Ігор Каганець АРІЙСЬКА МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЯ Стаття ------------------------------------------------- Свобода там, де є вибір. Хто не може наважитись на самостійний вибір - ризикує стати рабом, бо вибір за нього зроблять інші. Лише один раз поступившись правом вибирати, надзвичайно важко його собі повернути, щоб знову стати вільним. Десять років Україна перебуває в болоті невизначеності, десять років відбувається імітація розвитку, прогресу, реформ. За інерцією нам пропонують вибір між Сходом і Заходом, не усвідомлюючи, що це шлях назад, в минуле, тобто в нікуди. І зовнішньо блискучий західний лібералізм, і пихатий азіатський деспотизм - це вже цивілізаційна мертвечина, "поваплений труп". Вибір між ними, який все настирніше нав'язується Україні, - це вибір між Содомом і Гоморою. Україна за своєю сутністю завжди була, є і буде справжньою Європою: духовно, географічно і расово. Тому їй треба не кудись "інтегруватися", а позбавитися внутрішнього рабства, звільнитися від паразитів і стати самою собою. Теза про "інтеграцію України в Європу" має означати лише одне - відродження Європи у собі, відновлення пам'яті про наші духовні витоки і національні святині, реалізацію вимріяного поколіннями українців ідеалу гармонійного суспільства, застосування кращих світових досягнень[1]. В України є лише один шлях - власний. Він - у переході на вищий рівень особистої, національної і расової самосвідомості, людських стосунків, соціальної організації і технологій, - до нової екологічної ніші, нової нації, нової цивілізації. 1. ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ПЕРЕХІД Річ у тім, що сучасна цивілізація вичерпала існуючу екологічну нішу і стрімко входить у штопор глобальної кризи, яка пронизує всі аспекти нашого життя: клімат, екологію, генофонд, міжнародні відносини, мораль, сім'ю, соціальну організацію, технології. Криза може мати лише два вирішення: або швидка деградація людства, або рішучий ПЕРЕХІД до нової екологічної ніші. Чому цей цивілізаційний перехід позначений числом чотири? Справа в тому, що, з погляду системології, існує чотири базові рівні розвитку людських спільнот[2]: 1) системи, в основі організації яких покладено особистий досвід і які розвиваються дуже повільно, методом спроб та помилок; 2) системи, які грунтуються на вмілому застосуванні колективного досвіду, зокрема соціальних і технологічних норм; 3) системи, в яких домінує творчий розрахунок, прагнення до нестандартних дій; 4) системи з цілісним мисленням, в яких творчий розум підпорядковується фундаментальним духовним і етичним принципам. У результаті ми розрізняємо 4 рівні розвитку цивілізацій. Не вдаючись до детальних роз'яснень та обгрунтувань, зазначимо, що в нинішньому світі домінує Цивілізація-3, яка виникла в Північному Надчорномор'ї і розвинулась на території Європи (від Атлантики до Уралу), а в США набула екстремальних форм. Попри всі безперечні досягнення Цивілізації-3 доводиться визнати, що на теперішньому етапі саме її бурхлива діяльність поставила людство на межу самознищення. Глобальні загрози, створені Цивілізацією-3, випливають з самої специфіки мислення і діяльності на третьому рівні розвитку, коли рішення приймаються здебільшого на основі логічного розрахунку без серйозного врахування загальних закономірностей і етичних принципів. Тож не випадково, що при цьому "успішне" вирішення однієї проблеми здебільшого призводить до виникнення кількох інших. У результаті наше нинішнє життя нагадує "гордіїв вузол" проблем і суперечностей, який неможливо розв'язати при існуючій системі мислення. Рішення можна знайти лише з переходом у надсистему - до четвертого рівня мислення, до четвертого рівня світогляду, соціальної організації та технологій. До цивілізації, в якій духовні цінності є не лише гарними словами, але самою суттю повсякденного життя. 2. ЗОЛОТА СТЕЖКА: ХЛІБ І ВИНО Секрет українського шляху до нової цивілізації заховано в сакральній християнській символіці хліба і вина. Хліб означає раціональне знання, яке людина осягає своєю логікою, а вино - одкровення Духа, що сприймається людиною інтуїтивно, підсвідомо. Користь людині приносить лише поєднання одного з другим, в той час як відсутність одного з компонентів є не лише некорисним, але й небезпечним: знання без освячуючої ласки Святого Духа є безплідним, а одкровення без знання веде до фанатизму і одержимості темними силами. Хліб без вина - це духовне спустошення західного раціоналізму, вино без хліба - це темний хаос східного містицизму. Як в умовах нинішньої України реально поєднати знання і одкровення, логіку й інтуїцію? Передусім, потрібно докласти зусиль і з відкритим розумом сприйняти бурхливий потік інформації і знань, який нині ринув в Україну. Але аби не втопитися в цьому потоці, треба докласти не менших зусиль, щоб досягнути стану просвітленості та внутрішньої цілісності, який дозволяє розпізнавати добро і зло, правду і брехню, досягати нерозривної єдності думки, слова і діла. Лише тоді знання увійдуть в наше єство і стануть мудрістю - нестримною життєвою силою, що проламує асфальт мертвого минулого і творить нові формації: "Пізнай істину, і у твою кров увійде сонце" (Григорій Сковорода). Тому Український шлях - це ЗОЛОТА СТЕЖКА: шлях "золотої середини", постійного пошуку гармонії і вірних пропорцій (міри), правильного поєднання справедливості і милосердя, рішучості і толерантності, ідеалізму і прагматизму, неухильного дотримання власних національних інтересів і врахування інтересів інших націй. 