Олександр Федірко » Парадигма локального інноваційного розвитку в економіці ЄС
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Парадигма локального інноваційного розвитку в економіці ЄС

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 16.04.2019
Твір змінено: 16.04.2019
Завантажити: pdf див. (5,4 МБ)
Опис:

АНОТАЦІЯ
Федірко О.А. Парадигма локального інноваційного розвитку в
економіці ЄС. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за
спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини. — ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені
Вадима Гетьмана», Київ, 2017.
У дисертації систематизовано та обґрунтовано методологічні засади
новітньої парадигми локального інноваційного розвитку в умовах мережевізації
глобальної економіки. Досліджено економічну природу та етапи еволюції теорій
локального інноваційного розвитку. Визначено методологічну сутність,
детермінанти та методики параметральної ідентифікації локалізації інноваційної
діяльності в економічній системі Європейського Союзу. Локалізація трактується
як процес концентрування економічної активності на селективних ділянках
глобального економічного простору, що вирізняється своєю асиметричністю
щодо наявних ієрархічних таксонів, високим ступенем точкової економічної
активності та інтегрованості в мережеві системи продукування, просування та
розподілу новостворених товарів та послуг. Розкрито кількісні і якісні
характеристики моделей територіальної концентрації інноваційної діяльності в
ЄС.
Проаналізовано конкурентні позиції ЄС у глобальному технологічному
просторі. Доведено, що формування гомогенного бізнес-середовища, зменшення
трансакційних витрат функціонування економіки знань у межах спільного
європейського дослідного простору, імплементація наднаціональних механізмів
координації країнових інноваційних політик в інституційно-регуляторній системі
ЄС створили необхідні передумови для отримання синергетичних ефектів від
багаторівневого науково-технічного співробітництва.
Охарактеризовано сучасні тенденції секторального кластеризації в
державах-членах ЄС, висвітлено основні фактори аутсорсингу 3



високотехнологічних галузей та колабораційних бізнес-моделей. Доведено, що
секторальні конкурентні переваги в економіці ЄС зосереджені у виробництві
автомобілів, технологічного устаткування, електричного та електронного
обладнання, медичних приладів та авіакосмічної продукції.
Осмислення еволюції колабораційних моделей інноваційної бізнес-
діяльності на прикладі авіакосмічного сектору ЄС дає підстави стверджувати, що
домінантна у середині ХХ ст. компанієцентрична модель промислового розвитку
на сучасному етапі трансформувалася у мережеву систему економічного
співробітництва, для якої характерна диверсифікація форматів взаємодії з
постачальниками, координація множинних ланцюгів виробництва, поглиблення
спеціалізації локальних авіабудівних кластерів та поширення технологічної
колаборації на глобальний рівень. Обґрунтовано авторський підхід до оцінювання
технологічного лідирування європейського бізнес-сектора на основі
багатофакторної регресійної моделі.
Особливу увагу зосереджено на аналізі дифузії механізмів ринкового
саморегулювання з мережевою кооперацією у сфері наукових досліджень та
інноваційних розробок. Застосування теоретичних концепцій локального
інноваційного розвитку в авторському аналізі технологічних асиметрій на
території ЄС дало змогу виявити цілий ряд ефективних регіональних та локальних
моделей інноваційного розвитку.
Ідентифікація переваг сучасної комплементарної моделі регіональної
інноваційної політики ЄС дала змогу виокремити основні критерії для досягнення
ефекту мультиплікативного приросту фінансового забезпечення інноваційного
підприємництва на локальному рівні. Селектовано ефективні регуляторні
механізми та інструменти стимулювання розвитку науково-технічної та
інноваційної діяльності у країнах-членах ЄС, що дозволило автору сформувати
систему принципів та рекомендацій щодо вдосконалення політики локального
інноваційного розвитку в постсоціалістичних країнах на прикладі України.
Обґрунтовано стратегічні напрями співробітництва ЄС з європейськими країнами-
партнерами у сфері науково-інноваційного розвитку.


Досліджено потенціал інноваційної кластеризації економіки України на
основі методології, розробленої Центром стратегії та конкуренції Стокгольмської
школи економіки та адаптованої автором до національних умов та статистичної
системи моніторингу. В результаті автором обґрунтовано систему базових
принципів та інституційних засад формування ефективної національної
поліструктурної моделі стимулювання локального інноваційного зростання в
Україні в умовах конвергенції з ЄС.
Ключові слова: глобалізація, мережеве суспільство,
конкурентоспроможність, економічна колаборація, кластеризація, фінансова
комплементарність, технологічна взаємодоповнюваність, державно-приватне
партнерство, локалітет, локалізація інноваційної діяльності, локальна інноваційна
система, регіональна інноваційна політика ЄС.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.