Віктор Квітковський » Будівельна справа салтівського лісостепового населення в басейні Сіверського Дінця кінця І тис. н.е.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Будівельна справа салтівського лісостепового населення в басейні Сіверського Дінця кінця І тис. н.е.

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Твір додано: 07.03.2019
Твір змінено: 07.03.2019
Завантажити: pdf див. (24,8 МБ)
Опис: Квітковський В.І. Будівельна справа салтівського лісостепового
населення в басейні Сіверського Дінця кінця І тис. н. е. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04 – археологія. – Інститут
археології НАН України, Київ, 2018.

Дисертація присвячена комплексному вивченню будівельної справи
салтівського населення в лісостеповій течії Сіверського Дінця.
Наукова новизна полягає в тому, що в ній уперше:
- предметно окреслений сучасний стан джерельної бази та історії
накопичення знань з обраної теми;
- проаналізовано природно-кліматичні умови досліджуваного регіону з
метою з’ясування доступних будівельних матеріалів та можливості їх
використання при спорудженні житлових, ремісничих та господарських
будівель окресленого регіону;
- охарактеризовано знаряддя праці, які могли використовуватися
салтівськими будівельниками в лісостеповому басейні Сіверського Дінця;
- систематизовано інформацію про всі залишки жител, ремісничих та
господарських споруд культури досліджуваної території за показниками їх
котлованів, конструктивними особливостями стін та даху, особливостями їх
внутрішнього влаштування;
- проаналізовано та створено типологію всієї сукупності опалювальних
пристроїв в житлах за їх конструкцією та місцем розташування в будівлі,
виділено два підтипи печей-кам’янок;
- охарактеризовані археологічно зафіксовані елементи внутрішнього
улаштування котлованів жител, що використовувалися мешканцями;
- досліджено питання устрою стін та даху салтівських будівель, і в
залежності від цього подано можливі варіанти їх реконструкції; 3

- створено класифікацію салтівських жител лісостепового
сіверськодонецького басейну з прив’язкою до певних етнокультурних традицій;
- охарактеризовані та систематизовані ремісничі та господарські споруди.
Практичне значення роботи полягає в розширенні сучасних наукових
знань про будівельну практику салтівського лісостепового населення в басейні
Сіверського Дінця. Результати дослідження можуть бути використані під час
написання узагальнюючих наукових робіт, підручників з археології, давньої
історії України та Східної Європи, а також при викладанні нормативних
і спеціальних курсів у закладах вищої освіти, створенні музейних експозицій
(діорам, моделей, натурних реконструкцій), у науково-просвітницькій та
пам’яткоохоронній діяльності.
Джерела, що висвітлюють будівельну справу салтівського населення
лісостепу, поділяються на дві нерівнозначні групи: писемні та археологічні.
Суттєвим доповненням до останніх є етнографічні дані. Основним джерелом
для вивчення салтівського будівництва є здобуті під час розкопок рештки
житлових, ремісничих та господарських будівель і ям. Їх на 15 поселенських
пам'ятках салтівської культури лісостепового басейну р. Сіверський Донець
виявлено 686. Звітна та польова документація експедицій зберігається в
наукових архівах різних установ. Певним доповненням до цього масиву
матеріалів є публікації, що належать переважною більшістю авторам розкопок
пам’яток у другій половині ХХ ст. – початку ХХІ ст. Комплексність
пропонованого дослідження також спонукала до залучення картографічних
джерел та відомостей етнографічних джерел народів Кавказу, кочовиків і
слов’ян.
Будівельна справа носіїв салтівсько-маяцької культури розглядалася
дослідниками переважно в узагальнюючих монографіях, на основі аналізу
житлових та господарських споруд окремих пам’яток. Більш детально,
порівняно з іншими будівельними залишками, досліджувалися житлові будівлі,
меншою мірою – господарські, ремісничі споруди та ями. Одиничні праці,
спеціально присвячені домобудівництву лісостепових пам’яток салтівської 4

культури, базувалися на обмеженій кількості джерел. Це, у свою чергу,
спричинило формування тематично диференційованої історіографії. Тому було
зібрано та систематизовано історіографію порушеної теми.
Історію археологічних досліджень салтівських будівельних споруд було
розпочато на початку ХХ ст. В.О. Бабенком. Протягом ХХ ст. розкопки
поселень очолювалися С.А. Семеновим-Зусером, Ю.В. Кухаренком,
І.П. Костюченком, Д.Т. Березовцем, С.О. Плетньовою, А.Т. Брайчевською,
А.М. Шовкопляс, В.К. Міхеєвим, Б.А. Шрамком, Ю.В. Буйновим,
А.В. Кригановим, А.Г. Николаєнком, Г.Є. Афанасьєвим. На сучасному етапі
дослідження поселень проводились експедиціями під керівництвом
В.В. Колоди, В.С. Аксьонова, Г.Є. Свистуна та В.І. Квітковського.
Застосовані в роботі методи дали змогу дослідити особливості цивільного
будівництва салтівського населення в лісостеповому басейні Сіверського
Дінця.
Аналіз природно-географічних умов дозволив з’ясувати, що в
лісостеповій зоні басейну Сіверського Дінця у достатній кількості були наявні
основні будівельні матеріали, які використовувалися давніми будівельниками:
дерево, глина, каміння. Основним будівельним матеріалом було дерево.
Вивчення будівельних інструментів, знайдених на салтівських пам’ятках
регіону, дозволяє стверджувати про значний рівень розвитку теслярської та
столярської справи. Інструменти, що використовувалися в будівництві,
розподіляються на знаряддя для земляних робіт та деревообробні (теслярські та
столярські).
Житлові будівлі, вивчені на досліджуваній території, за рівнем
заглибленості поділяються на 3 групи: наземні, заглиблені в ґрунт;
напівназемні. До заглиблених жител належить абсолютна більшість
досліджених салтівських жител на всіх пам’ятках лісостепової зони
Сіверського Дінця. Окрему невелику групу утворюють напівназемні будівлі.
Вони викопані в крутих схилах, а тому мають велику різницю заглибленості
різних частин котловану. За формою котловани жител лісостепових пам’яток 5

