|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
20.04.2019 |
|
| Твір змінено: |
20.04.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Магдич О.Р. Церква у суспільно-політичному житті Польщі другої
половини Х – на початку ХІІ ст. – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Київський національний університет
імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2018.
Церква у Польщі є основою не лише середньовічного суспільства, але і
сьогодні залишається однією з найважливіших суспільних інституцій. У другій
половині Х – початку ХІІ ст. відбувався процес утвердження християнства та
закладені початки інституціоналізації Церкви, які тривали паралельно з
державотворчими процесам. Тому вивчення цього періоду дає змогу краще
зрозуміти основи ментальності та державності поляків.
Історія католицької церкви у ранньосередньовічній Польській державі, за
висловом відомого польського історика Д.А. Сікорського, по суті ще залишається
terra incognita для дослідників. Незважаючи на те, що ця тема була однією з
наріжних для польської історіографії починаючи з XIX ст., це сформувало коло
проблем, які дискутуються (прийняття християнства, Гнєзненський з’їзд, конфлікт
1079 року, прийняття Гнєзненської булли). Тому сформувалась тенденційність в
польській історичній науці, інші теми обходять стороною. Разом з тим сучасна
медієвістика працює над вивчення ментальності, комплексному аналізі джерел,
розробляються нові методики роботи з джерелами. Тому «погляд зі сторони» дає
можливість комплексно підійти до проблем та розширити коло традиційних
питань, що ставляться до цього періоду. Одночасно дослідження польської
історіографії дає змогу порівняти новітні методології для української історичної
науки.
Актуальність також зумовлена специфікою джерельного матеріалу. Тільки у
наш час сформувалась методологія для належної критики джерел, що дає
можливість більш комплексно підійти до проблеми. Зокрема, вводяться нові типи
джерел, що раніше не використовувались при вивчення цієї теми, такі як житія
святих, археологічний та візуальний матеріал. 3
Мета роботи полягає у тому , дослідити місце католицької церкви у суспільстві
та державотворчих процесах на польських теренах у другій половині Х-початку ХІІ
ст.
Джерельна база даної проблеми представлена переважно писемними
джерелами, як власне польського так й іноземного походження, які класифікуються
як наративні та документальні. Домінуючими є наративні тексти, які поділені на
такі типи: хроніки, аннали, життєписи святих, епістолярії та повідомлення
мандрівників. Основними джерелами є наративні тексти, написані на польських
землх, зокрема «Хроніка діяннь князів польських» Галал Аноніма, Historia Polonica
краківського єпископа Вінцента Кадлубек. Важливим джерелом для
дисертаційного дослідження слугувала анонімна Великопольська Хроніка, праця
Яна Длугоша Аннали та хроніки славного королівства Польщі та давні польські
рочніки. Серед останніх найдавнішим, що зберігся до нашого часу, вважається
Свентокшиський рочнік давній. Цінними є наративні тексти, створені у німецьких
землях, а також нечисленний актові та епістолярні джерела. Важливим є
використання археологічних та візуальних джерел, одним з найважливіших з яких
є Гнєзненські врата.
Дослідження історії церкви польських землях розпочалося ще у середині XIX
cт. У цей час дослідник дотримувалися хронологічного підходу у вивченні історії
церкви, аспектів формування її структури та історії церковного права. Активно
проводиться дослідження джерельної бази проблеми, зокрема наративних текстів.
Тут варто відзначити праці О. Бальцера, В. Абрахама. Ці тенденції продовжувалися
і у історіографії міжвоєнного періоду.
Дослідження історії, незважаючи на цензуру та ідеологічні обмеження,
тривали у часи комуністичного режиму в Польщі. Саме тоді дослідники вперше
звертають увагу на проблеми ментальності та уявлення середньовічної людини про
церкву. Кінець XX – початок XXI ст. позначився небувалим розвитком польської
історичної науки. Тепер дослідники зосереджуються на вивченні ментальності
середньовічного польського суспільства, уявлень про політичну владу, місце 4
різних інституцій у житті, ритуалах, дослідженні культури, вивченні моделей
поведінки. Тут варто відзначити праці Д.А. Сікорського, Й. Добоча, Р. Міхаловскі.
Визначено, що прийняття польським князем Мєшком І християнства було
засобом пошуку нового «небесного покровителя», який може забезпечити
польському князю стабільність у державі, військові успіхи та нові території. Також
доведено, що князя цікавила християнська сакралізація правителя, християнське
бачення влади, коли усяка влада трактується як божественна. Значну роль відіграла
ментальність тогочасних жителів, зокрема князя, який вважав, що зміна віри та
покровителів дозволить йому добитися успіху. Це було актуально для нього після
поразок, яких він зазнав на початку 60-х рр. Х ст.
Простежено етапи отримання польським церковними структурами
самостійного статусу. Робота над цим тривала з самого моменту прийняття
християнства. Однією з основних причин боротьби за незалежність церкви було
прагнення відділитися від німецьких церковних структур, які розглядали
залежність Польської церкви не лише у релігійному контексті, але і як засіб
політичного впливу на ранньосередньовічну Польську державу. Важливу роль у
цьому процесі відіграв св. Войцєх-Адальберт. Спочатку було створено Познанське
єпископство, у 1000 році на Гнєзненському з’їзді було засновано Гнєзненське
архієпископство. Процес отримання Польською церквою самостійного статусу
завершився у 1136 році укладенням булли Ex commisio nobis a Deo.
