Іван Монолатій » Разом, але майже окремо: взаємодія етнополітичних акторів на західноукраїнських землях у 1867–1914 рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Разом, але майже окремо: взаємодія етнополітичних акторів на західноукраїнських землях у 1867–1914 рр.
Праця
|
|
|
| Написано: |
2010 року |
|
| Джерело: |
hurtom.com |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
22.12.2017 |
|
| Твір змінено: |
22.12.2017 |
|
| Завантажити: |
djvu
(16.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Книга І.С.Монолатія – це дослідження соціокультурного феномену міжетнічної взаємодії на західноукраїнських землях, ключової ролі етнонаціональних спільнот у формуванні міжетнічних стосунків у період політизації етнічностей. У монографії з’ясовується проблема взаємодії етнонацій (українців, поляків, євреїв, румунів, німців та інших), а їхній міжгруповий інтеракціонізм розглядається з нових методологічних позицій. Застосовуючи проблемний та проблемно-хронологічний підходи, автор вивчає взаємодію етнополітичних акторів етнічних спільнот, досліджує діалектику міжетнічних взаємин у параметрах їхніх суперечностей, конфліктів і пошуків компромісів у підавстрійських Галичині й на Буковині в 1867–1914 pp.
Книжка адресована політологам, історикам і студентам, що вивчають етнополітичні процеси. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Перелік умовних скорочень
Вступ
РОЗДІЛ 1. ІНТЕРАКЦІОНІЗМ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ У ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ
1.1. Осягнення інтеракціонізму в зарубіжному і вітчизняному суспільствознавстві
1.2. Історіографічні аспекти взаємодії «своїх» і «чужих» західноукраїнських земель на імперському просторі
1.3. Теоретико-методологічні дискурси взаємодії етнонаціональних спільнот у зарубіжній і вітчизняній етнополітологічній думці
РОЗДІЛ 2. ДИХОТОМІЯ «СВІЙ» – «ЧУЖИЙ»: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІРИ
2.1. Етнонаціональна та етносоціальна структура населення західноукраїнських земель
2.2. Функціональність дихотомії «свій» – «чужий»
РОЗДІЛ 3. ЕТНОПОЛІТИЧНА СФЕРА: СУБ’ЄКТИ І ТЕНДЕНЦІЇ
3.1. Політизація етнічностей: фактор інституціоналізації етнічних партій
3.2. Пріоритети етнонаціональної політики держави
3.3. Еволюція стратегій інтеракціонізму груп: фактор етнополітичної мобілізації
РОЗДІЛ 4. ВЗАЄМОДІЯ РІВНО- ТА РІЗНОСТАТУСНИХ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ: ОБ’ЄКТИВНІ ТА СУБ’ЄКТИВНІ ФАКТОРИ
4.1. Еволюції ідентидів: від релігійної до етнічної самоідентифікації
4.2. Артикулятори етнонаціоналізму: політичні інститути та етнополітична поведінка
4.3. Інтеграція підпорядкованих груп в етнополітичний організм
РОЗДІЛ 5. МІЖЕТНІЧНІ СУПЕРЕЧНОСТІ ТА КОНФЛІКТИ: КОНКУРЕНЦІЯ ЗА ДЕФІЦИТНІ РЕСУРСИ
5.1. Етнополітичні суперечності та конфлікти
5.2. Етносоціальні протистояння та конфлікти
5.3. Соціокультурні суперечності й конфлікти
РОЗДІЛ 6. МІЖЕТНІЧНІ КОМПРОМІСИ Й КОНСЕНСУСИ: ВАРІАТИВНІСТЬ КАТАЛІЗАТОРІВ І ШЛЯХІВ ДОСЯГНЕННЯ ПОРОЗУМІННЯ «СВОЇХ» І «ЧУЖИХ»
6.1. Нація-держава й етнічні меншини: пошук консенсусу
6.2. Етнічні меншини: об’єктивні й суб’єктивні виміри компромісу
РОЗДІЛ 7. КУЛЬТУРА ІНТЕРАКЦІОНІЗМУ «ІНШОСТЕЙ»: ВЗАЄМНІ ОЦІННІ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ПОЛІТИЧНІ ВИМІРИ
7.1. Сприйняття «іншості»: груповий та індивідуальний рівні
7.2. Політична культура міжетнічної взаємодії: фактор інтеліґенції
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
Перелік таблиць, діаграм і рисунків
Іменний покажчик
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