3. АРІЙСЬКИЙ СТАНДАРТ Цивілізація як духовно-земний феномен має три головні сфери життєдіяльності, які умовно називаємо "світоглядною", "соціально-організаційною" і "технологічною". Кожна з цих сфер має власне життя, джерелом якого є єдиний Дух. А оскільки взаємодію з Духом забезпечує культура ("культ світла"), то прийнято розрізняти світоглядну, організаційну і технологічну культуру. Саме у просторі культури зберігаються найвищі досягнення кожної з цих трьох сфер, завдяки культурі вони стають визнаними зразками для наслідування, орієнтирами і стимулами прогресивного розвитку. Культура забезпечує зв'язок між небесним і земним, стає тим "привідним ременем", за допомогою якого нескінченно вільний Дух оживляє цивілізацію. За такого підходу цивілізація - це державно організоване суспільство, яке завдяки культурі перебуває у взаємодії з Духом, пізнає Його, освячується Ним і наповнює Ним всі сфери свого життя - світоглядну, соціально-організаційну і технологічну. Відповідно для переходу народу до нового типу цивілізації йому потрібно здійснити світоглядний, організаційний і технологічний прорив, масово опанувати вищий рівень культури стосунків "людина-Бог", "людина-людина" і "людина-природа" (у т. ч. штучна природа - техніка), зробити його не лише набутком окремих особистостей (як це є в наш час), а суспільною нормою. Цей рівень культури, який визначає все найсвітліше і найпередовіше, здобуте людським родом, ми позначаємо терміном "Арійський стандарт"[3]. Людей, які обрали шлях опанування культури "Арійського стандарту", впроваджують її у щоденне життя і розвивають, ми називаємо арійцями. Ідентифікація арійців об'єктивно відбувається за такими духовними і психічними критеріями: на духовному рівні арійцям властиві 1) прагнення до досконалості, праведності, святості? 2) життєвий оптимізм, довіра до Божої любові, милосердя і справедливості; 3) сміливість, відкритість до майбутнього, нового, незвіданого? 4) шляхетність і жертовність. на психічному рівні арійцям властиві 1) здатність до творчих, масштабних, нестандартних дій? 2) відчуття власної свободи і повага до свободи інших? 3) самодисципліна, відповідальність, чіткість, рішучість? 4) любов до праці? 5) виразне відчуття краси і здоров'я (психічного та фізичного)? 6) любов до мови, мовлення, пісні (співучість)? 7) інтерес до внутрішнього світу людей і народів, повага до їх оригінальності та неповторності. Очевидно, що арійцем може бути людина незалежно від свого етнічного чи расового походження. Більш того, процес інформаційної, організаційної та генетичної взаємодії людей, які обрали арійський шлях, фактично веде до формування нової людської раси[4]. У новій арійській расі описані вище духовні і психічні властивості арійців будуть реалізовані масово і набудуть статусу соціальної норми, на відміну від сучасного стану, за якого ці властивості є скоріше винятком з правила. Нашим зразком для наслідування є Ісус Христос і Діва Марія - істинні арійці, ідеальні втілення чоловічої й жіночої краси, свободи, інтелекту, відповідальності та жертовності. Це ідеал БОГОЛЮДИНИ, оскільки він поєднує якості героя, генія і святого. Цим арійці відрізняються від псевдоарійців (найяскравішіми представниками яких були німецькі націонал-соціалісти), що зробили своїм ідеалом НАДЛЮДИНУ - поєднання героя і генія, але без святості. Досягнення духовних і психічних якостей арійської людини в цілому найлегше дається індоєвропейцям, дещо важче - монголоїдам, а найважче - негроїдам (тим вища честь останнім, якщо вони спромоглися стати арійцями). Тому є вагомі підстави стверджувати, що на біологічному рівні нова раса буде характеризуватися такими ознаками (очевидно, що йдеться про середні показники для раси в цілому попри значну внутрішню різноманітність): 1) брахікефальність[5]; 2) високий зріст; 3) світла шкіра; 4) русяві діти, темноволосі дорослі, жінки світліші за чоловіків. Зауважимо, що в антропологічному плані українці є достатньо однорідними (причому більш однорідними, ніж французи, німці чи італійці), а описані вище фізичні ознаки нової арійської раси є характерними для сучасного українського антропологічного типу[6]. 4. ПРОСТІР ПЕРЕХОДУ Нова арійська раса для свого повноцінного формування і розвитку потребує відповідної території. Такою територією природно може стати Україна, але лише при здійсненні цілеспрямованої демографічної політики. Оскільки головним критерієм надання права для постійного проживання в Україні має бути наявність відповідних духовних і психічних якостей, то Україна має бути відкритою не лише для українців цілого світу[7], але й для неукраїнської духовної та інтелектуальної еліти незалежно від її етнічного та расового походження (очевидно, після успішної здачі тестів на володіння українською мовою на зразок TOEFL)[8]. Реалізація концепції "Арійського стандарту" означає вихід з нинішньої цивілізаційної ніші ("цивілізації-III", або "цивілізації творчості") і перехід спочатку України, а згодом і всього людства до нової, якісно вищої планетарної цивілізації - до Арійської метацивілізації ("цивілізації-IV", або "цивілізації мудрості"). Цей Великий перехід не відбудеться всіма українцями одночасно. У нинішньому великому світоглядному і соціальному хаосі, що називається Україною, спочатку виникнуть окремі напівавтономні зародки нової української нації. Вони вже виникли, і їх стає дедалі більше. Це людські мікросередовища, в яких, на відміну від навколишньої деградації, відбувається духовний, психічний і фізичний розвиток людини. Якщо конкретніше, то це окремі родини, гуртки, громадські організації, підприємства, навчальні заклади, наукові товариства, школи бойових мистецтв, мистецькі об'єднання та інші здорові структури, в яких відбувається інтенсивна творча праця з вірою у своє майбутнє і майбутнє України. Це середовища, які є ефективнішими за інших, організованішими і конкурентоздатнішими. Це середовища, де формується нова еліта - еліта нової нації, яка змінить Україну і світ[9]. Їхнє об'єднання в єдину живу мережу - це лише питання часу. Якщо об'єднається хоча б одна тисячна частка населення України - в ній почнуться суттєві якісні зміни. Якщо об'єднається один відсоток - Україна рине вперед. Тому що у даному випадку кількість не грає суттєвої ролі. Там, де на історичну арену виходить нова еліта[10], головним і визначальним чинником стає людська якість. Подібно до того, як розсіяні християнські громади підкорили перестарілу імперію і виростили на її уламках нову цивілізацію, так і тепер арійські осередки виникають в дезорганізованому середовищі нинішньої України і поступово стають новими центрами кристалізації. Це як метелик усередині лялечки, який перетравлює тіло гусениці і перетворює її матерію на свої крила. Нинішня Україна переживає болісний і драматичний процес народження нової спільноти, а оскільки він супроводжується переходом до нової екологічної ніші, то цілком природно, що відбувається формування не лише нової нації, але й нової раси - раси-IV, нового еволюційного локомотиву. 