Віта Коваленко » Вербалізація якісної семантики в українському поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття: Нью-Йоркська група
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Вербалізація якісної семантики в українському поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття: Нью-Йоркська група

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Додав: balik2
Твір додано: 28.07.2019
Твір змінено: 28.07.2019
Завантажити: pdf див. (1,5 МБ)
Опис: 2

АНОТАЦІЯ
Коваленко В. М. Вербалізація якісної семантики в українському
поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття: Нью-Йоркська група. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.02.01 «Українська мова» (035 – Філологія). –
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ,
2018.
У дисертації комплексно досліджено особливості вербалізації якісної
семантики в українському поетичному дискурсі ІІ половини ХХ століття на
матеріалі творів представників Нью-Йоркської групи. Обґрунтовано
категорійний статус якості в сучасній українській літературній мові.
Установлено кореляцію між когнітивною та мовною категоріями якості.
Доведено, що мовна категорія якості значно ширша, багатогранніша,
динамічніша й культурно маркована порівняно з когнітивною.
Уперше в українському мовознавстві змодельовано cтруктуру
лексико-семантичного поля категорії якості, визначено його принципові
ознаки, а саме: 1) поліцентричність поля (з огляду на багатоаспектність
якісних характеристик), 2) ієрархічність, що полягає в поділі поля на
лексико-семантичні групи, які складаються з підгруп та мікрогруп,
3) відсутність чітких меж між внутрішніми лексико-семантичними групами
та підгрупами, 4) функціональний перетин поля якості з іншими лексико-
семантичними та лексико-граматичними полями (темпоральності,
просторовості, стану, міри й ступеня та ін.).
Доведено, що саме поетичний дискурс є найбільш репрезентативним
для виявлення всіх засобів вербалізації якості, оскільки містить не лише
спеціалізовані, первинні номінації якості, а й вторинні – рідковживані та
індивідуально-авторські. Установлено, що слова на позначення якості
слугують засобом моделювання особливого поетичного світу, сприяють
естетизації викладу та створенню колоритних, чуттєвих образів.

3

У дисертації вперше в українському мовознавстві проаналізовано й
ієрархічно впорядковано засоби вербалізації якісної семантики. До них
уналежнено прикметникові та прислівникові номінації. Звернено увагу не
лише на характер їхніх лексичних значень, а й на деякі граматичні
особливості (наявність ступенів порівняння, здатність перебувати в
атрибутивних відношеннях з опорним словом).
На основі порівняльного аналізу особливостей прикметникової та
прислівникової вербалізації визначено, що прикметник є безпосереднім, а
отже основним виразником якісної семантики, а прислівник –
опосередкованим, оскільки реалізує її через посередництво твірної
прикметникової основи.
У роботі застосовано комплексний підхід до витлумачення якісної
семантики, що виявився не тільки в охопленні усіх можливих її виразників, а
й в урахуванні граматичних виявів якості (можливість ступенювання якісної
ознаки), в окресленні словотвірних параметрів формування якісного
значення, в аналізі перехідних явищ, коли якісної семантики набувають
слова, що первинно її не мали.
Другий розділ дисертації присвячено систематизації засобів
прикметникової вербалізації якісної семантики. Уперше проаналізовано
потенціал різних семантико-граматичних розрядів прикметника в реалізації
якісної семантики. Установлено, що найпослідовніше й найповніше її
передають якісні прикметники, проте відносні й присвійні ад'єктиви в
поетичному дискурсі теж нерідко транспонують у зону вираження категорії
якості. З'ясовано, що всі транспозиційні уживання прикметників у функції
якісних спрямовані на творення оригінальних, влучних епітетів і здебільшого
стосуються опису не фізичних об'єктів, а почуттів, настрою, ефемерного
світу поезії.
У межах лексико-семантичного поля якості виділено 3 лексико-
семантичні групи ад'єктивних вербалізаторів якості: лексико-семантичну
групу прикметників на позначення кольору, лексико-семантичну групу

