|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
12.10.2019 |
|
| Твір змінено: |
12.10.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(6.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Голова В. В. Науково-освітній доробок професора О. П. Лідова у
дослідженні переробки органічної продукції (80-ті роки ХІХ – початок
ХХ століть) – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
за спеціальністю 07.00.07 «Історія науки й техніки». – Національна наукова
сільськогосподарська бібліотека НААН, Київ, 2018.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню науково-освітньої
та практичної діяльності Олександра Павловича Лідова (1853–1919 рр.) –
заслуженого професора, завідувача кафедри органічних та фарбувальних
речовин, одного із фундаторів хімічної науки у ХТІ та Наддніпрянській
Україні у 80-тих роках ХІХ – на початку ХХ ст. Завдяки історіографічному
аналізу проаналізовано наукову літературу, яка стосувалася дослідження
наукового доробку та безпосередньо постаті науковця. Виокремлено три
основних періоди: період за життя науковця (до 1919 р.), другим періодом
став радянський період, а до третього періоду віднесено дослідження
пострадянського часу і донині.
На основі залучення репрезентативної джерельної бази всебічно
розкрито цілісну картину наукового доробку провідного професора ХТІ.
Джерельна база включала в себе опубліковані та неопубліковані матеріали,
документи архівних установ та музейних фондів. Особливу цінність склали
документальні матеріали особистого походження професора О. П. Лідова.
Опрацьовано матеріали 10 фондів, 102 справи 6 архівних установ:
ЦДАВО, м. Київ, ЦДІАК України, Інститут рукописів НБУ
ім. В. І. Вернадського, Архів НТУ «ХПІ», ДАХО, ЦАМОРФ. Основу
джерельної бази склали як наукові праці О. П. Лідова, так і його особисті
записники, що зберігаються у Відділі Інституту рукописів НБУ
ім. В. І. Вернадського. У справі № 32 Відділу Інституту рукописів НБУ 3
ім. В. І. Вернадського вперше залучено дисертанткою до наукового обігу
інформацію, що відображає творчий доробок вченого.
Дисертаційне дослідження опирається на сучасні методологічні засади.
Використанням загальнонаукових та спеціально-історичних методів
здобувачці вдалося викласти матеріал у послідовній та логічно завершеній
формі. Завдяки загальним методам аналізу та синтезу виокремлено головні
галузі органічної та неорганічної хімії, у яких працював О. П. Лідов.
Використання проблемно-хронологічного методу сприяло складанню
найповнішої бібліографії вченого. За допомогою допоміжних засобів (бази
даних Exсel) було створено узагальнені таблиці наукового доробку
професора.
О. П. Лідов почав свою наукову діяльність ще у СПбТІ працюючи
лаборантом після основних занять. Закінчивши повний курс навчання,
отримавши диплом, був направлений у 1879 р. на посаду хіміка у
«Товаристві мануфактури А. І. Баранова» Олександрівського повіту
Володимирської губернії. Під час роботи на цьому підприємстві О. П. Лідов
разом з В. А. Тихомировим вперше у світі розробили електричний спосіб
отримання хлориду натрію (1882 р.). Новаторські ідеї О. П. Лідова та
В. А. Тихомирова, зразки відбіленої електролітичним способом тканини були
експоновані науковцями спочатку на Московській промисловій виставці у
1882 р. а у 1885 р. – на Всесвітній виставці у Відні. Через 10 років активної
практичної діяльності ученого запрошено особисто директором
В. Л. Кирпичовим на посаду екстраординарного професора у ХТІ. Саме з
цього року почалася його плідна наукова робота, яка тривала до смерті
вченого (1919 р.).
О. П. Лідов працював у ХПТІ та проводив дослідження у різних
напрямках хімічної технології: текстильна промисловість, вивчення інертних
газів, переробка нафтопродуктів, шкіряне виробництво, клеєваріння,
технологія переробки жирів, виробництво світильного газу із деревини тощо.
Досягнення професора О. П Лідова у напрямку хімічної технології стали 4
фундаментом, на якому розвивалися окремі галузі прикладної хімії. Вченому
належить чимало наукових праць, що досі не втратили своєї практичної
цінності, а подекуди і продовжують залишатися теоретичною базою
сучасних спеціалістів із текстильного та газо-нафтового виробництва.