5. СВІТОГЛЯДНИЙ ПРОРИВ Кожна людина є носієм безсмертного духу, який приходить у наш фізичний світ для свого розвитку, виконання певної місії і впорядкування навколишнього простору. Розвиток духу відбувається в моменти здійснення людиною добровільного вибору, тому свобода - це визначальний чинник людської еволюції і найбільший Божий дар. Але свобода неможлива без відповідальності. Людина несе відповідальність за все те, на що поширюється її свобода вибору: за стан навколишнього середовища, за долю свого народу, своєї раси і всього земного людства. Арійський світогляд - це світогляд свободи і відповідальності, стверджений всією арійською традицією: від Рігведи до Ісуса Христа. Цей світогляд протистоїть фаталістичному уявленню про світ, яке перетворює людину на маріонетку, знімає з неї відповідальність за свою долю і долю свого оточення, стирає різницю між добром і злом. 5.1. Расова різноманітність Земне людство не є аморфним утворенням: як глобальний біосоціальний організм воно має певну структуру, найбільшими природними одиницями якої є раси і народи. Кожна раса і кожний народ має своє вище призначення і є носієм певної ідеї. Усвідомлення людської свободи і відповідальності - це архетип арійської (індоєвропейської) раси[11] і її чи не найважливіший еволюційний винахід. Завдяки йому вона здійснила неолітичну революцію - масовий перехід від споживацького способу життя до співпраці з природою через землеробство і тваринництво. Вона винайшла передову соціальну організацію - варнове суспільство. Вона піднялася на вищий рівень спілкування з Творцем, при якому людина відчуває себе не рабом, а дитиною Божою. Арійська раса дала творчий імпульс для культурного розвитку інших рас і об'єктивно стала локомотивом еволюційного поступу земного людства. Сьогодні вона становить базу формування нової раси. 5.2. Пульс Брахми Науково усталеним уявленням є те, що ареалом виникнення індоєвропейців і їхнього арійського ядра було Північне Надчорномор'я, тобто в основному територія сучасної України. Звідси арійці (арії, орії) розійшлися по всьому світу, несучи іншим народам свої вірування, варнову суспільну організацію і нові технології, змішуючись з місцевим населенням, вливаючи в його жили свіжу кров і європейську культуру. Та ж частина арійської спільноти, яка залишилась на прабатьківських землях України, розвивалась, як і все живе, в пульсуючому режимі, через "смерть" і "народження". В рамках єдиного геосоціального організму одна за одною виникали нові потужні нації, які стрімко зростали, переживали демографічні вибухи і хвилями розходились у далекі світи. А через три століття після свого народження вони втягувалися в трансформаційну кризу і розпадались, народжуючи з себе нову націю. Аратти, сумери, кіммерійці, сколоти, анти, русичі, козаки... Приблизно кожні 5 століть Дух скидав зношений одяг старої нації і витворював нову - молоду, життєрадісну і потужну: "Сто разів Русь відроджувалась і сто разів її руйнували від півночі до півдня" (Велесова книга). Для кращого уявлення про пульсуючий розвиток українського геосоціального організму можна навести деякі яскраві образи і аналогії. Наприклад, змія, яка періодично скидає стару зношену шкіру. Чарівна країна, яка періодично піднімається з морської глибини і через певний час знову поступово поринає під воду. Фенікс, який спалює себе, щоб потім відродитися з попелу молодим. Дні і ночі арійського Бога-Отця Брахми, який удень творить і вдосконалює нові світи, а вночі відпочиває від праці - засинає і бачить сни, під час яких осмислює себе і своє творіння. Україна - це живий пульс Бога. Останні два з половиною століття Дух України неначе перебував у стані сну. Це був час драматичного осмислення себе, своєї історії і свого призначення, час впертого пошуку відповіді на вічні запитання: "Хто ми?", "Звідки ми?", "Куди йдемо?", "Що таке життя, Бог, людина, душа?", "Звідки на світі страждання?", "Чому і як ми потрапили у неволю?", "Як здобути визволення, свободу і славу?" Сьогодні, в епоху глобальної кризи, екологічних катастроф, кліматичної дестабілізації і соціального хаосу, Україна починає просинатися. На світанку нового світу її Дух скидає одяг старої, замученої й виснаженої козацької нації і вкотре творить нову українську націю - чисту, сильну і одухотворену. Їй призначено здійснити перехід до вищої цивілізації і допомогти зробити його кращим представникам усіх інших народів і рас. Саме в цьому й полягає арійська місія і арійська жертовність - ціною надзусиль вириватися вперед і вести за собою всіх інших, якщо вони лише цього бажають. Такий світогляд протистоїть уявленню расистів - білих, жовтих, чорних чи єврейських, які є носіями расового егоїзму і виявляють зневагу до інших рас у теорії та практиці. Арійська людина - це шляхетна людина, вона любить своє і поважає чуже, прагне стати сильною і є милосердною щодо слабких. Арійці - це передова лінія фронту розвитку людського духу, це авангард його еволюційного зростання. Арійці піднімаються найвище, після чого підтягують до себе решту людства. 6. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПРОРИВ Людський дух приходить у цей світ з певними талантами і здібностями. Тому кожна людина повинна знайти таку діяльність, яка у неї виходить найкраще, приносить їй радість і дає добрі плоди для всього суспільства. Мудрий Григорій Сковорода називав таку діяльність природовідповідною, або спорідненою. Лише в спорідненій праці розвивається людський дух, лише в ній людська особистість по-справжньому розкривається як образ Божий. Чим більше людей займається своєю справою, тим менше зловживань, корупції і некомпетентності, тим краще суспільний порядок відповідає божественному світоладу. У сучасному світі існує надзвичайно багато видів діяльності, проте всі вони, як і кілька тисячоліть тому, зводяться до чотирьох базових системних функцій: I. Світопізнання II. Державне управління і національна безпека III. Бізнес IV. Спеціалізована професійна діяльність. Люди, для яких одна з цих функцій є природовідповідною, потенційно належать до однієї з чотирьох арійських варн: I. Брахмани (люди духу) II. Кшатрії (люди влади) III. Бізнесмени (люди справи, організатори виробництва) IV. Спеціалісти (професіонали). Це активні варни. Крім них є одна пасивна арійська варна - "непосвячені". До неї належать люди, які ще не здатні до відповідальної діяльності: несамостійні виконавці, неповнолітні, діти, інваліди. Ця варна користується підтримкою з боку активних варн і є середовищем, звідки вони "черпають кадри". Всі варни є однаково необхідними для правильного функціонування народного організму. З цієї точки зору вони є рівними, проте з погляду кваліфікації і рівня особистого розвитку своїх членів варни пов'язані між собою такою "золотою пропорцією": добрий брахман повинен вміти діяти не гірше посереднього кшатрія, добрий кшатрій - не гірше посереднього бізнесмена, добрий бізнесмен - не гірше посереднього спеціаліста[12]. 