Роман Кшановський » Трансформація лицарського стану в Англії (XIII – першої половини ХV століття): військово-адміністративна діяльність та структури повсякденності
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Трансформація лицарського стану в Англії (XIII – першої половини ХV століття): військово-адміністративна діяльність та структури повсякденності

Дисертація
Написано: 2019 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 12.10.2019
Твір змінено: 12.10.2019
Завантажити: pdf див. (4,6 МБ)
Опис: 2

АНОТАЦІЯ
Кшановський Р. О. Трансформація лицарського стану в Англії (XIII –
першої половини XV століття): військово-адміністративна діяльність та
структури повсякденності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.02 «Всесвітня історія». – Львівський
національний університет імені Івана Франка, Львів, 2019.
У дисертації на широкому аналізі джерел та новітньої історіографії
проаналізовано трансформацію лицарського стану в Англії у військовій та
цивільній сферах XIII – першої половини XV століття. Висвітлено
проблематику дилем лицарської ідеології та практики. Проаналізовано
суперечливі аспекти лицарської діяльності у рамках питань класу, статусу,
ідентичностей та структур повсякденності. Головна ідея роботи зосереджена
навколо показу унікальності взірця англійських лицарів, що полягала у
специфіці феодалізму як поштовху до змін, швидкій «демілітаризації» та
трансформації лицарських практик у відповідності до викликів часу.
Дисертація базується на думці, що англійські лицарі були невід‘ємними
діючими особами не лише у військовій, а також у політичній, суспільно-
економічній та культурній сферах.
Визначено необхідність характеризувати лицарів у конкретні періоди
часу за різними ознаками (від діяльності та майнового стану до функцій та
статусу). Доведено, що цивільна складова лицарського стану у кількісному та
якісному аспектах є рівноцінною військовій у процесі еволюції
(«демілітаризації» від домінантно воїна до суспільно-політичного діяча).
Окреслено дефініції трактування лицарства як ідеології, що є ширшим явищем
у використанні, аніж власне середовище лицарів. Охарактеризовано основні
«три постулати» лицарства: військовий, аристократичний та релігійний.
Водночас, з‘ясовано, що лицарство містило багато спільних рис, але воно не
було кодифікованою нормою поведінки і ступінь проявів лицарських ідеалів
був справою особистого вибору. 3

Досліджено головні чинники у перетвореннях лицарського стану в Англії,
які балансують між лицарсько феодальною службою, «скутеджом» та
економіко-політичною ситуацією в країні з др. половини XII. Специфічна
ґенеза англійських лицарів стала передумовою у векторі розвитку лицарів,
наслідком чого стала значна земельна прив‘язаність та участь у судово-
адміністративних органах влади.
Комплексно розглянуто процеси трансформації англійських лицарів
протягом XIII ст., коли лише менша кількість лицарів прив‘язувала себе до
військової служби. Визначено економічні та суспільно-політичні фактори, що
призвели до зміни статусу лицарів, зменшення їх кількості. Відповідні зміни
мали двосторонній характер: держава не бачила у цьому реальної проблеми, а
потенційні лицарі не могли (не бажали) отримувати титул.
Проаналізовано зміни у контексті ролі англійських лицарів у Столітній
війні, які в кінцевому рахунку перетворилися із елітної бойової одиниці на
важливих членів війська з багатьма функціями та обов‘язками. Оцінено фактор
«культу лицарства» у підготовці та пропаганді війни, де самі лицарі виступали
взірцями для лояльності та наслідування. Проведено аналіз битв, тактики та
ментальності лицарів під час війни, на основі якого засвідчено, що англійські
лицарі були прагматичними та ментально гнучкими у виборі стратегій й
співпраці з іншими типами військ – це засвідчує зорієнтованість на командний
успіх в опозиції до індивідуального героїзму.
На прикладі англійського варіанту лицарів доведено потребу перегляду
концепції «кризи лицарства». Актуальність застовування дефініції кризи в
Англії зберігається у військовій площині з певними хронологічними та
змістовими особливостями. Зміни в Англії протікали не типово і «безболісно»
протягом тривалого часового відтинку (з XIII ст.) не характерного для
класифікації криз. Не спостерігаємо у загальному контексті, що «криза» мала
вагомий негативний вплив на військо чи моделі поведінки. Лицарі без проблем
«демілітаризовувалися» і замінювали військову службу цивільною діяльністю.
Зміни у військовій поведінці та ідеології лицарів пов‘язані із небезпекою її
практикування у реальних бойових умовах (ідеологія продовжувала 4

