми: як
протистояти деформації мостових конструкцій, руйнуванню і виходу з ладу
цілих мостів, з якого матеріалу вони повинні споруджуватися, що нового
потрібно, щоб конструкції мостів були надійними і довговічними? Так, чи 4


інакше, усі ці питання вирішувалися у проектах Лавра Дмитровича. І що
важливо – він першим в Європі відмовився від багаторешіткових мостових
ферм, які були складними як за конструкціями, так і за розрахунками.
Л.Д. Проскуряков спроектував ферму з однією трикутною потужною
решіткою, яка забезпечувала точний розподіл зусиль в конструкції. Вони
припадали на неї від рухомого навантаження. Л.Д. Проскуряков використав
своє новаторство під час будівництва залізничного мосту через р. Сула в
Україні. Це був перший на території України залізничний металевий міст
консольної системи на Харківсько-Миколаївській залізниці. Фактично, його
перший проект в Україні започаткував новий напрям у мостобудуванні. Це
дозволило Л.Д. Проскурякову побудувати ще низку залізничних мостів.
Л.Д. Проскуряков – автор більше ста досконалих проектів мостів,
переважна частина яких втілена у життя. Ці мости будувалися на економічній
доцільності, естетизмі та архітектурній досконалості. Це були мости з
фермами нового типу – через р. Західний Буг, р. Сейм поблизу м. Конотоп,
через р. Дніпро біля м. Запоріжжя в Україні та мости через річки Нарва,
Волхов, Ока, Амур, Єнісей, Зея та ін. (Прибалтика та Росія). Інноваційні
методи розрахунку і теорія ліній впливу Л.Д. Проскурякова відразу стали
підставою перегляду методів розрахунку мостових ферм.
Науково-практична діяльність Л.Д. Проскурякова була спрямована на
створення ідеальної мостової споруди. Такими спорудами стали побудовані
за розрахунками потужні багатокілометрові мости через Єнісей і Амур.
Л.Д. Проскуряков при складанні проектів розробив як прийоми розрахунку,
так і деталі конструкцій. Єнісейський міст за своєю відносно малою вагою,
за своєю жорсткістю і раціональністю конструкції був визначений, як один з
найбільш вдалих рішень у створенні великих прогонів. Він приніс
Л.Д. Проскурякову світове визнання.
Грандіозний за своїми масштабами проект Сибірської залізниці зумовив
розробку і будівництво унікальних інженерних споруд і безліч архітектурних
об’єктів, які відносилися до обслуговування залізниці. Мости 5


Л.Д. Проскурякова на цій залізничній магістралі – унікальні інженерні
споруди. До таких відноситься і Амурський міст, який ще називали
«Амурським дивом».
Л.Д. Проскуряков став провідним проектувальником і конструктором
мостів через річки Сибіру. У 1896 р. проектуючи міст через річку Которосль,
професор Проскуряков розробив таблицю «моментів для потяга», тобто
визначив внутрішні зусилля в окремих ділянках мосту під час його
поступового руху.
Професор Л.Д. Проскуряков активно удосконалював ферми мостів.
Вважав, що ферма більш ефективна у своєму арковому вигляді і споруджує
декілька мостів на р. Москва, які виправдали усі розрахунки і сподівання.
Л.Д. Проскуряков здійснив серію випробувань матеріалів для виготовлення
ферм і визначив найбільш надійні. Л.Д. Проскуряков проектував мости
різних прогонів від 20 до 145 м, що стали називатися «проскуряковськими».
Вони були легкими і раціональними при сприйнятті навантаження. Ними
були перекриті сотні мостових прогонів як на вітчизняних, так і зарубіжних
залізницях.
До таких мостів відноситься також міст через р. Дніпро біля Кічкаса
(поблизу м. Олександрівська (тепер Запоріжжя), вище від електростанції
«Дніпрогес»), споруджений у 1904 р., згідно проекту Л.Д. Проскурякова.
Через міст здійснювалося залізничне сполучення між Донбасом і
Криворіжжям.
Понад 30 років своєї діяльності Л.Д. Проскуряков присвятив
педагогічному процесу. Власне й нині педагоги не оминають прізвище
Л.Д. Проскурякова у своїх педагогічних словниках, монографіях і, що
особливо, у підготовці наукових праць навчального характеру. Його творча
діяльність була пов’язана з Московським інженерним училищем. З його
відкриттям у 1896 р. Л.Д. Проскурякову запропонували зайняти посаду
помічника директора училища з навчальної роботи, завідувача кафедрою 6


