|
Написано: |
1970 року |
|
Джерело: |
balik2 |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
11.04.2019 |
|
Твір змінено: |
11.04.2019 |
|
Завантажити: |
djvu
(6.3 МБ)
pdf
див.
(7.9 МБ)
|
|
Опис: |
Скрипт, що в моїх руках, це вже цілком щось інше, ніж згадані щойно статті-спогади. У підзаголовку скрипту „На золотій ниві Поділля” читаємо: „Подільська Духовна Семінарія на службі нації 1797-1919 рр. Історична монографія та спогади сучасників”. Вже ці рядки „біографії* скрипту та особливо о- гляд на останній сторінці кидають багато світла на його зміст. А зміст багатий і цікавий. На широкому, розлогому тлі Поділ- ля-церковно-релігійному, політичному, національному від 17-го століття й до років 1913-1919 представлена місія Подільської Семінарії, як охоронича та благовісника прадідівської Віри Православної та розсівана зерен української ідеї на золотій ниві Поділля.
Перша частина скрипту - історична монографія оперта на історичних наукових працях М. Грушевського, В. Біднова, М. Славінського та ін. і родовід Подільської Семінарії виводиться з року 1632, коли було відкрито у Вінниці філію Києво-Могилян- ської Академії, як духовну школу середнього типу.
У спогадах автора В. Гарби, вихованця Подільської Семінарії, емоційно, з експресією оповідається про Семінарію 1913 - 1919 рр, коли вона була зліквідована більшовицькою владою.
„На золотій ниві Поділля"-це, так би мовити, доповнення до твору В. Приходька „Під сонцем Поділля” ,тільки тут докладніше оповідається про деякі специфічні моменти та епізоди з життя Семінарії і в ньому, зі зрозумілим для нас глибшим сен- тиментом, вихованець Семінарії В. Гарба, оповідає про плеяду вихованців та працівників її, що імена їх, як: письменників, поетів, композиторів, учених богословів, керманичів та діячів нашої відродженої національної Церкви та героїв-учасників Визвольного змагу, золотими літерами записані в нашу історію. Це: С. Руданський, А. Свідницький, М. Коцюбинський, М. Леонтович з 19-го століття, наші корифеї з пізніших часів: О. Ло- тоцький, В. Чехівський, брати Приходьки, митрополит І. Павлов- ський, єпископ М. Карабіневич, священик о. Л. Форостівський, і багато інших „імже числа нєсть”...
5
|
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
1 Замість рецензії.
7 Передмова
9 І. Початки історії
13 II. Роля Семінарії в піднесенні із занепаду православ
ної віри на поділлі. /Період 1797-1831./
22 III. Семінарія в добі посиленого обмосковлення Поділ¬
ля /1831-1863./
36 ІУ. Доба Валуївських утисків та невпинний зріст української ідеї в народі і в бурсі /період 1863-1900./
54 У. Українство та Семінарія в міжчасі- 1900-1914 рр.
76 У І. Кінець школи. Останній випуск Семінарії 1913— 1919 рр. /За спогадами./
77 Учні. Адміністрація. Вчителі
97 Наука, розваги, побут
П4 Війна. Евакуація. Революція і кінець Семінарії
153 Замість епілога
|
|
|