Основна увага у роботі приділена системі відносин між католицької церквою
та державною владою в контексті державотворчих процесів та
внутрішньополітичного життя, зокрема автор стверджує, що в основі
взаємовідносин князівської влади та католицької церкви лежав принцип
неконфліктності та поваги. Влада та церква бачили один в одному рівні за статусом
та значенням інституції, без співпраці між якими не вдасться забезпечити
внутрішню стабільність та управляти країною за християнськими канонами.
Обидві ці структури потребували один одного. 5
Здійснено перегляд обставин конфлікту 1078-1079 рр. між церквою та владою,
між князем Болеславом ІІ та краківським єпископом Станіславом проаналізовано
причини та вплив даної події на внутрішнє життя Польщі у другій половині XI ст.
Доведено, що в його основі були політичні, релігійні та особистісні проблеми,
зокрема протиріччя між двома політичними тенденціями: єдиновладною та
патримоніальною. Результатом став масовий антикнязівський виступ, який привів
до державного перевороту. Основою виступу були ті, кого джерел називають
називає знатні люди (proceres). Болеслав ІІ втратив трон і був змушений втікати з
Польщі.
Проведено аналіз суспільно-політичної діяльності церкви у Польщі у XI –
першій третині XII ст. Окремий акцент зроблено на фундаційній та меценатській
діяльності, як засобі суспільної діяльності у ранньосередньовічній Польщі та
інструменті співпраці між державою та церквою. Так для польських правителів
фундація виступала засобом забезпечення внутрішньополітичної стабільності
після подолання кризових ситуацій (зокрема після язичницького повстання 1037-
1039 рр. та конфлікту 1078-1079 рр.). Фундаційна політика переслідувала декілька
завдань, зокрема сформувати образ християнського доброчесного правителя, який
піклується про своїх підданих і, зокрема, про церкву; міцнити взаємовідносини між
державною владою та церквою заради стабільності внутрішнього
життя, християнізувати новоприєднані до Польщі території та зміцнити на них
владу польських правителів, та впливати на відносини з Імперією та Римом.
У ході дослідження запропоновано нові трактування місіонерської діяльності
католицької церкви на польських теренах, зокрема місіонерству, як засобу
розширення Pax Christiania. Це витікало з самої сутності місіонерства, оскільки
пастир обов’язково повинен навертати нехристиян до праведної віри, щоб
врятувати . Також така діяльність дозволяла розширювати території П’ястівської
держави та посилювати політичний вплив Польщі у Центральній Європі та
балтійських землях. Це призвело до того, що місіонерство поступово стає частиною
ідеології як польських правителів так і польської церкви.
Простежено процеси інституціоналізації церковних структур на польських
землях у ранньоп’ястівський період. Проаналізовано процес формування
адміністративної структури Польської церкви, який відбувався відповідно до
потреб новоутвореної Польської держави. Структура Польської церкви
розвивалася через різні етапи: від створення перших місійних єпископств у кінці X
ст. через повне знищення під повстання 1037-1039 рр. до планомірної розбудов и
адміністративної системи. Католицька церква на польських землях складалась із
Гнєзненського архієпископства та 5 єпископств.
Ключові слова: Польща, католицька церква, Пясти, християнізація,
архієпископство, Гнєзно, Польська церква, фундація, князь, місія. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………………..13
Розділ І.Джерельна база та історіографія дослідження…………………..….…19
1.1. Джерельна база дослідження……………………….…………………………...19
1.2. Історіографія ………….……………………………………………….………....42
Розділ ІІ. Становлення католицької церкви у Польщі та формування її
організаційних засад………………………………………...…………….…...........72
2.1. Прийняття християнства в Польщі …………………………………………..…72
2.2. Формування церковної організації. Гнєзненський з’їзд…………………….....85
2.3.Гнєзненська булла. Утвердження самостійності польської
церкви………………………………………………………….………………………94
Розділ ІІІ. Відносини між королівською владою та католицькою церквою в
Давньопольській державі…………………………………………………………105
3.1. Загострення суспільно-політичної ситуації у Польщі у 20-40 роках ХІ
ст……………………………………………………………………………………...105
3.2. Політика Казимира І Відновителя та Болеслава ІІ Щедрого стосовно
церкви………………………………………………………………………….……..118
3.3.Конфлікт між князівською владою та церквою кінця 70-х років XI ст………128
3.4. Влада та церква за правління Владислава І Германа та Болеслава ІІІ
Кривоустого…………………………………………………………………….……140
Розділ ІV. Суспільно-політична та правова діяльність церкви у Польщі у XI –
першій третині XII ст…………………………………………………………..…..158
4.1. Фундаційна та меценатська діяльність польських правителів………….……158
4.2.Проблема інституціоналізації структури католицької церкви в
Польщі……………………………………………………………………….….……173
4.3. Місіонерська діяльність католицької церкви на польських землях…….……184
ВИСНОВКИ ................................................................................................................ 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ .................................. 205
ДОДАТОК А…………………………………………………………………...…….232
|
|
|
