Ігор Левчук » Місця позбавлення волі Волинської губернії (кінець ХVІІІ ст. – початок ХХ ст.): історико-правове дослідження
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Місця позбавлення волі Волинської губернії (кінець ХVІІІ ст. – початок ХХ ст.): історико-правове дослідження

Праця
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 25.01.2018
Твір змінено: 25.01.2018
Завантажити: pdf див. (1,7 МБ)
Опис: 2
АНОТАЦІЯ

Левчук І. О. Місця позбавлення волі Волинської губернії (кінець XVIII ст. –
початок XX ст.): історико-правове дослідження. – Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 12.00.01 «Теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень» (081 – Право). – Східноєвропейський
національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2017.
У дисертаційній праці здійснено першу в сучасній юридичній науці спробу
дослідження питання організації та функціонування місць позбавлення волі у
Волинській губернії Російської імперії з кінця XVIII століття аж до початку XX
століття, що поглиблює розуміння усіх аспектів еволюції пенітенціарної системи
Російської імперії в цілому.
В ході дослідження охарактеризовано історіографію проблеми та джерельну
базу дослідження; розглянуто інститут позбавлення волі як вид кримінального
покарання у дореформений період; досліджено правові аспекти виконання
кримінального покарання у вигляді позбавлення волі у пореформений період;
охарактеризовано нормативно-правове забезпечення функціонування місць
позбавлення волі на території Волинської губернії; досліджено органи управління
місцями позбавлення волі у Волинській губернії; розглянуто систему місць
позбавлення волі на території Волинської губернії; а також сформулювано
теоретичні положення, висновки і пропозиції щодо використання історико-правового
досвіду функціонування місць позбавлення волі у Волинській губернії в окреслений
період.
Питанням функціонування пенітенціарних установ Російської імперії
присвячені праці З. А. Астемірова, Ф. Х. Ахмадеєва, С. С. Баршева,
О. В. Борисова, О. М. Бортнікової, Л. І. Бєляєвої, Т. У. Воробейкова,
С. Л. Гайдука, М. М. Галкіна-Враського, Д. К. Гальберга, М. М. Гернета,
О. Г. Горегляда, М. Г. Дєткова, Д. А. Дриля, А. Б. Дубровіна, А. М. Зорікова, 3
П. Д. Калмикова, Б. В. Кіндюка, О. Ф. Кістяківського, О. Г. Колба,
П. Л. Кропоткіна, О. П. Куніцина, О. С. Лохвицького, М. С. Мордвинова,
Р. С. Мулукаєва, В. В. Набокова, В. М. Нікітіна, В. М. Пальченкової,
А. А. Піонтковського, О. Б. Пташинського, В. Н. Прусса, В. В. Россіхіна, О. В.
Сокальської, В. О. Соллогуба, О. М. Стремоухова, В. М. Татищева, І. В. Упорова,
Б. С. Утевського, Г. С. Фельдштейна, М. Д Шаргородського, М. М. Щербатова,
Д. В. Ягунова, М. М. Ядринцева, І. С. Яковець, О. Н. Ярмиша, М. М. Яцишина та
інших.
Процес становлення та еволюціонування місць позбавлення волі в
Російській імперії умовно розділено на дореформений та пореформений періоди.
Дореформений період характеризується відсутністю єдиного нормативно-
правового акту, в якому б закріплювалось законодавче визначення покарань та їх
різновидів, а також відсутністю єдиної узгодженої системи органів виконання
кримінальних покарань та органів управління системою виконання покарань.
Встановлено, що пореформений період розпочинається із моменту створення
Головного тюремного управління у 1879 році як центрального управлінського органу
пенітенціарної системи в Російській імперії та тюремних інспекцій як місцевих
управлінських органів, підзвітних Головному тюремному управлінню. Даний період
характеризується намаганням імперської влади впорядкувати систему управління
тюрмами імперії. Протягом пореформеного періоду спостерігаються спроби
покращення умов утримання арештантів, зокрема, реконструкція занедбаних
тюремних будівель та побудова нових. При цьому державного фінансування
катастрофічно не вистачало. Внаслідок переповнення тюремних закладів утримувати
в’язнів окремо за статтю та видом вчинених злочинів майже не вдавалось. Однак,
спостерігались й певні позитивні зрушення у тюремній політиці самодержавства,
зокрема, держава уже не використовувала арештантів в економічних цілях та з метою
колонізації.
Проаналізовано законодавство, яке регулювало питання функціонування місць
позбавлення волі в Російській імперії, а також систему органів управління місцями
позбавлення волі Волинської губернії. Встановлено, що система була розгалуженою та громіздкою. Разом з тим, в ході тюремної реформи була здійснена спроба створення
вертикалі управління пенітенціарними установами в Російській імперії, хоча
централізувати управління тюремною системою остаточно не вдалося. В той же
час безсумнівним успіхом реформи можна вважати, на наш погляд, нормативну
врегульованість управлінських питань.
Досліджено систему в’язниць на території Волинської губернії. Її
утворювали 13 тюрем, з яких 1 губернська в Житомирі, 1 етапна в Радзивилові та
11 повітових у Луцьку, Рівному, Острозі, Новоград-Волинську, Володимир-
Волинську, Заславі, Дубно, Ковелі, Старокостянтинові, Кременці, Овручі.
Ключові слова: місця позбавлення волі, тюрми Волинської губернії,
Товариство піклувальне про тюрми, Головне тюремне управління, тюремна
реформа, Волинська тюремна інспекція, Волинський губернський комітет
піклувальний про тюрми, тюремне відділення Волинського губернського
правління, арештанти, начальник тюрми, молодші та старші тюремні наглядачі.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.