Василь Кудрик » Життя Йосафата Кунцевича
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Життя Йосафата Кунцевича

Нарис
Написано: 1948 року
Джерело: diasporiana.org.ua (djvu)
Розділ: Релігія
Твір додано: 05.06.2019
Твір змінено: 07.06.2019
Завантажити: djvu (1,1 МБ)
Опис: Матеріял, що входить в цю книжку, — це відбитка статтів, які друкувалися в „Вістнику” на протязі майже двох років (1945-1946). Вони були викликані до великої міри статтями в мондерськім ,,Світлі”, органі Василіян, в яких життя й діяльність Йосафата Кунцевича були представлені в однобічнім, католицькім світлі.
Беручи під увагу, що ,,Світло”, пищучи про Йосафата, писало також про Православну Церкву й православних українців, „Вістник” вважав за потрібне висвітлити життя й діяльність Кунцевича також з православного та загально українського погляду. Згідно з цим у „Вістнику” появився ряд статтів, які тепер становлять зміст цеї книжки.
Коли звести до вузких висновків те, що доси розбиралося, то вийде таке:
Кунцевич був вихованком поляків і для них працював.
Його оголошено святим на бажання Польщі і проголошено польським святим і спеціяльним заступником Польщі.
Унію поляки приготовляли і заводили на спілку з Римом. Вона мала бути містком, по якім українці мали піти до костела і спольщитися.
Уніятська (гр. кат.) Церква, це вдійсности Українська Православна Церква, яку поляки насильством привязали до Риму.
Унією поляки розбивали, українську силу, щоби мати матеріял для збільшення своєї сили.
Католицька політика завсігди дбала, щоби держати українців в темноті, безсилю, безрадности і пониженню.
Балачка, що уніятська Церква стала „національною українською”, це перекручування дійсности. Католицизм є проти національних Церкові. А коли уніятська Церква прибрала український вигляд, то завдяки обставинам, які увільнили її від безпосередної опіки католицизму, а також під примусом тої
української свідомости, що виросла поза контролею і на перекір католицизмови.
... Провід греко-кат. Церкви (уніятської) належить до іншого світа, чужоїго, а то й ворожого
українському народові. Контроля над гр. кат. Церквою опочиває в руках Риму і тих чужих, що тісно з Римом вяжуться і для яких уніяти можуть бути матеріялом для використання.
Щож до йосафата, то його особа в справі унії є дуже малою. Поки жив, то заподівав лихо, однакож унія не була його твором, ані не його силою продовжувалася. Його значіння лише в тому, що католицькі політики вживають його особи, як рибак гачка з хробачком, щоби рибу ловити. Але не про гачок рибакови ходить, а про рибу.
Унію приготовляли єзуїти, а почав її заводити польський король Жигмонт III при допомозі польських духовних, польської шляхти і Риму. Це була та чужа головна сила, що унію створила, і
до нині чужа сила має її під своєю контролею.
Так стоїть справа з Йосафатом та унією!
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.