4

прикметників зі значенням темпоральності та лексико-семантичну групу
параметричних прикметників. Кожну групу структуровано на підгрупи та
мікрогрупи, визначено ядерні й периферійні компоненти та семантичні
відношення між ними.
З'ясовано специфіку уживання прикметників на позначення колірної
ознаки в поетичних текстах представників Нью-Йоркської групи. Виявлено,
що вони віддавали перевагу незвичним назвам кольорів, а саме відносним
прикметникам у значенні якісних, кольороназвам-композитам, що передають
складні відтінки, кольороназвам іншомовного, термінного походження, а
також лексемам зі значенням неповноти вияву ознаки.
Схарактеризовано семантику прикметників із темпоральним
значенням, доведено, що в поетичних творах вони можуть набувати якісного
забарвлення і в такий спосіб урізноманітнювати поетику та стилістику
художнього тексту. Проаналізовано тропи, утворені за допомогою
прикметників темпоральної семантики: епітети, метафори, антитези.
Об'єктом дослідження послугували й прикметники параметричної
семантики. Обґрунтовано їхній особливий статус серед інших лексико-
семантичних груп прикметників. Найуживанішим в сучасній українській
літературній мові параметричним прикметникам, що репрезентують
найвищий рівень стабільності значення розміру, надано статусу ядерних,
натомість до периферії зараховано слова з експресивно-емоційними семами
та словотвірні оказіональні утворення. Установлено, що внаслідок місткої
семантичної структури та здатності градуювати вияв ознаки параметричні
прикметники зручні для художнього переосмислення та стилістичних
прийомів. Визначено, що найчастіше в поезії Нью-Йоркської групи
антонімійні пари параметричних прикметників використано для творення
антитез та суперечливих, неоднозначних образів.
У сфері прислівникової вербалізації категорії якості відзначено високу
продуктивність означальних прислівників, що спеціалізуються на вираженні
внутрішніх та зовнішніх ознак виконання дій, перебігу процесів, станів чи

5

інших ознак і можуть градуювати вияв ознаки у формах компаратива або
суперлатива.
Семантико-граматичну групу означальних прислівників структуровано
на 4 підгрупи: 1) якісно-означальні прислівники; 2) прислівники зі значенням
міри та ступеня; 3) означальні просторові прислівники; 4) означальні часові
прислівники. В окрему семантико-граматичну групу виділено якісно-відносні
прислівники, оскільки вони передають якість опосередковано, через
відношення до певного об'єкта і не мають категорії ступенів порівняння.
Установлено, що в поетичних текстах митців Нью-Йоркської групи
домінують якісно-означальні прислівники на позначення фізичних та
емоційних аспектів виконання дії чи перебігу стану. Доведено, що
адвербіальні вербалізатори якості сприяють колоритності й виразності
поетичного мовлення, вони часто пов'язані з емоційною оцінкою подій і
станів.
Означальні просторові та часові прислівники інтерпретовано як
периферійну семантико-граматичну підгрупу означальних прислівників,
оскільки їхня якісна семантика ускладнена обставинними значеннями
простору або часу. З'ясовано, що в поетичному дискурсі Нью-Йоркської
групи означальні часові прислівники досить поширені, оскільки для митців
цього літературного напрямку типове осмислення світу крізь призму часових
координат.
На противагу традиційним класифікаціям у дисертації виділено окрему
семантико-граматичну групу якісно-відносних прислівників, які теж
реалізують якісну семантику, але не безпосередньо, а опосередковано.
Наголошено, що внаслідок свого синкретизму такі прислівники мають
потужний семантико-стилістичний потенціал.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що в ній
уперше в українському мовознавстві змодельовано структуру мовної
категорії якості, визначено специфіку прикметникової та прислівникової
вербалізації якісної семантики, доведено її дифузність та багатоаспектність.
6

Новим є комплексний підхід до аналізу якісної семантики, що виявився
в охопленні усіх її номінацій, у врахуванні не лише їхньої семантики, а й
граматичних особливостей, пов'язаних із реалізацією якості, а також у
визначенні потенційних сем, що сприяють формуванню вторинних якісних
значень у відносних та присвійних прикметників.
Уперше проаналізовано специфіку індивідуально-авторського творення
прислівників у поетичному дискурсі Нью-Йоркської групи. Виявлено
найпродуктивніші словотвірні моделі адвербіальних оказіоналізмів,
схарактеризовано їхні стилістичні функції.
Доведено, що прикметник і прислівник попри свою периферійність у
системі частин мови можуть бути яскравими виражальними засобами,
слугувати основою для творення оригінальних естетичних образів.
Ключові слова: категорія якості, якісна семантика, лексико-
семантичне поле, вербалізація, прикметник, прислівник, поетичний дискурс,
мовотворчість, оказіоналізм.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.