|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
28.07.2019 |
|
| Твір змінено: |
28.07.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
| Опис: |
2
АНОТАЦІЯ
Коваленко В. М. Вербалізація якісної семантики в українському
поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття: Нью-Йоркська група. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.02.01 «Українська мова» (035 – Філологія). –
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ,
2018.
У дисертації комплексно досліджено особливості вербалізації якісної
семантики в українському поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття на
матеріалі творів представників Нью-Йоркської групи. Обґрунтовано
категорійний статус якості в сучасній українській літературній мові.
Установлено кореляцію між когнітивною та мовною категоріями якості.
Доведено, що мовна категорія якості значно ширша, багатогранніша,
динамічніша й культурно маркована порівняно з когнітивною.
Уперше в українському мовознавстві змодельовано cтруктуру
лексико-семантичного поля категорії якості, визначено його принципові
ознаки, а саме: 1) поліцентричність поля (з огляду на багатоаспектність
якісних характеристик), 2) ієрархічність, що полягає в поділі поля на
лексико-семантичні групи, які складаються з підгруп та мікрогруп,
3) відсутність чітких меж між внутрішніми лексико-семантичними групами
та підгрупами, 4) функціональний перетин поля якості з іншими лексико-
семантичними та лексико-граматичними полями (темпоральності,
просторовості, стану, міри й ступеня та ін.).
Доведено, що саме поетичний дискурс є найбільш репрезентативним
для виявлення всіх засобів вербалізації якості, оскільки містить не лише
спеціалізовані, первинні номінації якості, а й вторинні – рідковживані та
індивідуально-авторські. Установлено, що слова на позначення якості
слугують засобом моделювання особливого поетичного світу, сприяють
естетизації викладу та створенню колоритних, чуттєвих образів.
3
У дисертації вперше в українському мовознавстві проаналізовано й
ієрархічно впорядковано засоби вербалізації якісної семантики. До них
уналежнено прикметникові та прислівникові номінації. Звернено увагу не
лише на характер їхніх лексичних значень, а й на деякі граматичні
особливості (наявність ступенів порівняння, здатність перебувати в
атрибутивних відношеннях з опорним словом).
На основі порівняльного аналізу особливостей прикметникової та
прислівникової вербалізації визначено, що прикметник є безпосереднім, а
отже основним виразником якісної семантики, а прислівник –
опосередкованим, оскільки реалізує її через посередництво твірної
прикметникової основи.
У роботі застосовано комплексний підхід до витлумачення якісної
семантики, що виявився не тільки в охопленні усіх можливих її виразників, а
й в урахуванні граматичних виявів якості (можливість ступенювання якісної
ознаки), в окресленні словотвірних параметрів формування якісного
значення, в аналізі перехідних явищ, коли якісної семантики набувають
слова, що первинно її не мали.
Другий розділ дисертації присвячено систематизації засобів
прикметникової вербалізації якісної семантики. Уперше проаналізовано
потенціал різних семантико-граматичних розрядів прикметника в реалізації
якісної семантики. Установлено, що найпослідовніше й найповніше її
передають якісні прикметники, проте відносні й присвійні ад'єктиви в
поетичному дискурсі теж нерідко транспонують у зону вираження категорії
якості. З'ясовано, що всі транспозиційні уживання прикметників у функції
якісних спрямовані на творення оригінальних, влучних епітетів і здебільшого
стосуються опису не фізичних об'єктів, а почуттів, настрою, ефемерного
світу поезії.
У межах лексико-семантичного поля якості виділено 3 лексико-
семантичні групи ад'єктивних вербалізаторів якості: лексико-семантичну
групу прикметників на позначення кольору, лексико-семантичну групу
4
прикметників зі значенням темпоральності та лексико-семантичну групу
параметричних прикметників. Кожну групу структуровано на підгрупи та
мікрогрупи, визначено ядерні й периферійні компоненти та семантичні
відношення між ними.
З'ясовано специфіку уживання прикметників на позначення колірної
ознаки в поетичних текстах представників Нью-Йоркської групи. Виявлено,
що вони віддавали перевагу незвичним назвам кольорів, а саме відносним
прикметникам у значенні якісних, кольороназвам-композитам, що передають
складні відтінки, кольороназвам іншомовного, термінного походження, а
також лексемам зі значенням неповноти вияву ознаки.
Схарактеризовано семантику прикметників із темпоральним
значенням, доведено, що в поетичних творах вони можуть набувати якісного
забарвлення і в такий спосіб урізноманітнювати поетику та стилістику
художнього тексту. Проаналізовано тропи, утворені за допомогою
прикметників темпоральної семантики: епітети, метафори, антитези.
Об'єктом дослідження послугували й прикметники параметричної
семантики. Обґрунтовано їхній особливий статус серед інших лексико-
семантичних груп прикметників. Найуживанішим в сучасній українській
літературній мові параметричним прикметникам, що репрезентують
найвищий рівень стабільності значення розміру, надано статусу ядерних,
натомість до периферії зараховано слова з експресивно-емоційними семами
та словотвірні оказіональні утворення. Установлено, що внаслідок місткої
семантичної структури та здатності градуювати вияв ознаки параметричні
прикметники зручні для художнього переосмислення та стилістичних
прийомів. Визначено, що найчастіше в поезії Нью-Йоркської групи
антонімійні пари параметричних прикметників використано для творення
антитез та суперечливих, неоднозначних образів.
У сфері прислівникової вербалізації категорії якості відзначено високу
продуктивність означальних прислівників, що спеціалізуються на вираженні
внутрішніх та зовнішніх ознак виконання дій, перебігу процесів, станів чи
5
інших ознак і можуть градуювати вияв ознаки у формах компаратива або
суперлатива.
