Олексій Пробийголова » Населення нижньої течії Сіверського Донця та Донецького кряжу у заключний період доби пізньої бронзи
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Населення нижньої течії Сіверського Донця та Донецького кряжу у заключний період доби пізньої бронзи

Праця
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 11.02.2018
Твір змінено: 11.02.2018
Завантажити: pdf див. (14,1 МБ)
Опис: Пробийголова О. С.
Населення нижньої течії Сіверського Донця та Донецького кряжу у
заключний період доби пізньої бронзи.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.04 – археологія. - Інститут археології НАН Україн. -
Київ, 2017.
Дисертація присвячена дослідженню пам’яток заключного етапу доби
бронзи в басейні Сіверського Донця та на Донецькому кряжі. Культурна
ідентифікація пам’яток регіону залишається дискусійною темою, що призвело
до їх включення до складу різних археологічних культур: білозерської, зрубної,
богуславсько-білозерської, іванівської, отрадненської. Невизначеність критеріїв
виокремлення пам’яток постзрубного часу та їх чіткого розмежування з
пам’ятками зрубної культурно-історичної спільності викликають необхідність
проведення дослідження з урахуванням нових джерел. Відбір останніх
відбувався за допомогою складання стратиграфічних колонок поселень на
підставі аналізу випадків прямої вертикальної стратиграфії. Отримані дані
дозволили чітко розмежувати горизонти поселень пізнього етапу бережнівсько-
маївської зрубної культури та фіналу доби бронзи.
В результаті опрацювання матеріалів з фондів археолого-етнографічного
музею ЛНУ імені Тараса Шевченка, фондів Луганського обласного
краєзнавчого музею, власних польових досліджень, аналізу опублікованих
пам’яток вдалося зібрати дані про 72 поселення та 21 поховання фіналу доби
бронзи. В роботі використані матеріали 47 поселень та 75 поховань
бережнівсько-маївської зрубної культури (далі БМЗК-2), 19 поховань
чорногорівської групи кіммерійської культури. Загальний обсяг задіяних
джерел становить 119 поселень та 115 поховань.
Поселення другого етапу бережнівсько-маївської зрубної культури
рівномірно розповсюджені по всій території нижньої течії Сіверського Донця
та Донецького кряжу. Інші результати дає картографування поселень
постзрубного горизонту. За складом керамічного комплексу намічається три
групи пам’яток: поселення з бондарихинською керамікою, змішані постзрубно-
бондарихинські та постзрубні поселення. Локалізовано межу розповсюдження
бондарихинської кераміки, яка входила до складу постзрубних (пост-БМЗК)
комплексів на Лівобережжі Сіверського Донця і в поодиноких випадках на
Правобережжі. Далі на південь в басейні р. Лугань та на Донецькому кряжі
бондарихинська кераміка відсутня. Поселення з постзрубним посудом
зустрічаються як на Правобережжі, так і на Лівобережжі, відносно рівномірно
зустрічаються на Донецькому кряжі.
Для поселень другого етапу БМЗК зафіксовано два типи планування:
кругове та вуличне. Планування поселень фіналу доби бронзи можна
охарактеризувати як рядове або вуличне. На обох етапах простежується два
типи домобудівництва: земляно-дерев’яне та кам’яне. Земляно-дерев’яне
будівництво розподіляється на однокамерні та двокамерні споруди з Г-
подібною формою плану. Кам’яні споруди поділяються на однокамерні,
багатокамерні та блоковані споруди. Простежується зберігання традицій
домобудівництва БМЗК у постзрубний час: двокамерні житла з Г-подібною
формою плану, блоковані кам’яні споруди (житлово-господарчі комплекси
степанівського типу). На фінальному етапі змінюється техніка кладки кам’яних
стін. Замість однорядної постелістої кладки з використанням орфостатних плит
частіше використовувалася трьохшарова двохлицьова постеліста кладка.
Змінюється функціональне призначення кладок – замість облицювальної
функції бортів котлованів землянок БМЗК-2 стіни споруд фіналу доби бронзи
виконували функцію опорних стін, розрахованих на вагу стріхи. Зменшується
глибина жител, верхні об’єми яких знаходилися вище рівня денної поверхні.
На матеріалах поселень здійснюється спостереження про спадкоємність
між носіями бережнівсько-маївської зрубної культури та населенням фіналу
доби бронзи. Система розташування поселень, організація їх внутрішнього
простору, традиції домобудування фіналу доби бронзи продовжують лінію
розвитку бережнівсько-маївської зрубної культури. Керамічний комплекс з
поселень фіналу доби бронзи басейну Сіверського Донця та Донецького кряжу
набуває специфічних рис, відмінних від бережнівсько-маївської зрубної
культури. З’являються нові форм и посуду, відбуваються зміни в орнаментації.
Серед кам’яних та металевих виробів з’являються предмети, які не були відомі
в попередні періоди: точила з жолобками або отворами для підвішування,
металеві ножі з паралельними лезами.
В роботі здійснюється спроба виокремлення поховань фінальної бронзи
басейну Сіверського Донця та Донецького кряжу, які мають чимало спільних
рис з похованнями попередньої бережнівсько-маївської зрубної культури:
традиція курганних поховань, часте розміщення поховань в центральній
частині насипу, східна орієнтація небіжчиків, зібганий стан на лівому або на
правому боці, керамічний посуд у складі поховального інвентарю. Зафіксовно
відмінності дозволяють розглядати постзрубний горизонт як окреме культурне
утворення зі специфічними ознаками поховального ритуалу та набором
поховального реманенту.
Стратиграфічні спостереження на поселеннях басейну Сіверського Донця
та Донецького кряжу дозволяють намітити два етапи (фінального періоду доби
бронзи регіону, які відрізняються один від одного традиціями домобудування
та керамічними комплексами. Для кожного з етапів характерні власні традиції
домобудівництва та керамічні комплекси. Хронологія першого етапу
укладається в межі XII-XI ст. до н.е., другий етап охоплює X ст. до н.е.
Ключові слова: фінал доби бронзи, бережнівсько-маївська зрубна
культура, поселення, стратиграфія.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.