Головними галузями наукової діяльності хіміка були текстильне
виробництво і дослідження інертних газів. Фундаментальними роботами
науковця у цих напрямках стали монографії: «Хімічна технологія
волокнистих речовин», «Природні органічні барвники», «Аналіз газів»,
«Короткий нарис сучасного розвитку виробництва горючих газів як джерела
тепла, світла і рушійної сили», «Короткий курс газового виробництва», тощо.
Його праці «Природні органічні фарби» опубліковані у часописі «Бібліотека
промислових знань» за редакцією Д. І. Менделєєва, а «Аналіз газів»
перевиданий після смерті О. П. Лідова під редакцією його учня
М. І. Кузнецова.
Знаючи важливість проблеми текстильного виробництва професор
звичайно не зміг оминути своєю увагою питання шкідливості стічних вод
заводів фарбувального виробництва. Про це свідчила його монографія
«Стічні води відбілювальних, фарбувальних та ситцедрукувальних фабрик,
їхнє очищення та знешкодження». Зважаючи на цей факт, у 1902–1903 рр.
навчальному році професором вперше в ХПТІ були прочитані необов’язкові
курси для студентів хімічної спеціальності, які стосувалися питань очищення
стічних вод промислових фабрик і заводів.
О. П. Лідов розгорнув свою діяльність не лише у лабораторії
органічних та фарбувальних речовин, якою він завідував. Зокрема, зусиллями
науковця відновилася робота газового заводу інституту. Якщо раніше
освітлення корпусів проводилося міськими газовими мережами, то через
незначний проміжок часу таке освітлення корпусів інституту відбувалося
винятково ресурсами газового заводу ХТІ.
Одним із головних напрямків науково-практичної діяльності
О. П. Лідова стала його плідна робота як наукового експерта. Професор 5
проводив дослідження річкових водогонів, відкритих водойм, продуктів
гасового, шкіряного виробництва, а також досліджував зразки дощової води
та склад ґрунтів із різних місцевостей. Наукові експертизи робилися не лише
для потреб ХТІ, а й для військових установ, промислових підприємств та
судових відомств. Ці експертизи проводилися у лабораторії органічних та
фарбувальних речовин, якою він керував. Науковець мав відповідну
компетенцію давати слушні поради щодо устаткування лабораторій та
їхнього правильного будівництва, робив аналіз води, копальневих газів тощо.
Унікальним напрямком наукової діяльності хіміка стала участь у
підготовці статей до Енциклопедичних словників. Не кожен науковець мав
достатній авторитет для запрошення Д. І. Менделєєвим як автора
енциклопедичних статей щодо хімічної технології. За підрахунками автора
дисертаційної роботи професор О. П. Лідов подав до Енциклопедичного
словника Брокгауза та Єфрона 278 статей з хімічної тематики. Публікації
професора вирізнялися повнотою викладу матеріалу та вносилися
редакторами енциклопедичного видання до рубрики «Більш значні за
обсягом оригінальні статті». Умовно його науковий доробок варто
розподілити на такі групи: текстильне виробництво, виокремивши напрям
ситцедрукування, загально-хімічного направлення (технологія жирів,
клеєваріння та нафто-газова справа були представлені окремими, але
великими за обсягом публікаціями).
Організаційно-освітня діяльність хіміка стосувалася і діяльності
наукових товариств. Визначальною ознакою його роботи була активна участь
у громадських організаціях, таких як Товариство допомоги нужденним
студентам, Літературно-художній гурток тощо.
Слід відмітити роботу О. П. Лідова в організаційних питаннях щодо
представлення ХПТІ на Другому з’їзді російських натуралістів з технічної та
професійної освіти у Російській імперії, що відбувся 1895 р. Одним із
важливих елементів представлення доробку колективу ХТІ стала підготовка
спеціального фотографічного альбому О. П. Лідовим. Після смерті видатного 6
практика фотоальбом було подаровано вдовою Вірою Михайлівною Лідовою
його учню Мефодію Івановичу Кузнецову. А вже М. І. Кузнецов залишив
альбом на зберіганні в музеї ХТІ.
Важливим напрямком діяльності О. П. Лідова стала його участь у
роботі Російського фізико-хімічного товариства (РФХТ). За підрахунками
дисертантки з 1881 р. по 1917 р. у часописі О. П. Лідовим було оприлюднено
близько 90 публікацій, серед яких лекції та повідомлення. О. П. Лідов входив
до складу Аналітичної комісії, що вирішувала питання якості продуктів
харчування.