6.1. Компетентність і ефективність Людські таланти і здібності, реалізовані шляхом навчання і здобуття кваліфікації, перетворюються на компетентність. За рідкісними винятками, кожна людина є дійсно компетентною лише у сфері своєї природовідповідної діяльності, а в усіх інших сферах, як правило, є некомпетентною. Тому арійські варни, сформовані за критерієм природовідповідної діяльності, об'єднують людей компетентних і відповідальних. Однією з причин нинішнього соціального хаосу і несправедливості є змішування варн, коли Бізнесмени і непосвячені намагаються виконувати функції державних діячів, Спеціалісти - функції духовних лідерів і таке інше. Кожна людина повинна мати можливість займатися своєю природовідновідною справою: в реалізації цього принципу захована ефективність арійського суспільства і його організаційна перевага над іншими спільнотами. Лише в такій системі, основаній на свободі і відповідальності, може розгорнутись і реалізуватись український дух. Такому світогляду суперечить погляд егалітаристів, які вважають, що ефективна діяльність людини і її соціальна функція обумовлена передусім зовнішніми обставинами. На їхню думку, практично будь-яка людина може займати найвищі і найвідповідальніші посади в суспільстві, якщо лише їй дати добрі виховання і освіту. Закономірним наслідком такого підходу є нинішній жалюгідний стан, коли кожний змушений робити лише ту роботу, яку йому вдалося одержати, навіть у тому випадку, коли людина не відчуває до неї жодної зацікавленості і не має жодної внутрішньої кваліфікації для її виконання. 6.2. Відкрите суспільство Завданням арійського суспільства є створення передумов для того, щоб кожна людина могла знайти себе у природовідповідній діяльності в рамках відповідної варни. Ніхто не має права нав'язати людині діяльність у тій чи іншій варні. Найголовнішим принципом варнової самоорганізації є свідомий і добровільний вибір кожною людиною СВОЄЇ, рідної варни. Для забезпечення цього принципу кожна людина повинна володіти свободою вибору і мати відповідні знання, які даються через систему освіти, а також національну систему профорієнтації. Кожна здібна людина повинна мати можливість отримати високоякісну освіту з будь-якої сфери діяльності і мати можливість практично перевірити свій творчий потенціал у рамках будь-якої з чотирьох активних варн. При бажанні людина повинна мати можливість змінити варну, в чому їй повинна надати допомогу національна система перекваліфікації. Таким чином, загальнодоступна високоякісна освіта є обов'язковою умовою варнової самоорганізації. В сучасній Україні, попри демократичну риторику, насправді формується суспільство з елементами кастової замкнутості і, відповідно, кастової дегенерації. Наприклад, для ефективної бізнесової діяльності потрібна спеціальна освіта, але для її отримання потрібні великі гроші, яких немає у переважної більшості талановитих молодих людей. Гроші має той, хто вже навчився їх заробляти або має підтримку багатих родичів, тож виходить зачароване коло. Ще гірша ситуація на селі, де низька якість освіти спроможна стримати розвиток найталановитішої людини. Започаткування процесу самоорганізації арійських варн призведе до кардинальних зрушень в напрямку загальнодоступності освіти та підвищення її якості. Дійсним членом варни може стати лише та людина, яка реальними справами довела свою варнову компетентність, нехай навіть на початковому рівні. Тому варна - це відкрита динамічна підсистема національного організму, яка самоорганізується, виконує відповідну соціальну функцію і складається з вільних громадян, які мають для цього здібності та кваліфікацію, люблять свою діяльність і добровільно несуть за неї індивідуальну та групову відповідальність. Варна може виконувати своє призначення лише тоді, коли є відкритою для людей з відповідними здібностями, тому ключовими словами арійської суспільної організації є "відкритість" і "добір за здібностями". 6.3. Органічна демократія Відома демократична тріада "свобода, рівність, братерство" символізує три моделі народовладдя. Найвідомішими є дві моделі: 1) західна, або ліберальна, модель, яка основний наголос робить на "свободу" і, відповідно, "права особи"; 2) східна, або общинна, модель, в якій домінує "рівність" і, відповідно, колективізм "людського мурашника". Кожна з цих моделей відповідає ментальності певних народів, тож є для них найефективнішою. Арійська раса спроможна і зобов'язана застосовувати найскладнішу - органічну модель, в якій основний наголос робиться на третій складовій демократичної тріади - братерстві. Наріжним каменем органічної моделі є "права громадянина", де громадянин - це член братства вільних і рівних перед законом людей, які свідомі своєї відповідальності за долю всього народу і поєднані з ним міцними культурними зв'язками. Громадянство не дається людині як подарунок з колиски - його потрібно заслужити. Лише старанне навчання, виконання своїх суспільних обов'язків і прийняття до однієї з активних арійських варн (посвячення в варну) дають право громадянства. У цьому захована надзвичайна міцність арійського суспільства, оскільки людина захищає лише те, що дісталося наполегливою працею і жертовністю. 