Валерій Кононенко » Єврейське населення Поділля: соціально-демографічні зміни та національно-культурне життя (40-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Єврейське населення Поділля: соціально-демографічні зміни та національно-культурне життя (40-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Праця
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 16.01.2018
Твір змінено: 16.01.2018
Завантажити: pdf див. (3,9 МБ)
Опис: Кононенко В. В. Єврейське населення Поділля: соціально-демографічні
зміни та національно-культурне життя (40-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.). –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – Історія України» (07 Історичні науки). – Вінницький
державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця,
2017. Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. –
Кам’янець-Подільський, 2017.
У дисертації на основі широкого кола архівних й опублікованих джерел та з
урахуванням існуючих теоретичних наукових розробок досліджено динаміку
соціальних, демографічних змін та національно-культурне життя єврейського
населення Поділля протягом 40-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст.
Автор розглядає історію єврейської національної меншини Поділля від
1940 рр. до початку ХХІ ст. як складову об’єктивної історії краю зазначеного
періоду. У роботі встановлено, що історія єврейської національної меншини
Поділля почала досліджуватися нещодавно. Історіографія предмета дослідження
представлена переважно сучасною українською та зарубіжною науковою
літературою. Фактично відсутні кваліфікаційні наукові роботи та монографічні
дослідження цього питання, а динаміка соціальних змін та національно-культурне
життя єврейського населення Поділля періоду 1960-х рр. – початку ХХІ ст. взагалі
залишалося поза увагою істориків. Проте є достатньою джерельна база для
вивчення цієї проблеми. Вона представлена архівними та опублікованими
матеріалами.
У роботі зазначено, що на час досліджуваного нами періоду на Поділлі
сформувалася одна з найбільших регіональних єврейських національних меншин
не тільки України, а й СРСР. Соціальні характеристики, професійна зайнятість,
економічне життя євреїв краю мало певні особливості, які визначалися тим, що
єврейське населення проживало в невеликих населених пунктах переважно
аграрного регіону. Включно до початку німецько-радянської війни 1941–1945 рр. 3

єврейська громада регіону зберігала позитивну динаміку демографічного росту,
але національно-культурне життя зазнало радянізації, що була спрямована на
асиміляцію єврейського населення. Сильні національні традиції, чинники
самоусвідомлення євреїв як національної меншини, певна відособленість
єврейської меншини в місцях проживання, зберігання специфіки професійної
зайнятості, дотримання елементів традиційної побутово-звичаєвої культури
сприяли збереженню соціальних характеристик єврейського населення та
завадили остаточному знищенню елементів національно-культурного життя
євреїв у невеликих подільських містах та селищах.
У дослідженні показано, що з 1940-х рр. в житті єврейської національної
меншини Поділля відбулися істотні зміни. Євреї регіону в роки війни зазнали
переслідування і масового знищення – Голокосту, який назавжди змінив соціальні
та демографічні характеристики єврейського населення Поділля, вплинув на його
повоєнне соціально-економічне, духовне та культурне життя. В окремих районах
краю єврейська меншина припинила своє існування назавжди. Однак, унаслідок
відмінностей в окупаційній політиці в німецькій та румунській зонах окупації
великі єврейcькі громади залишилися в південно-східних районах Поділля, які
зберегли свою особливу соціальну організацію та основи національно-
культурного життя. Фактично в окремих районах Поділля існував повоєнний
радянський штетл.
Аналізується антиєврейська політика в період повоєнного радянського
тоталітарного режиму. Звернено увагу на прихований державний антисемітизм,
згортання системи національної освіти, боротьбу з сіонізмом, тиск на діяльність
іудейських релігійних громад у період хрущовської «відлиги» та авторитарного
консервативного режиму в СРСР з 1964 до середини 1980-х рр. Акцентується на
тому, що це призвело до істотних змін у демографічних та духовних процесах
єврейського населення регіону. Протягом 40-х – 80-х років ХХ ст. єврейське
населення Поділля неухильно скорочувалося. Меншина до кінця 1980-х рр.
помітно втрачає свій вплив у регіоні, проте залишається найбільшою
національною громадою після росіян. Одна з найбільших регіональних 4