Започатковані О. П. Лідовим дослідження, знайшли відображення у
діяльності його учнів, які продовжили та розширили дослідження газово-
нафтового, жирового, фарбувального напрямків органічної та неорганічної
хімії. Завдяки О. П. Лідову в ХТІ закладено підвалини наукової та навчально-
методичної діяльності цих спрямувань. Аналіз архівних документів свідчить,
що професор О. П. Лідов всебічно опікувався науковим зростанням своїх
послідовників, піклувався про них, створював сприятливі умови для
проведення ними плідних наукових досліджень. Серед найвідоміших учнів
професора слід відмітити: С. О. Фокіна, М. І. Кузнецова, Г. М. Гулінова та
Б. Н. Тютюнникова.
На початку ХХ ст. активізувалася Міжнародна діяльність вченого.
Зокрема, у 1907 р. з 8 по 13 вересня О. П. Лідова було запрошено на
ІІІ Міжнародний конгрес у м. Бухарест (Румунія.). Гучним резонансом у
науковому колі став публічний виступ ученого на VII Міжнародному
конгресі чистої прикладної хімії у Лондоні із доповіддю «Про присутність
інших, крім ціану, азотвуглекислих газів», що відбувся з 27 травня по
2 червня 1909 р. Наступний VIII Міжнародний конгрес з прикладної хімії
проходив на початку 1912 р. А доповідь «Про необхідність розвідування
природного газу у Росії» була заслухана на засіданні Лондонського
королівського товариства на Royal Society of Arte в Лондоні у 1917 р. та
надрукована у Віснику Південноросійського товариства.
О. П. Лідов був видатною особистістю на ниві хімічної науки у 80-тих
роках ХІХ – початку ХХ ст. За великі наукові досягнення професора
нагороджено орденами: св. Анни ІІ ступеню, св. Володимира ІІІ ступеню та
Станіслава ІІ ступеню.
Загалом у дисертації досліджено науково-освітню та організаційну
роботу професора ХТІ Олександра Павловича Лідова. Завдяки аналізу
значної кількості наукових джерел встановлено внесок О. П. Лідова
дослідження переробки органічної продукції не лише ХТІ, а і усієї території
сучасної Наддніпрянської України. Відтворено цілісну картину наукових
інтересів хіміка через вивчення його курсів лекцій, монографій, статей,
доповідей тощо.
Ключові слова: О. П. Лідов, Харківський технологічний інститут,
хімічна технологія, галузі, елеїдинова реакція, текстильна справа, газо-
нафтова справа, екологічний напрямок, Енциклопедичний словник Брокгауза
та Єфрона. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..20
ВСТУП………………………………………………………………..………..21
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ……………..........................................................................28
1.1. Стан наукової розробки проблеми………...…………….………….....28
1.2. Характеристика джерельної бази та методів дослідження……...……39
Висновки до першого розділу…………………………………………….....53
РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ ПРІОРИТЕТІВ О. П. ЛІДОВА……..........54
2.1. Основні чинники становлення науковця...…………………….............54
2.2. Діяльність О. П. Лідова на посаді професора ХТІ (1889–1919 рр.).....64
Висновки до другого розділу…………………………………...…………...73
РОЗДІЛ 3
НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ О. П. ЛІДОВА……………….…...74
3.1. Розробка проблем фарбування органічними барвниками у галузі
текстильної промисловості...............................................................................74
3.2. Теорія та практика переробки нафтопродуктів і дослідження інертних
газів....................................................................................................……….....84
3.3. Новаторство досліджень окремих напрямків хімічної технології та
аспектів промислової екології……………………………………...……......99
3.4. Розвиток наукової спадщини вченого…………………...……............124
Висновки до третього розділу…………………………………...…..……...140
19
РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРТНА ТА НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА....142
4.1. Експертна діяльність ученого..……………….……………..…….…...142
4.2. Навчально-методична робота……………………………….………....149
4.3. Співпраця з редакціями науково-енциклопедичних видань....…..…..164
4.4. Співробітництво з Російським фізико-хімічним товариством....…....172
Висновки до четвертого розділу………………………………………........185
ВИСНОВКИ……...………………………………………..……...………….187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...…192
ДОДАТКИ………………………………………………………………....…227
|
|
|