6.4. Арійська пропорція Органічна модель ґрунтується на уявленні про націю як біосоціальний організм, для якого чотири варни є підсистемами однакової важливості - як голова, руки, живіт і ноги для людини. З цієї причини принциповим елементом органічної демократії є така структура вищого законодавчого органу, за якої арійські варни мають рівне представництво. Це досягається шляхом створення чотирьохсекторної Верховної Ради, приблизно по 100 депутатів від кожної варни. У такий спосіб органічна модель забезпечуватиме справедливе представництво у Верховній Раді всіх основних соціальних груп: 1) Брахмани (кращі вчені, духовенство, мислителі, митці); 2) Кшатрії (кращі державні службовці і військові); 3) Бізнесмени (кращі організатори виробництва); 4) Спеціалісти (висококласні професіонали, профспілкові лідери). Вибори до кожного сектору можуть відбуватися раз на чотири роки: 1-й рік - Брахмани, 2-й - Кшатрії, 3-й - Бізнесмени, 4-й - Спеціалісти; таким чином щороку здійснюватиметься оновлення однієї чверті Верховної Ради і забезпечуватиметься безперервність законотворчого процесу. Оскільки депутати Верховної Ради обиратимуться не безликим і безвідповідальним анонімним "електоратом", а конкретно членами своєї варни, то це суттєво підвищить компетентність виборців, адже обиратимуться ті, кого виборці знають і, найголовніше, розуміють. Це суттєво посилить відповідальність депутатів перед своїми виборцями. Варнова структура Верховної Ради сприятиме більшій прозорості і відкритості законотворчого процесу, оскільки стане зрозуміліше, хто чиї інтереси відстоює: Брахмани і Кшатрії - загальнонаціональні інтереси з позицій культури і національних інтересів, Бізнесмени - передусім інтереси бізнесового середовища, Спеціалісти - передусім інтереси найманих працівників і професійних об'єднань. Конкретна процедура варнового структурування суспільства і послідовність її практичного здійснення має бути науково обґрунтованою, експериментально перевіреною і затвердженою національним законодавством та Конституцією. Формування повноцінних варн потребуватиме імовірно 5-10 років, проте вже ближчим часом можна здійснити структурування на протоварни (прообрази повноцінних варн) - після відповідного наукового та юридичного опрацювання і проведення локальних соціальних експериментів на рівні місцевого самоврядування. 6.5. Природний адміністративно-територіальний устрій Перехід до органічної моделі передбачає суттєву модернізацію адміністративно-територіального устрою. 4-рівнева система "Центр-область-район-місцевий рівень", запроваджена більшовиками для зручності керування з Москви, нині не відповідає ні потребам України, ні позитивному досвіду розвинених країн Європи. Необхідно протягом кількох років здійснити перехід до 3-рівневої системи "Центр-округ-місцевий рівень"[13]. Комплексні дослідження дозволяють виділити в Україні близько сотні т. зв. "органічних округів", тобто територій, які складають певну економічну, історичну, географічну та психологічну цілісність. Перехід до трьохрівневої структури відчутно спростить систему регіонального управління, зробить її гнучкішою і оперативнішою. При цьому значною мірою вирішиться і проблема оновлення кадрів, оскільки корінним чином реформуватиметься середня ланка територіального управління (область і район), яка сьогодні є головним гальмом модернізації суспільства. У нових умовах Центр, який раніше міг утримувати 25 областей у режимі "ручного керування", не зможе так само щільно "опікуватися" сотнею округів. Він буде змушений делегувати округам значний об'єм повноважень, залишивши собі лише найважливіші важелі керування. Такий підхід посилить як владу окружного та місцевого самоврядування, звільненого від дріб'язкової опіки Центру, так і владу самого Центру, який займатиметься виконанням лише своєї природної функції - забезпечення правопорядку, захисту громадянських свобод і національних інтересів. Органічні округи матимуть можливість добровільно об'єднуватися у т. зв. "землі" на зразок Галичини, Волині і таке інше. Структурування України на сотню органічних округів вибиває основу з-під будь-якого регіонального сепаратизму і суттєво послаблює вплив регіональних адміністративно-фінансових кланів. Наприклад, Україну можна шантажувати кримським сепаратизмом, але якщо Крим буде структуровано на 5 безпосередньо підпорядкованих Центру органічних округів (Джанкойський, Керченський, Ялтинський, Бахчисарайський та Євпаторійський) з широкими можливостями самоврядування, то потуги промосковських сепаратистів не матимуть суттєвих економічних, політичних і соціальних підстав. Округи, які отримають незвично велику для них кількість повноважень, при збереженні нинішнього неприродного стану добору керівної еліти ризикують не справитися з отриманою самостійністю. З цієї причини 3-рівнева система територіального управління потребує модернізації механізмів добору керівної еліти, зокрема зміни виборчої системи до органів місцевого самоврядування, посилення соціального структурування та інститутів громадянського суспільства, налагодження прямих та зворотних зв'язків між владою і населенням, зокрема, шляхом проведення постійно діючого, відкритого для громадськості моніторингу суспільної думки. Формування територіальної структури з сотні органічних округів дозволить створити цілісну і ефективну виборчу систему, за якої від кожного округу до Верховної Ради обирається чотири депутати - по одному від кожної варни. Їх обиратимуть достатньо компетентні і відповідальні виборці, пов'язані зі своїми обранцями і територіально (як мешканці того ж самого округу), і функціонально (як члени тієї ж самої варни). Цей самий принцип формування виборних органів потрібно буде реалізувати на окружному і місцевому рівніях самоврядування. Відомо, що за межами сільської громади чи міста середньої величини пересічний громадянин втрачає критерії для компетентного вибору. Він може самостійно оцінити кандидата у виборні органи лише в тому випадку, коли має змогу простежити за його діяльністю на місці або як член однієї з ним варни. Ключовою технологією для здійснення адміністративно-територіальної реформи, створення природовідповідного суспільства і контрольованої ним держави є Інтернет. Максимально можливе запровадження інтернет-технологій у структури місцевого самоврядування і "третього сектору" (громадських організацій), широка комп'ютеризація і комп'ютерна грамотність - необхідна умова цивілізаційного стрибка. Слава Богу, українці мають достатній освітній потенціал і володіють природними здібностями до інформаційних технологій і до всього, пов'язаного зі знаннями, словом і піснею[14]. Якщо говорити мовою гасел, то МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ = ЦЕ ВАРНОВА САМООРГАНІЗАЦІЯ + ІНТЕРНЕТ! Сьогодні українське село знаходиться в інформаційній блокаді стосовно загальноукраїнських і світових процесів. Тому особливу увагу треба звернути на комп'ютеризацію сільських шкіл, щоб молода генерація виростала в інформаційній єдності з Україною та світовим українством, з дитинства долучалася до творення нового світу[15]. 