будівельної механіки, згодом кафедри мостів, власне Механічної
лабораторії.
Професор Л.Д. Проскуряков вдало поєднував педагогічну, науково-
дослідницьку і виробничу, практичну діяльність, багато уваги приділяв
методиці викладання, підвищенню якості знань студентів. Його двотомний
підручник «Будівельна механіка» для підготовки інженерів-мостовиків
неодноразово перевидавався і кожне видання автор поновлював.
Л.Д. Проскуряков взяв за основну принцип д’Аламбера роботи системи
сил на віртуальних переміщеннях, поширене на пружні системи. І як її
наслідок, трактував теореми Бетті, Максвелла. Теореми Менабреа,
Кастільяно надають усій проблемі енергетичне обґрунтування – для лінійних
систем частинна похідна від потенційної енергії деформації по узагальненій
силі дорівнює відповідному цій силі узагальненому переміщенню. У
результаті, усі методи вирішення статично-невизначених завдань
випливають з вищеназваних теорем і на них ґрунтувалися праці
Л.Д. Проскурякова та ін.
Таким чином, принципова проблема була вирішена раз і назавжди, але
у найбільш загальному вигляді. Питання торкалося лише практичного
вирішення окремих задач на основі загальної теорії. Саме з цією обставиною
зіткнувся Л.Д. Проскуряков як з головною перешкодою при розв’язанні
проблеми. Якщо статично-невизначені ферми зазвичай мають не дуже
велику кількість зайвих стрижнів і відносно легко вирішуються приведенням
їх до статично-визначених, у свою чергу, вирішувалися кінематичним
способом, то статично-невизначені рами представляють для практики значну
проблему.
Л.Д. Проскуряков виділив три основні напрями для вирішення
означеної проблеми: застосування методів аналітичних, методів графічних,
або графоаналітичних, і методів механічних. Останні методи ґрунтувалися
на теоремі Максвелла про взаємність переміщень і вимагали спеціального і
чутливого обладнання, детальних маніпуляцій з цим обладнанням. Тому 7


вони не були поставлені у ряд з першими двома групами методів і чекали
подальших удосконалень.
Інженер Л.Д. Проскуряков чудово розумів значення проектування
мостів. І тому вже в перших своїх наукових працях зазначав, що у
будівельній механіці важливо вивчати принципи і методи розрахунку систем,
що деформуються, які складаються з брусів, стрижнів, «ниток», а також з
пластин і оболонок. Він наголошував, що будівельна механіка є базовою
дисципліною для вивчення спеціальних інженерних дисциплін. Що
завданням будівельної механіки є створення теоретичної бази для
безпосереднього розрахунку і проектування споруд, зокрема мостів.
Л.Д. Проскуряков слушно зазначав, що під час розробки методів
розрахунку в будівельній механіці використовуються основні принципи
фізики, теоретичної механіки та опору матеріалів. Метою розрахунків,
здійснюваних методами будівельної механіки, є визначення зусиль в
елементах споруди (згинаючих моментів, поперечних і поздовжніх сил) і
переміщень точок споруди (прогинів, зміщень, відхилень) від діючих на
споруду навантажень та інших зовнішніх впливів.
Л.Д. Проскуряков наголошував, що при вивченні будівельної механіки
ставиться мета – озброїти майбутнього інженера-будівельника знаннями
основних принципів і методів розрахунку будівельних конструкцій і споруд,
отримати вміння і навички вирішення завдань будівельної механіки і
підготувати його до проектування споруд.
Науково-технічна школа Л.Д. Проскурякова зобов’язана своїм
створенням та функціонуванням тим, що колектив, створений професором
мав високий авторитет у галузі мостобудування, а також будівельної
механіки загалом. Зокрема, великий науковий потенціал і значущість
отриманих результатів, висока наукова кваліфікація дослідників, їх здатність
вирішувати самостійно фундаментальні проблеми, а не повторювати те, що
вже в основному зробив їх вчитель. 8


Серед плеяди найбільш яскравих представників науково-технічної
школи Л.Д. Проскурякова необхідно виокремити і назвати І.П. Прокофьєва,
М.М. Філоненка-Бородича, П.Я. Каменцева, П.К. Худякова, П.А. Веліхова,
Є.О. Патона. Колектив науковців, об’єднаних Л.Д. Проскуряковим за всіма
ознаками є науково-технічною школою. Тематика її досліджень опиралася на
теоретичні і практичні досягнення попередників.
Л.Д. Проскуряков вбачав тісний зв’язок мостів з архітектурою міста,
коли цей зв’язок обрамлений зовнішнім фасадними ознаками, матеріалом,
деталями, або архітектурним стилем. Органічний композиційний зв’язок з
міською забудовою часто відсутній: забудова міста, площ і набережних
проектується без чіткого уявлення про дороги і транспортні будівлі, а їх
ставлять пізніше, коли вже неможливо змінити забудову.
Приклади новаторських проектів мостів показували Л.Д. Проскурякову,
що головною ціллю будівництва мостів стали економічність і строки
спорудження. Не зважаючи на те, що метал піддається руйнуванню від іржі,
а камінь довговічний, перевага віддається металу. Л.Д. Проскуряков зробив
свій вагомий внесок у розвиток світового мостобудування, у сфері
будівельного мистецтва – і як інженер, і як архітектор.
На історичних прикладах, дотримуючись хронологічного наступництва,
показано шлях, який пройшов Л.Д. Проскуряков у царині проектування та
будівництва різних мостів. Повсюди Л.Д. Проскуряков прагнув досягти
єдності доцільності і краси будь-якого мосту. У його мостах металеві
конструкції набули такої досконалості форм, що по праву стали символами
нової архітектури мостів ХХ ст. Візуальна легкість архітектурних форм
мостів Проскурякова була обумовлена просторовою роботою мостових
споруд (трикутних решіток, поясів, висотою ферм і міцністю з’єднань). Його
мости стали настільки виразними, що утвердили нову конструктивну логіку
архітектури. Л.Д. Проскуряков залишив нам не тільки велику наукову
спадщину у галузі залізничного транспорту, а й моральні та гуманістичні,
науково-культурні та громадянські традиції і цінності.

Ключові слова: історія науки й техніки, історія залізничного транспорту,
вітчизняне мостобудування, будівельна механіка, архітектура мостів,
науково-технічна школа, Л.Д. Проскуряков.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.