Руслан Орлов

Орлов Руслан Сергійович народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 30 вересня 1949 р. Батько, Орлов Сергій Петрович, з родини викладачів гімназії, за фахом геолог. Мати, Євченко Людмила Андріївна, з родини селян с. Ново-Олександрівка Сахновщанського району Харківської області, за фахом математик, фізик, працювала зав. лабораторією спектрального аналізу Інституту геохімії і фізики мінералів НАН України.
Р. Орлов закінчив у 1974 р. Київський Державний художній інститут, за фахом мистецтвознавець, археолог. З 1966 по 1977 р. працював в експедиціях і в штаті Інституту археології НАН України (з 1970 р.) на посадах техніка-реставратора, фотографа, лаборанта, художника, з 1977 р. — наукового співробітника, з 1978 р. очолює археологічні експедиції. Спеціалізувався на дослідженні середньовічного міста. Досліджував Білу Церкву — давньоруський Юр’їв (1978 1983 pp.), Новгород-Сіверський (1979 p.), Васильків давньоруський Василів (1984, 1994-1997 pp. ), Межиріч (1992 p.), Вишгород (1990 1996 pp.). В 1985-1989 pp. очолював (разом з Є. Максимовим) Київську обласну експедицію по Зводу пам'яток історії і культури.
Крім того, брав участь в охоронних роботах по берегах Київського водосховища (1966 1972 pp.), відкрив різночасові могильники і поселення на місці с. Козаровичі (1968 p.), досліджував античні і візантійські пам'ятки Керченського півострова (1969—1973 pp.), античної Тіри — середньовічного Білгорода-Дністровського (1973 p.), кургани з пам'ятками енеолітичного часу, доби бронзи і ранньозалізного віку (скіфські) та інших епох (1971—1977 pp.), городища й могильники слов'янської роменської культури (1977—1978 pp.), стоянки неандертальця мустьєрської епохи Ак-Кая в Криму (1974 p.), пам'ятки зарубинецької культури під Каневом (1970, 1972, 1974 pp.) тощо.
Надрукував близько 200 наукових праць, у тому числі з ранньослов'янської та середньовічної археології, прикладного мистецтва та архітектури Київської Русі. Тема дисертації — художня культура Київської Русі Х~ХІ ст. За результатами досліджень у Вишгороді Р. Орловим підготовлені (разом з Р. Терпіловським) збірник праць (до 1050-річчя згадки про Вишгород у літописі) і наукова монографія.