6.6. Арійська освіта Формування арійської цивілізації потребує відповідної освіти. Будь-яка система освіти служить трьом цілям: 1) передає духовний, культурний та інтелектуальний спадок народу від покоління до покоління; 2) навчає навикам і методам; 3) спрямовує розвиток вдачі від дитинства до зрілості. Перша мета досягається викладанням фактів та ідей: історії, рідної та іноземних мов, природничих і гуманітарних наук, етики, психології, законів психоінформаційного структурування суспільства (психологічні типи, рівні розвитку, варни) і законів міжособистісної взаємодії (персональна сумісність, профілактика і розв'язання конфліктів) тощо. Друга мета досягається навчанням того, як робити різні речі, корисні особі і суспільству: як грати на музичному інструменті, як співати, як відремонтувати автомобіль, як керувати бізнесом, як битися зі зброєю і без неї, як надати медичну допомогу, як правильно харчуватись і вести здоровий спосіб життя, як малювати, як плавати, як знаходити персонально сумісних партнерів для роботи і створення сім'ї, як ростити дітей, як будувати будинок, як працювати в Інтернеті і створювати власні сайти. Третя мета досягається випробовуванням, перевіркою і створенням відповідних умов для того, щоб привчати дитину загартовувати свою волю, випрацьовувати самодисципліну, стійко переносити незручності, ставити і вирішувати завдання, долати страх, брати на себе відповідальність, бути правдивим і шляхетним - одним словом, розвивати і зміцнювати ті риси характеру, які цінуються у здоровому арійському суспільстві. Арійська освіта потрібна не лише для того, щоб допомогти молоді знайти вище оплачувану роботу, бути здоровішим або вишуканіше вести світську бесіду. Вона потрібна для того, щоб прищепити молодій людині свідомість того, що значить бути європейцем, українцем, арійцем. Досягнувши того, щоб кожна дитина, народжена в Україні, виростала, наскільки дозволяють їй вроджені здібності, в найсильнішого, найздібнішого, найвідповідальнішого і найсвідомішого майбутнього громадянина, ми отримаємо потужне джерело сили і зможемо виконати наш обов'язок перед Богом і Україною, перед самими собою, перед нашими предками та нащадками і, врешті решт, перед усім людським родом. Ключовим чинником здійснення "японського дива" було цілеспрямоване, на рівні державної політики відродження самурайського духу[16]. Ключовим чинником здійснення "українського дива" є відродження арійського духу. 7. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОРИВ Сфера економіки знаходиться на стику соціальної організації і технологій. Розвиток економіки України має відповідати двом фундаментальним критеріям: * довгостроковий добробут і поступ українського народу, а також усієї нової арійської раси; * відповідність людській природі. Це значить, що при оцінці політики в галузі економіки чи технологій ми завжди повинні ставити собі два запитання - "Буде ця політика корисною чи шкідливою для якості українського народу і нашої раси?" та "Чи узгоджується вона з людською природою взагалі і природою арійської людини зокрема?" Нам потрібен такий економічний устрій, який, на відміну від економічних моделей марксизму і азіатського "комунізму", дозволяє індивідам досягати успіхів пропорційно їхній енергії і здібностям. Водночас цей устрій, на відміну від ліберального капіталізму, не дозволятиме індивідам займатися соціально або расово шкідливою діяльністю, такою як придушення конкуренції, пропаганда насильства чи імпорт іноземної неарійської робочої сили. Держава повинна бути відкритою до носіїв всього передового, інтелектуального і здорового, створеного у світі, але повинна зупиняти все шкідливе. Кінцевою метою економічної політики має бути національний і расовий прогрес. Головним критерієм її успішності має бути не кількість нових виробництв, не довжина автобанів і не розмір ВВП. У центрі оцінки ефективності економіки, технологій і всього суспільного устрою мають бути наші діти і наша молодь. Лише тоді, коли створені сприятливі умови для їхнього фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, можна бути впевненими в правильності економічної політики. 7.1. Хто починає останній, той виграє Починаючи економічні реформи і технологічне переозброєння пізніше економічно розвинутих країн, Україна повинна перетворити цей недолік на свою перевагу згідно з принципом "Хто останній починає модернізацію, той використовує найновіші досягнення і виривається вперед". В основі економічної стратегії має бути не наслідування прискореними темпами економічно розвинених країн, а "гра на випередження", тобто домінування в ході модернізації інноваційних зусиль над мобілізаційними. Японському і німецькому економічному диву передувало руйнування економічного потенціалу цих країн в ході Другої світової війни, яке розчистило простір для нововведень. В Україні руйнування економіки відбулося в безкровний спосіб шляхом розкрадання державного майна, неефективного державного управління, корумпованості і некомпетентності пострадянської владної псевдоеліти, а також під тиском іззовні. У будь-якому разі, "стартовий капітал" для економічного дива в Україні кращий, ніж у післявоєнних Німеччини і Японії. Для його реалізації потрібні лише наявність проекту нової української нації та політична воля нової національної еліти. 