Сіверського Дінця поділяються на круглопланові (круглі, овальні та наближені
до них); квадратні, рівнобічні; прямокутні (трапецієподібні). Найбільш
поширеною формою котлованів жител була прямокутна. Житла такої форми є
панівними і присутні на всіх пам’ятках. Конструкцію входу в котловани жител
вдалося прослідкувати в третині досліджених споруд. Вони були представлені
нішами-сходинками за межами котловану, коридорами, сходинками в межах
котловану та округленнями кутів котловану.
На салтівських пам’ятках лісостепового басейну Сіверського Дінця
розміри котлованів жител коливаються від 3 м 2 до 42 м 2 . Усі котловани жител за
розмірами поділяються на малі (до 12 м 2 ), середні (12-20 м 2 ), великі (від 20 м 2
).
Розглянуті опалювальні пристрої виявлені в житлах розподіляються на
вогнища (65%), каміни (2%) та печі (33%). Вогнища поділяються на типи: 1 –
відкриті вогнища, які розташовані на рівні підлоги або незначно заглиблені в
неї; 2 – заглиблені (опущені в яму) вогнища; 3 – вогнища, що зведені вище
рівня підлоги – на останцях. Найчастіше зустрічається округла або овальна
форма вогнищ. Розміри вогнищ у середньому коливаються від 50 до 100 см у
діаметрі.
Печі у залежності від матеріалу, із якого вони створені, поділяються на
печі-кам'янки, глиняні та комбіновані (з каменю та глини). Більшість
становлять печі з каменю (72% від усіх печей), які у свою чергу, розділяються
на два типи: 1 – склепінчасті печі, що створені із рваного каміння різного
розміру; 2 – печі, зведені з великих кам’яних блоків. Інформації про каміни,
яких було виявлено лише 3, недостатньо для створення якоїсь типології.
До елементів внутрішнього влаштування житла також належать: підлога,
господарські ями, полички, лежанки, ніші, залишки та сліди хатнього начиння.
В одному випадку можна припускати існування дерев’яної підлоги.
Господарські ями в житлах розподіляються на 3 типи: припічні, для збереження
припасів, ями загального побутового призначення. Переважна більшість
господарських ям пов'язані із житлами квадратної та прямокутної форм. 6

Поширеними елементами інтер’єру були ніші й полиці, внутрішні перегородки,
рухомі деталі інтер’єру.
Отримані дані дозволили відтворити процес домобудівництва від
моменту закладання будівлі до побудови споруди та розібрати дискусійні
питання щодо конструкції стін та даху салтівських жител. На етапі вибору
місця та закладання житла могли проводитися обряди, пов’язані із
жертвоприношеннями. Земляні роботи в ході спорудження житла зводилися до
створення основної заглибленої частини, яка розміщувалася нижче рівня
промерзання ґрунту. Основні дії, пов’язані з формуванням зовнішнього та
внутрішнього вигляду житла, пов’язувалися з теслярськими роботами,
головним етапом яких було зведення стін та даху.
Салтівські житлові споруди розподіляються на два конструктивні типи,
відповідно до наявності чи відсутності стовпових ямок: каркасно-стовпові
(каркасно-плотові) та безстовпові. Окрім того, могли споруджуватися
комбіновані стіни. У частині будівель стіни могли виступати за межі
заглиблених частин, на що вказує ціла низка факторів: фіксація стін поруч із
котлованом; винесення опалювального пристрою за межі котловану в ніші або
влаштування його на верхньому краї котловану; опалювальний пристрій, що
впритул примикає до його материкових стін; розташування господарської ями
або поглибленого входу в кутку; господарські ями, що виходять за межі
котловану; система залягання знахідок.
Конструкція даху салтівських споруд установлюється вкрай гіпотетично.
Археологічними свідченнями двосхилого даху «на сохах» можна вважати ямки
від стовпів великого діаметру біля протилежних стін котловану. Залишки від
потужного центрального стовпа можуть вказувати на застосування шатрового
даху. За відсутності стовпів конструкцію даху можна передбачати лише
гіпотетично, спираючись на дані етнографії.
Досліджені ремісничі споруди представлені як самостійними будівлями,
так і такими, що суміщали функцію житла й майстерні. Вони характеризуються
залишками або слідами ремісничих конструкцій: горнів, ямок для встановлення 7

гончарного кругу або інших застосувань. Господарські будівлі за своїм
функціональним призначенням розподіляються на хліви, літні кухні, для
збереження припасів, льохи, приміщення загального господарсько-побутового
призначення.
Господарські ями, виявлені на поселеннях, як і господарські будівлі,
розподіляються в залежності від своїх функцій на 3 групи: для збереження
припасів, льохи, загального призначення.

Ключові слова: житла, господарська споруда, лісостеп, будівництво,
поселення, салтівсько-маяцька культура, вогнище, піч, стіни, дах, традиції.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.