єврейських меншин України не тільки показувала негативну динаміку населення, а
й поступово зазнавала значних змін у соціальній структурі, зайнятості,
повсякденному та національно-культурному житті. Однак, незважаючи на
усунення євреїв з партійної та державної номенклатури, євреї Поділля
продовжували представляти господарську еліту та мали широке представництво
серед інтелігенції навчальних закладів, системи охорони здоров’я, науковців,
серед інженерів, кваліфікованих робітників та в торгівлі.
Політика державного антисемітизму, асиміляція, русифікація перетворила
більшість євреїв у носіїв переважно російської культури, в окремих випадках –
української, що негативно вплинуло на їхнє національно-культурне життя.
Єдиним винятком із загальної картини стала наявність значної кількості
єврейського населення в південно-східних районах Поділля, що й визначало
збереження тут певних елементів національного життя в повсякденні єврейської
громади, але й тут сталися істотні зміни. Реакцією єврейського населення Поділля
на дискримінаційну політику влади стало як наростання конформізму в поведінці,
так і активна протидія системі через діяльність підпільних єврейських
національних організацій у повоєнний період, ріст сіоністичних настроїв,
боротьба за відновлення релігійного життя, за можливість ушанування жертв
Голокосту, збільшення кількості євреїв-репатріантів та організована діяльність
«відмовників».
Підкреслюється, що наприкінці 1980-х рр. та з проголошенням незалежності,
в Україні склалися сприятливі умови для реалізації національно-
культурної автономії українських євреїв. Водночас унаслідок політичної та
економічної кризи, підвищення рівня національної свідомості серед єврейського
населення та наростання процесів з повернення на свою історичну батьківщину та
еміграції до країн, де активно розвивалось національне життя євреїв,
продовжується зменшення його чисельності, а національно-культурне життя після
активного розвитку 1990-х рр. – на початку 2000-х рр. із різким зменшенням
кількості єврейських громад майже повністю припиняється в окремих районах
Поділля. Суттєво змінюються й соціальні характеристики єврейського населення. 5

Із 1990-х рр. місцеві євреї активно представляють бізнес, політику, банківську
сферу, медіасферу, освіту та науку.
Відродження національно-культурного життя євреїв йшло через діяльність
національних об’єднань, що була спрямована передусім на три основні напрями:
розвиток національної культури та освіти; соціальна допомога ветеранам, людям
похилого віку, інвалідам і малозабезпеченим та розвиток релігійних громад.
Найбільш активно діяли та розвивалися єврейські громадські об’єднання
протягом 1990-х – у середині 2000-х рр. Важливим аспектом відродження
культурного та релігійного життя євреїв Поділля стала як міжнародна
організаційна та фінансова підтримка, так і допомога всеукраїнських єврейських
національних організацій та вітчизняних бізнесменів єврейського походження.
Подається авторський висновок, що на сучасному етапі спостерігається
певне згасання національного життя євреїв, передусім у районних центрах
Поділля, через різке зменшення єврейського населення, а то й повну його
відсутність тут. Локомотивами національно-культурного життя євреїв на Поділлі
на сьогодні є насамперед обласні єврейські національні об’єднання громадян та
релігійні організації, які отримують фінансування з-за кордону. Серед них
виокремлюються своєю активністю передусім регіональні представництва
благодійного фонду «Хесед» та представництва Єврейського агентства для
Ізраїлю («Сохнут»). Із загостренням політичної ситуації в країні та з нестабільною
економічною ситуацією знову активізувалися негативні демографічні процеси
серед єврейського населення першою чергою через еміграцію, що у свою чергу
впливає на розвиток національно-культурного життя. Окрім того, низка
міжнародних організацій, які працюють в Україні й надалі орієнтовані на
популяризацію виїзду єврейського населення до Ізраїлю. Особливо активно
працюють такі організації серед єврейської молоді.
Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше виконано
дослідження, яке комплексно, усебічно характеризує розвиток єврейської
національної меншини Поділля протягом 40-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. через
аналіз соціально-демографічних змін та національно-культурного життя євреїв
краю.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що отримані
результати дослідження та теоретичні висновки можуть бути покладені в основу
подальших наукових розробок як з історії єврейської національної меншини
України, загальних наукових праць щодо історії євреїв, так і досліджень з історії
Поділля та України. Отримані результати дисертаційної праці загалом можуть
бути використані при формуванні музейних експозицій з історії Поділля як
історико-географічного краю, євреїв Поділля, України, досліджень щодо його
повсякденного та релігійного життя, побуту.
Ключові слова: СРСР, УРСР, Поділля, національна політика, євреї,
єврейська національна меншина, демографічні характеристики, соціальні зміни,
повсякденне життя, національно-культурне життя.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.