7.2. Курс на самодостатність Процес глобалізації економіки і всього життя означає, що людство перетворюється на цілісний планетарний організм. Цей перехід людства до нової якості супроводжується тотальною трансформаційною кризою, яка раніше чи пізніше перейде в гостру фазу з такими проявами, як міжнародна дестабілізація, інтенсифікація економічних війн і локальних військових конфліктів, зростання масштабів епідемій і екологічних проблем, посилення національного егоїзму і боротьби за ресурси, розпад імперських та поліетнічних утворень, зокрема Росії, США[17], Туреччини, зростання потоків біженців і міжнародної злочинності. Це вимагатиме від України не лише суттєвого зміцнення своїх державних кордонів і посилення контролю за міграцією. Пов'язаний з глобальною кризою тимчасовий розрив значної частини економічних та політичних зв'язків призведе до того, що Україні доведеться протягом якогось часу існувати в режимі суттєвого скорочення зовнішньої торгівлі і покладатися передусім на власні сили та ресурси. Нарощуючи експортний потенціал і займаючи свої ніші в системі світового розподілу праці, Україні водночас потрібно створити по можливості самодостатню економіку, знайти вірні пропорції між інтеграцією і автаркією[18]. Це означатиме: 1) формування збалансованої структури національного виробництва, скорочення або ліквідацію енерговитратних і ресурсомістких некритичних виробництв, різке зменшення нераціонального використання води, електроенергії, палива, тепла та інших ресурсів, мінімізацію транспортних потоків; 2) досягнення повної енергетичної незалежності шляхом створення замкненого циклу ядерної енергетики[19], розробку власних нафтових і газових родовищ, застосування альтернативних джерел енергії (напр., газогенераторів), виробництво синтетичного палива (передусім з вугілля, а також органічної сировини), освоєння принципово нових джерел енергії; 3) пріоритетний розвиток наукомістких і високотехнологічних виробництв (програмне забезпечення, передусім Інтернет-технології, комп'ютерна техніка і телекомунікації, ракетно-космічна й авіаційна техніка, військово-промисловий комплекс), а також сільського господарства як ключового чинника самозабезпечення нації. Тимчасовий курс на економічну самодостатність дозволить пом'якшити удар від розпаду глобальної економічної системи і допоможе Україні стати активним суб'єктом творення нової, післякризової світової економіки. 7.3. Розвиток малих міст З погляду оздоровлення національного організму потребує корінних змін політика містобудування, особливо в контексті стратегічного курсу на нову адміністративно-територіальну структуру України (центр-округ-населений пункт) і незрівнянно вищу роль місцевого самоврядування. Ідеться про підтримку і пріоритетний розвиток міст з населенням до 100 тисяч мешканців, сприяння розміщенню в них нових виробництв, прискорений розвиток соціальної і технологічної інфраструктури. Замість сотні великих отруєних людьми центрів мають існувати десятки тисяч невеликих міст, сприятливих для розвитку культури і людських взаємин, нормального біологічного і психічного відтворення нації. Засновникам нових виробництв треба рекомендувати селитися в невеликих містечках і сільській місцевості, силою держави активно підтримувати цей здоровий процес - економічно, політично, інформаційно, ідеологічно. Розвиток засобів зв'язку, зокрема транспорту та Інтернету, поступово ліквідує інформаційний і культурний розрив між малими містами і мегаполісами. Всі населені пункти України стануть перспективними і придатними для повноцінного розвитку людини - від її народження до старості. 7.4. Оздоровлення нації Сьогодні народ України перебуває в енергетично і біологічно виснаженому стані, що виражається в депопуляції, зростанні рівня захворюваності, зменшенні народжуваності. Якщо не зламати цю тенденцію, то через 50 років населення України зменшиться удвічі. Формування нової нації потребує нової соціальної і демографічної політики, головними елементами якої мають бути: широкодоступна для громадян України та їхніх родин якісна і недорога державна медична допомога (поряд з вільним розвитком недержавних медичних закладів), національна система закладів здорового і недорогого, а для дітей - безкоштовного харчування (всі громадяни України та члени їхніх родин повинні мати гарантований біологічний мінімум), ефективна підтримка материнства і дитинства, масовий розвиток фізкультури і спорту, пропаганда і державна підтримка здорового способу життя (національна еліта в цьому має бути прикладом), безжальне винищення незаконної торгівлі наркотиками (арійська раса у порівнянні з іншими є стійкішою до алкоголю, але вразливішою щодо наркотиків), викорінення організованої кримінальної злочинності, передусім работоргівлі жінками та дітьми. 8. СПІЛЬНА ДІЯ Для здійснення описаних вище перетворень потрібно завжди пам'ятати, що ми живемо у глобалізованому світі. Ця обставина радикальним чином змінює стратегію національного поступу, оскільки тепер вирішення локальних проблем потребує глобальних зусиль. У нинішньому світі вже не врятуєшся у "хаті, яка скраю". Наведення ладу в Україні можливе лише в результаті СПІЛЬНОЇ ДІЇ світового українства. Локальні політичні партії, рухи чи блоки вже не здатні подолати розпад України й ініціювати народження нової української нації - одухотвореної, сильної і здорової. В цьому переконує невдача всіх дотеперішніх спроб створити таку державу, яка б служила українському народу, а не паразитувала на його тілі. Чи зацікавлена у СПІЛЬНІЙ ДІЇ українська діаспора - східна і західна? Так! Сучасний світ об'єктивно йде до дестабілізації - хоча й тимчасової (можливо, на кілька десятиліть), проте достатньо потужної і всеосяжної. Найгостріше це відчули українці Росії та Югославії, а також сотні тисяч українців, змушених покинути Батьківщину у пошуках засобів для існування. Українська держава не спромоглася їх захистити і не збирається цього робити, тому що ця держава, власне, й не є українською. Чим далі, тим ясніше ми будемо усвідомлювати просту істину: українці як всесвітній етносоціальний організм потребують геополітичної точки опори, "місця постійного базування". Цією точкою опори може бути лише Україна з такою українською державою, яка буде спроможна надати кожному українцю в будь-якій точці світу ефективну допомогу - психологічну, інформаційну, фінансову, політичну, технологічну, мілітарну. 9. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЦЕНТР Реалізація СПІЛЬНОЇ ДІЇ як самоорганізації українців у планетарному масштабі потребує духовного і організаційного "центру кристалізації". Таким Центром має стати всесвітня організація української духовної, владної, бізнесової і професійної еліти, яка поділяє і підтримує ідеї переходу України до нової цивілізаційної ніші як чергової фази еволюційного поступу світового українства. Очевидно, що на такого роду Центр існує виразне соціальне замовлення. Це значить, що незабаром він має з'явитися. Його головні завдання: 1) пробудження української нації та її перетворення на всесвітній етносоціальний організм, об'єднаний ідейно і культурно (спільні наукові, освітні, мистецькі, релігійні проекти), організаційно (всесвітні українські структури "третього сектору"), економічно ("свій до свого по своє", українські транснаціональні корпорації, український світовий банк), расово (репатріація і створення в Україні нових сімей), технологічно (планетарний український Інтернет-простір, спільні інформаційні бази даних тощо); 2) розробка Українського проекту - ясного бачення майбутнього України, концепції і програми її переходу до цивілізації вищого рівня; 3) формування нової української держави, впорядкування України як геополітичної точки опори світового українства, джерела його духовної і біологічної сили. Цей об'єднуючий Центр повинен стояти над партіями, кланами і корпораціями. Його головна мета - перетворення України на цивілізаційний локомотив, який виривається вперед і освоює нову екологічну нішу, після чого підтягує за собою решту людства - до людянішого, справедливішого і чистішого світу, до планетарної цивілізації вищого рівня, до Арійської метацивілізації. --------------- Примітки: [1] Розуміння гасла "Курс - Європа!" як механічної інтеграції в західноєвропейську цивілізацію викликає дедалі більше сумнівів і заперечень, особливо на тлі потоку хворобливості і дегенерації, що суне на нас із Заходу. Серед іншого, йдеться про епідемії ящуру і смертельної для людини губчатої енцефалопатії ("коров'ячого сказу"), державну і церковну легалізацію гомосексуальних шлюбів з правом усиновлення дітей, стійку депопуляцію білого населення, дедалі більше розмивання культурної ідентичності європейців, загострення міжрасового протистояння та інші проблеми. Наприклад, у країнах Західної Європи власне європейського населення лишилося тільки трохи більше 50%, футбольна команда Нідерландів на чемпіонаті Євро-2000 була майже цілком представлена мулатами, сучасна французька музика на дві третини сповнена арабськими мотивами, у Німеччині відбувається "тиха партизанська війна" між турками і курдами, а у Лондоні є квартали, куди вхід білій людині є смертельно небезпечним. Тож виникає природне запитання: "З ким інтегруватись?". Треба не інтегруватися, а вчитися і застосовувати в Україні все позитивне, створене як у Європі, так і в усьому світі. [2] Див.: Каганець І. Арійський стандарт // "Перехід-IV", 2(4)-2000, розділ "Психологія великих рас". [3] Каганець І. Арійський стандарт, розділ "Локомотив еволюції". [4] Нова раса // "Перехід-IV", 1(3)-2000. [5] Детальніше див.: Каганець І. Арійський стандарт, с. 13-16, 70 (розділи "Принцип расоутворення" і "Антропологічні параметри раси-IV"). [6] Сергій Сегеда. Антропологія: Навчальний посібник. - Київ: Либідь, 2001. - 336 с., с. 305-325, розділ "Антропологічний склад українського народу". [7] При суттєвих обмеженнях для неукраїнців. [8] У цьому плані надзвичайно повчальною є імміграційна політика Ізраїлю. І хоча вона далеко не у всьому підходить для України, оскільки носить відверто біологічно-расовий характер, проте дає яскравий приклад рішучого і послідовного відстоювання національних інтересів. Так, євреям, що іммігрують з країн СНД в Ізраїль, віднедавна заборонено брати з собою свої "неєврейські" сім'ї. Таким чином міністерство внутрішніх справ Ізраїлю зробило жорсткішими правила репатріації (імміграції): відтепер неєвреї - члени сім'ї людини, що навіть прийняла гіюр (обряд посвячення в єврейську релігію), не можуть в'їхати до Ізраїлю на постійне проживання. Таке рішення прийняв генеральний прокурор Ізраїлю Ельяким Рубінштейн. Згідно з новим трактуванням "Закону про повернення", право на імміграцію має лише дитина батьків-євреїв або батьків, що прийняли гіюр до її народження. Дитина, яка народилася до того, як її батьки прийняли гіюр, не має такого права ("Вечерние вести", 8.03.2001). [9] Схоже, що процес народження нового російського етносу визріває і в Російській Федерації - див.: "Новий народ Ру". [10] Очевидно, що до нової еліти можуть належати люди будь-якого віку, проте в переважній більшості це будуть кращі представники молодої генерації. [11] Арійська раса сформувалась на території Північного Надчорномор'я приблизно 8 тисячоліть тому. Її народження було реакцією-відповіддю на глобальну кліматичну кризу, викликану катастрофічним зміщенням літосфери у середині 8 тис. до н.е., яке призвело до різкого потепління в Європі і похолодання в Азії. Арійська раса народилася з середовища тодішньої бореальної (білої) раси, стала результатом її переходу до нової екологічної ніші посткатастрофічного світу. Розселення арійців по Євразії породило феномен індоєвропейської спільноти. [12] Але добрий Брахман рідко коли може зрівнятися в майстерності з добрим Кшатрієм (бо це різні спеціалізації), добрий Кшатрій - з добрим Бізнесменом і т. д. [13] Див. статтю у цьому числі журналу Петро Жук. До розробки нового адміністративно-територіального поділу України. [14] Див.: "Арійський стандарт", розділ 9.2. "На початку було слово. Біла раса", с. 67-68. [15] Про роль Інтернету у розвитку світового українства див.: Микола Пономаренко. Українська етно-мережа // Перехід-IV, 2(4)-2000, с. 5-6. [16] Первинним джерелом самурайського духу були арійські племена самарів (сумерів, кімерів, кімерійців, айнів), які пройшли з Північного Надчорномор'я через всю Євразію аж до Тихого океану. Тож не випадково, що на старовинних ритуальних самурайських шоломах ще збереглися зображення тризубу. - Див.: Святополк Шумський. Праісторія України та індоєвропейський міф // Перехід-IV, № 3(5)-2000, с. 19. [17] Див.: статтю "Всезагальна дезінтеграція" і наступні за нею статті у цьому числі журналу. [18] Нагадаємо, що знаходження правильних пропорцій і дотримання міри - це сутність "Золотої Стежки" - шляху України в майбутнє. [19] Див.: Щербина В. Ядерна альтернатива // "Перехід-IV", 2(4)-2000, а також Щербина В. Ядерна енергетика природної безпеки - у цьому числі журналу. --- КІНЕЦЬ --- Текст звірено з виданням: Каганець І. Арійська метацивілізація // "Перехід-IV", 1(6)-2001 Оригінальний текст взято з сайту Перехід-IV: www.perehid.org.ua У *.txt форматував Віталій Стопчанський Файл взято з е-бібліотеки "Чтиво" www.chtyvo.org.ua