розвиватися у світському житті, на турнірах тощо). Зменшення кількості
лицарів мало свої раціональні причини, що дозволяє трактувати «кризу» як
еволюцію без негативної конотації.
Англійські лицарі з XIII ст. були активними суспільно-політичними
гравцями на місцевому та центральному рівні з різним ступенем залежності.
Доведено, що лицарський титул полегшував шлях до владних структур.
Ширина їхніх професій від суддів, присяжних, колекторів, корнерів,
«поліцейських», шерифів, очільників різного роду комісій до дипломатів,
парламентарів, королівських радників дозволяє стверджувати про причетність
лицарів до всіх сфер цивільного життя. На локальному рівні, лицарів можна
позиціонувати як місцеву еліту з умовним рівнем єдності та спільності.
Досліджено прояви корупції, підкупів, купівлі посад та зловживань серед
лицарів.
Удосконалено класифікацію та висвітлено специфіку лицарських турнірів
в Англії з XIII до п.п. XV ст. Досліджено процеси змін популярності та
значення командних битв та індивідуальних поєдинків, спроби державного та
церковного регулювання. Звернено увагу на турніри як інструменти
утвердження лицарських моделей поведінки та небезпечний бізнес для всіх
учасників. Вказано, що турніри ставали менш військовим та більше соціальним
явищем, що є рисою вього лицарського стану. Вони слугували засобом
збереження статусу та цінностей, відображали проблеми та орієнтири лицарів
крізь призму часу.
Визначено основні аспекти у відносинах лицарів та церковних інституцій,
їхньої ідеології та релігійних впливів. Переглянуто значення англійських
лицарів у великих та регіональних хрестових походах, впливу на них ідеї
хрестових походів. Окреслено категорії й релігійний символізм, у якому Церква
поєднувала набожність та жорстокість під ідеєю боротьби проти зла.
Розглянуто практичні складові лицарської набожності, проблеми внутрішнього
світу, прихильності до протестантських течій в Англії. Відзначено, що у XIV-
XV ст. релігійнй чинник у лицарстві став більш вибірковим і поступався
прогресивним світським ідеалам. 5

Проаналізовано базові віхи у структурах повсякденності, а саме
дитинства та виховання потенційних лицарів. Зауважено на важливості
навчальних процесів, виховання, етапів житті, в якому рівень та місце, а
відповідно і якість, коливалися в залежності від майнового та соціального стану
лицарських сімей. Звернено увагу на проблематику шлюбу та сім‘ї серед
лицарів, які базуються навколо земельної власності з проблематикою ліньяжів
та концепції «партнерського шлюбу» з врахуванням емоцій, почуттів, кохання.
Розвінчано міфи та дано оцінку економічним постулатам існування лицарів та
утримання їхнього титулу. Стверджується, що доходи з військової справи та
оренди землі мали базовий характер в обмежені періоду часу. Товарно-грошові
відносини, демілітаризація запустили процес, коли лицарі були втягнуті у
торгівлю, продаючи товари із своїх помість, укладаючи фінансові документи,
беручи кредити та роблячи позики. Піддано сумніву романтичні ідеали, згідно
яких, лицарі вважали торгівлю «не гідною» справою. Зауважено, що фінансова
стабільність та витрата коштів були характерною рисою у формуванні та
підтриманні лицарської ідентичності.
Поступове зменшення континуїтету лицарів з рідкісними війнами, поява
дешевших альтернатив та найманих армій, нові економічні та державні запити
від країни зробили цивільну («демілітаризовану») сферу в Англії чітко
вираженою. Визначено, що ідентичності, універсальності та диференціації
лицарів у структурі одного прошарку/класу є неможливими у широкому
контексті. У роботі сформовано ідею про існування ситуативного кодексу
поведінки, який у комплексі з прагматизмом та вміння змінюватися зробив
англійських лицарів чинниками еволюції у суспільстві, війську та монархії.
Практичне значення дисертації полягає у тому, що результати роботи та
використані у ній методологічні підходи можуть бути застосовані для шкіл з
історії англійського лицарського стану (військового, політичного, соціального
та культурного напрямків). Зміни образу англійських лицарів мають цінність у
дослідженнях локальних та компаративістичних студій у
загальноєвропейського масштабі. Досліджувана проблематика буде у нагоді
при написанні синтезу з історії англійських лицарів та їхньої ідеології. Висновки дисертації стануть основою для переоцінки ролі лицарів у різних
сферах діяльності, що дозволить медієвістам уникати надмірної ідеалізації та
крайнощів. Тези роботи також мають прогностичну функцію і сприятимуть
заповненню лакун в історіографії.
Ключові слова: лицарський стан, лицарство, лицар, Англія,
Середньовіччя, Столітня війна, менталітет, політика, Церква, турнір,
повсякденність.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.