Семантико-граматичну групу означальних прислівників структуровано
на 4 підгрупи: 1) якісно-означальні прислівники; 2) прислівники зі значенням
міри та ступеня; 3) означальні просторові прислівники; 4) означальні часові
прислівники. В окрему семантико-граматичну групу виділено якісно-відносні
прислівники, оскільки вони передають якість опосередковано, через
відношення до певного об'єкта і не мають категорії ступенів порівняння.
Установлено, що в поетичних текстах митців Нью-Йоркської групи
домінують якісно-означальні прислівники на позначення фізичних та
емоційних аспектів виконання дії чи перебігу стану. Доведено, що
адвербіальні вербалізатори якості сприяють колоритності й виразності
поетичного мовлення, вони часто пов'язані з емоційною оцінкою подій і
станів.
Означальні просторові та часові прислівники інтерпретовано як
периферійну семантико-граматичну підгрупу означальних прислівників,
оскільки їхня якісна семантика ускладнена обставинними значеннями
простору або часу. З'ясовано, що в поетичному дискурсі Нью-Йоркської
групи означальні часові прислівники досить поширені, оскільки для митців
цього літературного напрямку типове осмислення світу крізь призму часових
координат.
На противагу традиційним класифікаціям у дисертації виділено окрему
семантико-граматичну групу якісно-відносних прислівників, які теж
реалізують якісну семантику, але не безпосередньо, а опосередковано.
Наголошено, що внаслідок свого синкретизму такі прислівники мають
потужний семантико-стилістичний потенціал.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній
уперше в українському мовознавстві змодельовано структуру мовної
категорії якості, визначено специфіку прикметникової та прислівникової
вербалізації якісної семантики, доведено її дифузність та багатоаспектність.
6
Новим є комплексний підхід до аналізу якісної семантики, що виявився
в охопленні усіх її номінацій, у врахуванні не лише їхньої семантики, а й
граматичних особливостей, пов'язаних із реалізацією якості, а також у
визначенні потенційних сем, що сприяють формуванню вторинних якісних
значень у відносних та присвійних прикметників.
Уперше проаналізовано специфіку індивідуально-авторського творення
прислівників у поетичному дискурсі Нью-Йоркської групи. Виявлено
найпродуктивніші словотвірні моделі адвербіальних оказіоналізмів,
схарактеризовано їхні стилістичні функції.
Доведено, що прикметник і прислівник попри свою периферійність у
системі частин мови можуть бути яскравими виражальними засобами,
слугувати основою для творення оригінальних естетичних образів.
Ключові слова: категорія якості, якісна семантика, лексико-
семантичне поле, вербалізація, прикметник, прислівник, поетичний дискурс,
мовотворчість, оказіоналізм. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
12
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................ 14
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ЯКОСТІ У
ФІЛОСОФІЇ ТА ЛІНГВІСТИЦІ ........................................................................ 21
1.1 Філософські концепції категорії якості ................................................. 21
1.2 Проблема категорійного статусу якості в сучасному мовознавстві .... 27
1.3 Основні способи вербалізації якісної семантики ................................. 34
1.4 Прикметник як спеціалізований засіб експлікації якісної ознаки ....... 37
1.5 Особливості прислівникового вираження якості ................................. 44
1.6 Поетичний дискурс як зона високопродуктивного використання
лексичних одиниць якісної семантики .................................................. 50
1.7 Принципи моделювання лексико-семантичного поля якості .............. 54
Висновки до розділу 1 .................................................................................... 59
РОЗДІЛ 2 ПРИКМЕТНИКОВА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЯКІСНОЇ
СЕМАНТИКИ В ТЕКСТАХ ПОЕТІВ НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ ГРУПИ ................ 63
2.1 Семантико-граматична класифікація прикметників поетичного
дискурсу Нью-Йоркської групи ............................................................ 63
2.2 Типологія прикметників якісної семантики в поетичних текстах
Нью-Йоркської групи ............................................................................. 69
2.2.1 Лексико-семантична група прикметників на позначення
кольору у творчості поетів Нью-Йоркської групи. ........................ 71
2.2.2 Прикметники із семантикою темпоральності в поезії Нью-
Йоркської групи ................................................................................ 93
2.2.3 Лексико-семантична група параметричних прикметників............ 103
Висновки до розділу 2 .................................................................................. 128
РОЗДІЛ 3 СЕМАНТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИСЛІВНИКОВИХ
НОМІНАЦІЙ ЯКОСТІ В ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ НЬЮ-
ЙОРКСЬКОЇ ГРУПИ ....................................................................................... 131
13
3.1 Семантико-граматична група означальних прислівників як
складова мовної категорії якості ......................................................... 131
3.1.1 Якісно-означальні прислівники як засіб кваліфікації якості в
поетичному дискурсі Нью-Йоркської групи ................................ 134
3.1.2 Роль прислівників міри й ступеня у вираженні якісної
семантики ........................................................................................ 137
3.1.3 Периферійна семантико-граматична підгрупа означальних
просторових прислівників ............................................................. 141
3.1.4 Функціональні особливості означальних часових прислівників
в експлікації якості ......................................................................... 143
3.2 Семантичні параметри якісно-відносних прислівників у
поетичних текстах Нью-Йоркської групи ........................................... 145
3.3 Семантико-стилістичний потенціал оказіональних
прислівникових виразників якості ...................................................... 147
Висновки до розділу 3 .................................................................................. 155
ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................... 165
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................ 184
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ............................. 185
ДОДАТОК А .................................................................................................... 186
ДОДАТОК Б ..................................................................................................... 187
|
|
|
