Богдана Плющ » Прямий та непрямий переклад української художньої прози англійською, німецькою, іспанською та російською мовами
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Прямий та непрямий переклад української художньої прози англійською, німецькою, іспанською та російською мовами

Праця
Написано: 2016 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 19.05.2017
Твір змінено: 19.05.2017
Завантажити: pdf див. (1,4 МБ)
Опис: Мета дисертації: дослідити феномен бінарності перекладу української художньої прози такими європейськими мовами, як англійська, німецька та іспанська з позицій соціологічного, комплексно-наративного та пост-перекладознавчого підходів до перекладу, визначити можливості редукції цієї бінарності та дослідити такий її аспект як особливості опосередкованих цільових текстів та їхня відмінність від безпосередніх перекладів.

Для реалізації даної мети необхідно вирішити наступні завдання:
– дослідити кореляцію прямих та непрямих перекладів української художньої прози з відтворенням ідіостильових та національно-специфічних рис, притаманних їх оригіналам;
– встановити чинники, причини та імплікації непрямого перекладу, зокрема його вплив на формування іміджу української літератури закордоном;
– розмежувати та розглянути функціонування прямих перекладів творів українських письменників у діахронії, порівняти status quo української перекладної літератури ХІХ-ХХ ст. та сучасної української літератури;
– зіставний аналіз оригінальних та перекладних текстів, функціонування лексико-стилістичних домінант у кожному з них і розгляд закономірностей, особливостей та можливостей їхнього відтворення (використаних і не використаних
перекладачами);
– визначити адекватність прямих та непрямих перекладів з погляду відтворення лексико-стилістичних домінант як найважливіших складників ідіостилів письменників;
– визначити можливості редукції бінарності перекладу українського художнього слова, зважаючи на особливості західноєвропейської традиції перекладу;
– узагальнити результати аналізу теоретико-методологічних джерел та ілюстративних матеріалів з позицій соціологічного підходу (виокремлення ролі перекладача, встановлення його відповідальності), комплексно-наративного (аспекти ренарації, впливи фреймування, паратекстів тощо) та пост-перекладознавства (чинник периферійності або меншої поширеності української мови/ літератури та перспективи його подолання);
– запропонувати своє бачення можливих варіантів розвитку перекладацької справи у напрямі українсько-європейських культурних обмінів (література за посередництва перекладів) з урахуванням ситуації на міжнародному літературному ринку.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.